Щоб який-небудь продукт приніс користь, він повинен трансформуватися у хімічні елементи, які зможуть наситити не лише шлунок, а й весь організм. Різна їжа вимагає від травлення різну кількість "трудогодин". Це залежить від "сили" травлення конкретної людини, а також від обсягу та виду споживаної їжі.
Пророщена зелена гречка
Зерна зеленої гречки відрізняються тим, що уникнули обсмаження. Завдяки цьому вона не лише має більш ніжний смак, але й зберігає максимальну кількість мікроелементів, вітамінів та природних пищевих волокон (целюлози).
Уникнувши впливу високих температур, вдається зберегти практично всі корисні властивості гречки:
- Містить антиоксиданти.
- Стабілізує рівень глікемії, оскільки насичена повільними вуглеводами.
- Містить корисні амінокислоти, що є джерелом енергії.
- Пищеві волокна та целюлоза позитивно впливають на роботу кишечника.
- Сприяє природному очищенню від токсинів та шкідливих речовин.
- Бере участь у нормалізації ваги, впливаючи певними мікроелементами у своєму складі на метаболізм.
- Стимулює імунітет.
- Забезпечує організм вітамінами.
Відварна гречка
Коричнева гречка - це крупа, яка піддалася термічній обробці. У зв’язку з цим час, який потрібно організму для перетравлення відварної гречки, скоротився майже вдвічі і становить приблизно 80-90 хв. Гречка багата залізом і вітамінами групи В. Вона в лідерах серед круп за вмістом білка і здатна на довго наситити голод.
При цьому дієтологи вважають гречану кашу достатньо "важкою" їжею. Щоб уникнути перевитрат корисних речовин і не перевантажувати травну систему, потрібно споживати її окремо від інших продуктів. Також не слід поєднувати продукти, які будуть переварюватися різний час. Це може викликати відчуття важкості в животі, стати причиною утворення шлаків.
Так, наприклад, поєднання гречаної каші з молоком не рекомендують з цілої низки причин:
- Молоко і гречка відносяться до абсолютно різних видів їжі. Вони відрізняються не тільки часом перетравлення (молоко можна перетравити за 2 години), а й ферментами, які беруть участь в цьому процесі.
- Залізо в складі крупи перешкоджає усвоєнню організмом "молочного" кальцію.
- В сумі корисні речовини двох продуктів можуть виявитися в надлишку і негативно вплинути на загальний стан.
- Різний термін перетравлювання може стати причиною розладів ШКТ.
Що впливає на час усвоєння
Травлення - це переробка їжі у шлунково-кишковому тракті як механічним, так і хімічним способами. Найактивніше участь у цій роботі беруть поживні ферменти (ензими), що розщеплюють складні сполуки на більш прості компоненти. Саме ці "подрібнені" частки може засвоїти організм. На всіх етапах час засвоєння їжі залежить від безлічі різноманітних факторів.
У ротовій порожнині
Процес травлення починається вже в роті, де зуби подрібнюють і перемішують їжу, а слина сприяє її зм'якшенню. Чим ретельніше буде пережувана їжа, тим якісніше і швидше її перетравлюватиме шлунок. Це пов'язано з тим, що внаслідок жувальних рухів виділяються необхідні ферменти. Також тривале перебування їжі в роті запускає процес розщеплення складних вуглеводів на прості.
Причини порушення жування, а отже і погіршення засвоєння їжі на початковому етапі, можуть бути:
- поспішання під час прийому їжі;
- захворювання зубів;
- дефекти прикусу;
- спазм або параліч жувальних м'язів;
- запальні процеси в ротовій порожнині.
У шлунку
Подрібнена їжа потрапляє в шлунок, де піддається впливу шлункового соку. Найважливішим компонентом цієї "рідини" є ферменти. Саме їх кількість впливає на те, як довго затримається їжева маса в шлунку.
Негативно на вироблення ферментів впливає:
- переїдання;
- нерегулярний прийом їжі;
- зловживання алкоголем;
- куріння;
- вживання жирних і «шкідливих» продуктів.
Поганими наслідками для травлення можуть бути також стресові ситуації.
У тонкому кишечнику
Завершується процес травлення у кишечнику. Як тільки їжа переміщується зі шлунка в тонкий кишечник, надходить відповідний сигнал підшлунковій залозі. Саме вона починає виділяти панкреатичний сік, необхідний для подальшого перетравлювання.
Деякі з ферментів, що входять в склад соку:
- амілаза, яка скорочує вуглеводні ланцюжки;
- ліпаза і фосфоліпаза, що розщеплюють жири;
- трипсиноген і трипсин, які необхідні для розщеплення білків.
У товстому кишечнику
Не переварені залишки переміщуються в товстий кишечник. На даному етапі дії з розщеплення залишкових продуктів забезпечує мікрофлора кишечника. Особливо важливо підтримувати її працездатність.
Причинами порушення можуть бути:
- бактеріальні або вірусні інфекції;
- отруєння;
- прийом деяких ліків;
- вагітність тощо.
Особливості усвоєння
На швидкість і якість усвоєння їжі впливає безліч найрізноманітніших факторів.
Серед них можна виділити:
- хімічний склад продуктів;
- кулінарна обробка;
- об'єм порцій;
- режим харчування;
- умови прийому їжі;
- стан травної системи.
У дитини
У перші роки життя травна система дітей відрізняється від дорослої і має ряд особливостей. У зв'язку з віком вона ще недостатньо зріла, тобто органи, задіяні у перетравленні, не можуть максимально ефективно виконувати покладені на них завдання. Тому особлива увага приділяється типу харчування та складу їжі.
Важливо пам’ятати:
- До дворічного віку, поки не завершено процес проростання зубів, жування малоефективне.
- Формування слинних залоз, а отже і виділення «правильної» кількості слини, завершується лише до семи років.
- Шлунок продовжує формуватися приблизно 10 років — набуває «дорослого» вигляду та об’єму.
- Поступово збільшується кількість і змінюються характеристики шлункового соку.
- З віком зростає активність усіх задіяних у перетравленні ферментів.
- Відбувається «дозрівання» печінки та підшлункової залози.
Усі ці особливості дитячого організму потрібно враховувати при годуванні, щоб уникнути порушень у роботі ШКТ.
У дорослих
На усвоєння їжі у дорослому віці, крім зовнішніх факторів, можуть впливати індивідуальні особливості людини, наприклад, непереносимість деяких продуктів. Велике значення набирають хронічні захворювання. Якщо є патології внутрішніх органів, це слід враховувати при складанні меню.
