Кожен рибалка мріє побачити, що відбувається під льодом. Саме таке бажання викликало попит на підводні камери для зимової риболовлі, ціни на які від виробників далеко не низькі. Цей факт став рушійною силою для захоплених риболовлею в намірі створювати подібний атрибут власними руками.
Переваги та недоліки саморобної підводної камери
Підводна камера для зимової риболовлі, виготовлена своїми руками, як і будь-який пристрій, зроблений самостійно, має плюси й мінуси.
- До недоліків належать:
- значні габарити, порівняно із заводськими екземплярами;
- проблеми із забезпеченням приладу енергією, для чого доводиться використовувати автомобільний акумулятор, тоді як заводські моделі мають дуже низький рівень споживання енергії, і додаткова підзарядка їм не потрібна;
- на відміну від фірмових екземплярів, саморобні пристрої не мають режимів роботи і, в більшості випадків, можливості спочатку записати інформацію, а потім відтворити її;
- обмежена функціональність саморобного пристрою;
- витрачений час на пошуки матеріалів та інструментів, а потім - на подальшу збірку;
- виготовлення і налаштування саморобної підводної камери не кожному під силу, може не вистачати знань, умінь і терпіння.
Основним, але найважливішим аргументом на користь виготовлення камери для зйомок під водою власними руками є те, що собівартість цього пристрою в кілька разів нижча за ціну на готовий заводський виріб.
Конструкція для зимової риболовлі
Щоб правильно виготовити пристрій самому, потрібно знати принципи його функціонування та особливості конструкції:
- підводна відеокамера повинна конструюватися відповідно до приладів наземного типу;
- вона оснащується підсвічуванням для можливості бачити в товщі води;
- корпус пристрою характеризується герметичністю;
- камера оснащена кабелем, через який передається інформація на монітор;
- обов'язкова наявність акумулятора для безперервного надходження енергії;
- для поліпшення огляду під час відеозйомки камері бажано мати можливість обертатися;
- при зануренні на значну глибину прилад успішно переносить тиск, не виходячи з ладу;
- використовувана в конструкції пристрою камера відповідає всім вимогам високої чутливості;
- при впливі низьких температур прилад не повинен відключатися.
Умови та можливості
- Використання підводної відеокамери відкриває цікаві можливості:
- допомагає спостерігати за поведінкою риб та інших живих істот на глибині;
- дає змогу побачити реакцію на наживку;
- розглянути у всій красі життя під водою.
Усі перераховані можливості актуальні за дотримання деяких умов:
- висока чутливість камери, адже саме від цього залежатиме якісна зйомка і відсутність розмитості на екрані;
- світлочутлива матриця в приладі;
- протитуманний захист;
- можливість налаштування контрастності;
- режим нічного бачення;
- підсвічування з помірною яскравістю, що поліпшує видимість під час зйомки;
- два об'єктиви в камері, що поліпшують широту огляду;
- якість монітора, що представляє реальні зображення;
- компактний розмір камери, що дає змогу пристрою вільно курсувати через лунку;
- правильний вибір глибини для зйомки, що допоможе уникнути розгерметизації приладу.
Як зробити підводну камеру своїми руками
Проявивши кмітливість, заповзятливість і винахідливість, можна без особливих складнощів у порівняно короткі терміни постаратися зробити саморобну камеру для підводної зйомки, яка функціонально мало чим відрізняється від виробничих аналогів, але коштує набагато дешевше.
Підбір матеріалів та інструментів
Головне в цій справі - правильно підібрати необхідні матеріали, інструменти та інші компоненти, необхідні для складання пристрою, що працює під водою:
- маленька багатофункціональна відеокамера з високою якістю зйомки;
- невеликий бокс з абсолютною герметичністю, що відповідає розмірам камери;
- автомобільний акумулятор;
- кабель для подовження на необхідну відстань;
- інвертор для перетворення струму;
- монітор або міні-телевізор;
- вантаж зі свинцю;
- ультрафіолетове діодне підсвічування;
- клей з високим рівнем якості;
- контейнер із прозорого пластику;
- стрічка для ізоляції;
- герметик.
Захист від води
Герметичний стан пристрою - головна умова його функціонування під водою. Ізоляція підводної відеокамери від найменшого доступу вологи має бути на найвищому рівні. Рекомендується провести обробку всіх частин, які перебувають під впливом води, силіконом або іншим матеріалом з герметичними властивостями. Після того як камера буде повністю зібрана і поміщена в спеціальний бокс, необхідно всі стики, отвори якісно заізолювати герметиком - силіконом або спеціальним клеєм.
При цьому особливо потрібно звернути увагу на ізоляцію і надійну фіксацію кабельного входу в контейнер, положення якого не повинно змінюватися в процесі функціонування пристрою. Відстань від об'єктива до стінки боксу має залишатися мінімальною, щоб уникнути утворення конденсату, який порушує видимість і здатний спровокувати поломку пристрою.
Технологія виготовлення
Збирати підводну відеокамеру слід покроково:
- Перевірити роботу камери, після - монітора або телевізора, приєднаних до відеокамери.
- Справну камеру помістити в спеціально приготований пластиковий бокс, надійно зафіксувати. Вона має перебувати горизонтально об'єктивом уперед.
- Визначити місця для отворів і прорізати, пропустити через них кабелі.
- Свинцевий вантаж покласти в контейнер до відеокамери, закріпивши, щоб він не рухався.
- У певному місці зробити отвори для підсвічувальних ламп, вставити лампочки з приєднаними до них проводами в ці отвори. Дроти від ламп під'єднати до кабелю від камери. Усі місця з'єднань і стиків обробити спеціальним клеєм і заізолювати.
- Перевірити ще раз місце розташування камери, її роботу, чи всі дроти приєднано, включно з проводом від джерела живлення.
- Після контрольної перевірки провести абсолютну герметизацію пластикового контейнера силіконовим або іншим спеціальним ізолюючим матеріалом.
- Прикріпити до пластикового боксу кріплення у вигляді мотузки зі штучних матеріалів, що не піддаються швидкому впливу води, щоб було зручніше проводити спуск пристрою в лунку.
- Слід стежити за станом акумулятора і постійно тримати його зарядженим.
Відео: Підводна камера для риболовлі своїми рукамиhttps
Правила зберігання і транспортування
Якщо підводну камеру неправильно транспортувати і не забезпечити їй належні умови для зберігання, то вона може вийти з ладу, навіть не здійснивши свій перший репортаж.
Для забезпечення більш тривалої служби пристрою слід:
- підібрати для намотування кабелю спеціальну котушку, адже за низьких температур його не можна перегинати. Котушку з кабелем можна покласти в окрему валізу або шухляду, в якій вона транспортуватиметься і зберігатиметься надалі;
- валізуабо спеціальну шухляду, в якій зберігатиметься камера, потрібно оснастити окремими гніздами і перегородити їх гумовими перемичками. У цих відділеннях розмістити камеру, монітор, котушку з кабелем (якщо вона не зберігається окремо). Усе має бути закріплено і не змінювати місця розташування під час транспортування;
- після застосування пристрою всі елементи слід вийняти з шухляди, просушити, відеокамеру зарядити, всі місця, оброблені герметиком, перевірити на наявність ушкоджень, якщо такі є, провести повторну обробку засобами для герметизації.
Людина завжди прагне пізнати те, що приховано від її очей. Побачити підводний світ у всій красі, не наражаючи на небезпеку власне життя, може допомогти спеціальна відеокамера. І якщо промислова модель не кожному по кишені, то виготовлена власними руками принесе подвійне задоволення і стане предметом гордості будь-якого рибалки.
