Абрикос — смачний і корисний фрукт. Для його вирощування потрібно не тільки ретельно вибирати грунт і райони, але і види, які підходять до такого типу місцевості. Сьогодні їх існує безліч, і кожен славиться смаком і якостями, але одним із самих смачних і врожайних залишається багаторічний сорт Хабаровський, адже крім щедрого врожаю та солодкого смаку, він радує ще й стійкістю до багатьох кліматичних умов, що значно спрощує посадку і догляд.
Загальна характеристика сорту
Сьогодні абрикос Хабаровський вважається заслуженим серед плодових дерев, відрізняється нескладної агротехнікою і гарною врожайністю. Селекціонера Р. Т. Казьміна називають батьком цього сорту. Він вивів його в 1949 р., схрестивши абрикос Мічурінський і Червонощокий. Після такого експерименту в 1971 р. фрукт відправлений на випробування, а повністю дозволений до використання і посадці в 1979 р.
Регіони вирощування і період дозрівання
Зустріти цей фрукт можна в південних районах Приморського і Хабаровського краю, а так само на Далекому Сході. Для виду характерна раннє цвітіння, воно починається 18-25 травня. Квіти великі (діаметром 3-4 см) і округлі, білого кольору з ніжно-рожевим відтінком, пелюстки слабо зімкнуті, що робить їх пишним прикрасою саду.
Абрикос цього сорту холодоустойчів. При вирощуванні в інших областях і регіонах квіти не опадають, а зав'язі залишаються цілими, незважаючи на часті пізні заморозки. Термін дозрівання, порівняно з іншими плодовими деревами, теж досить ранній — 28-30 липня.
Біологічне опис дерева
Абрикос Хабаровський представлений величезними багаторічними деревами з не дуже густий, але розкидистою кроною, яка з роками набуває велику пишну форму. Сірувато-коричневі гілки широкі і товсті, з безліччю осьових смуг. Ранні паростки пишні і довгі, на молодих деревах досягають 1-1,5 м.
Завдяки стрімкому зростанню, стовбур дерева досягає великих розмірів — близько 10 м у висоту. Плодові бруньки розташовуються з боків, вони великі, злегка плоскі, загостреної форми. Мають рівну верхівку і поглиблене основу. Їх рідко можна зустріти поодинокими, частіше росте по дві-три.
Листя на дереві густі, середньої величини, овальні і довгі, мають гострий подовжений кінець. Листова пластина блідо-матова і густо-зелена, а з нижньої сторони має світло-зелене забарвлення. Черешок листа бордовий з червоним відтінком, а край пильчатий.
Характеристика плодів та їх призначення
Плоди мають округлу конусоподібну форму, злегка стислі, з гострою вершиною і поглибленим підставою. Масою досягають 25-35 р, а деякі і 45 р. Поверхня сильно опушена, шкіра блідо-жовта з оранжево-червоним рум'янцем, не відстає. Основний колір кремово-жовтий.
М'якоть кремова, дуже щільна і соковита. Кісточка овальна і трохи опукла з вираженими ребрами і загостреним черевним швом. Ядро солодке. За смакової оцінки, таїть у роті кисло-солодкий смак абрикоса Хабаровського має тверду четвірку за п'ятибальною шкалою. Завдяки ніжної консистенції, фрукт часто використовують для приготування соків і джемів.
Врожайність і транспортабельність
Плодоношення абрикоса починається на 4-5 році життя. Урожай об'ємний, як правило, з одного дерева за сезон можна зібрати 30-35 кг плодів. Найбільший показник, який досі залишається рекордом — 45 кг. Що стосується транспортабельності абрикосів, то вона нижче середнього. Маючи приємний товарний вигляд, ці фрукти не призначені до перевезень.
Переваги і недоліки сорту
Популярність абрикос Хабаровський отримав не просто так. Багато садівники виділяють плюси, завдяки яким він і займає почесне місце.
- Плюси:
- стійкість до несприятливих кліматичних умов;
- щорічний великий обсяг врожаю;
- великі і соковиті плоди;
- імунітет до більшості хвороб;
- апетитний вигляд;
- добре розмножується насінням.
- Мінуси
- Недоліків у цього фрукта дуже мало — всього два. Але порівняно з його плюсами вони незначні. Рослина має слабку холодостійкість в низинах, а так само немає пристосованості до перевезень.
Незважаючи на ці два пункти, йому все одно віддають перевагу в садах і на фруктових плантаціях. Головні критерії вибору — дивовижна стійкість до морозів. Виведений в холодному кліматі, і завдяки цьому бруньки дерева не замерзають навіть при температурі до -30°C.
Особливості посадки
Більшість правил для посадки абрикоса використовуються і для інших видів плодових дерев. Якщо правильно вибрати місце, ґрунт і час, посадка пройде правильно і не створить клопоту.
Потрібно бути уважним при виборі саджанців. Їх не рекомендується купувати на ринку, оскільки в такому випадку можна бути впевненим в якості, більше того вам можуть продати хворе рослина або не того сорту. Краще купувати саджанці в спеціальних розсадниках. Особливу увагу приділяють коріння. Вони не повинні мати ознаки будь-яких змін, сухості або перемерзання.
Терміни
Висаджувати дерево можна не тільки навесні, а й восени. Кожен період має плюси і мінуси. Наприклад, восени рослина встигне набратися сил і буде здоровим, але йому потрібно пережити зиму. А навесні все відбувається навпаки — можуть виникнути проблеми з матеріалами для посадки, але це компенсується тривалим жарким літом, за яке абрикос встигне вкоренитися.
Місце і схема розміщення
Місце краще вибрати піднесене і добре освітлене. Важливо захистити плід від наскрізних вітрів, а в низинах опірність вітрам знижується. Крім того, на таких ділянках не сильно вологий грунт, що теж грає важливу роль.
У навколоствольному колі можна посадити тюльпани, але не рекомендується вибирати місце, де раніше росли вишня або персик, а від сусідства з малиною і смородиною краще відмовитися. Готувати ґрунт потрібно заздалегідь, щоб грунт встиг набратися поживних речовин і осісти, тоді біля коренів буде достатньо місця, щоб розміститися, а шанси на хороше і швидке приживання збільшаться.
Порядок робіт
Посадкові роботи дадуть хороші результати в тому випадку, якщо всі етапи будуть зроблені правильно. Для збереження потрібної кількості вологи за 20 хвилин до посадки саджанець потрібно занурити в глиняну бовтанку.
Догляд за рослиною
Для щедрого врожаю важливо не тільки правильно посадити абрикос, але і знати, який йому потрібен догляд. Навесні не обійтися без обрізки крони дерева, адже добре плодоносять тільки молоді пагони. Потрібно стежити за формуванням і зростанням крони в потрібну сторону, це одна з основних складових для майбутнього плодоношення. Догляд восени полягає в тому, щоб підготувати абрикос до зимівлі і створити максимально комфортні умови в холодні морози. Жарким літом дерево забезпечують потрібною кількістю вологи. Не варто забувати і про добривах, від них залежить і те, як приживеться молодий саджанець і те, як він буде розвиватися надалі.
Полив
Коріння абрикоса здатні діставати воду з грунтових шарів, тому зрошення їм потрібно не часто. Молоді саджанці потрібно поливати 1-2 рази в тиждень, а далі кількість знижують до 2-3 на місяць. Навесні важливо стежити за тим, щоб тала вода не накопичувалася в навколоствольному колі і не затопила дерево. При нормальній погоді дорослі дерева поливають тільки при нестачі дощової вологи. Перший полив проводиться у квітні, потім у травні, самий основний — влітку, а восени це краще робити в жовтні.
Обрізка
Щороку на початку весни проводиться санітарна обрізка. Краще вибирати квітень, тоді вже можна не боятися нічних морозів, а зрізи на дереві швидко заростуть. Верх зрізають на 1/3 всієї висоти, у молодих саджанців, яким 2-3 роки обрізають ще й гілки, залишаючи на них по 2 здорових нирки. У перші роки після обрізки гілки повинні знаходитися на відстані 35-45 см один від одного, таким чином формують крону. Спочатку вкорочують гілки на висоті 1 м від землі, потім гілки вздовж основного ряду, залишають тільки провідник на 20-30 см.
Правильне формування крони не тільки підвищує загальну врожайність дерева, але й сприяє ранньому дозріванню плодів. У одно-дворічних саджанців, які вперше перенесли зиму, видаляють ще й обморожені гілки, якщо такі є. Восени дерево обрізають, щоб відновити баланс між листяними і плодоносними гілками, видаляють третю частину всіх плодоносних гілок, каркасні не чіпають, тільки у разі, якщо вони ростуть неправильно. Хворі та сухі гілки видаляють до підстави. За зиму дерево набереться сил, і на них з'являться молоді зелені паростки.
Внесення добрив
Збільшити родючість ґрунту можна різними способами, але оптимальним і більш простим варіантом є суміш торфу, піску і глини з додаванням компосту. В якості мінеральних добрив можна використовувати деревну золу або сірчанокислий калій. Щоб волога трималася біля коренів довше, а бур'яни не пробивалися назовні грунт в навколоствольному колі можна удобрювати гноєм.
Першу підгодівлю потрібно робити, коли абрикос досягне 3 років. Навесні можна використовувати підгодівлі, які містять азот, а влітку забезпечити фосфором. У період плодоношення кількість добрив збільшують у два рази. Профілактика абрикосу теж не завадить. Можна обприскувати дерево бордоською рідиною не тільки після збору врожаю, але і перед початком цвітіння, а так само після осінньої прибирання листя.
Підготовка до зими
Зимовий період сорт Хабаровський переносить без проблем, але підготовка до зими потрібна, це важливий процес, від якого залежить не тільки обсяг плодів в наступному році, але і загальне самопочуття дерева. В опалому листі на зимівлю ховаються комахи-шкідники, тому листя спалюють. Комахи — переносники бактерій і мікробів, які провокують хвороби. До деяких з таких захворювань у рослини немає імунітету, і воно може загинути.
Це потрібно в якості захисту від поїдання гризунів і для запобігання розмноження комах. У молодих дерев слабка коренева система, тому їх потрібно вкривати щільним матеріалом, наприклад, мішковиною, так дерева не замерзнуть під час затяжних морозів.
Хвороби і шкідники
Абрикос цього сорту має хороший імунітет до грибкових інфекцій, що значно спрощує вирощування і догляд за ним. Але деякі шкідники йому загрожують. Наприклад, плодожерка-метелик сіро-коричневого кольору, яка плодиться між гілками.
Новоявлені гусениці відразу ж починають поїдати плоди, приводячи їх у непридатність. Щоб запобігти появі плодожерки, потрібно ретельно прибирати ділянку, особливо видаляти старі пні, у яких комаха залишає своє потомство.
На тильній стороні дерев великими колоніями може з'явитися попелиця. Цих паразитів обробляють інсектицидами до повного їх зникнення. Попелиця дуже небезпечна, вона висмоктує соки з молодих дерев і вони поступово засихають, також вона знижує стійкість до холоду і хвороб, поширює віруси і грибок. З'являються ці паразити в жарку погоду, тому найкраща профілактика — вчасно виявити шкідника. Потім на зиму дерево обов'язково обприскують гарячою водою (+80°С) або розчином «Нітрофен».
Щоб такі шкідники не з'являлися, потрібно вчасно видаляти бур'яни навколо стовбура, регулярно поливати і підживлювати. Запахом петрушки або календули можна залучити в сад сонечок, які швидко впораються з комахами. А ось мурахи є рознощиками попелиці, від них теж потрібно позбавлятися.
Для жука-довгоносика бруньки, листя і навіть квіти є ласощами. Щоб захистити дерево, його обробляють «Децисом». А ось від личинок хрущів рекомендується використовувати розчин «Диазонина».
Абрикосу характерні такі хвороби, як дырчатая плямистість. Вона утворює на листках червоні і бордові плями, які швидко з'їдаються грибком, а потім засихають і обпадають. При дірчастою плямистості потрібна багаторазова (4-5) разів обробка фунгіцидами. Для профілактики потрібно вчасно зрізати хворі уражені гілки.
В період цвітіння загрожує моніліальний опік, якщо нехтувати побілкою. Головний її ознака — гниття квітки. Грибок падає з тіла комахи на квіти і листя, уражені місця рослини чорніють, створюючи видимість опіку. Дуже важливо вчасно видалити всі хворі ділянки, щоб зупинити поширення хвороби. Від моніліального опіку допоможе обприскування хлорокисью міді.
Не варто забувати і про захворювання кори, яке носить назву цитоспороз. Грибок може вражати кору, потрапляючи в неї через погано оброблені тріщини, і робить її трухлявої. Зазвичай пошкоджені ділянки зрізують, залишаючи здорову деревину, проводять дезінфекцію розчином мідного купоросу, рану закривають садовим варом.
Щоб запобігти появі будь-яких шкідників і хвороб дереву потрібен ретельний догляд, вчасно зроблені полив, обрізка, добре підготовлена і удобрений грунт.
Збір і зберігання врожаю
Період плодоношення абрикосів не довгий, а кількість врожаю відразу ж вимагає обробки, так як час їх зберігання обмежено. Збирають плоди, коли вони виростуть до потрібного розміру, придбають властивий для сорту колір, але м'якоть при цьому повинна бути щільною. На момент збору вони встигають зібрати в собі потрібну кількість поживних елементів. Але, наприклад, для транспортування краще вибирати фрукти зі світлим жовтим кольором, приблизно за 3-4 дні до повної зрілості, а для консервації більше підходять не перезрілі, але тверді плоди.
рекомендується Збирати в суху погоду, найкращий час з 10 до 11 годин ранку і після 17 годин вечора.
В домашніх умовах перезрілі плоди бажано залишити в холодильнику. При звичайній температурі вони почнуть гнити через кілька днів, втратять смак і якість. Для свіжих фруктів краще вибирати не поліетилен, а пластикові ємності з кришкою. У морозильній камері їх можна тримати шматочками, при цьому цінність поживних речовин знижується не сильно. Рекомендований строк зберігання в морозильній камері — 6 місяців.
Зелені плоди не можна залишати в холодильнику. Вони швидше дозріють при температурі +10°C в освітленому місці, яке добре провітрюється без потрапляння прямих променів сонця. Тривалість їх дозрівання близько 5 днів.
Для дерев'яних ящиків абрикоси необхідно обернути тонким папером, видалити плоди з ушкодженнями або гниллю. Укладають їх кількома шарами, але не дуже щільно.
Важливо не забувати періодично перевіряти фрукти на наявність зіпсувалися, так як за короткий час вони можуть призвести до псування всіх інших в ящику.
Ідеальним місцем вважається погріб. Тут стиглі абрикоси можуть перебувати близько місяця. В домашніх умовах їх можна зберегти близько 3 тижнів. При створенні ідеальних умов приблизно до 50 днів.
Незважаючи на те, що сорт Хабаровський досить старий, це не заважає йому залишатися популярним і зараз. Він заслужив любов і повагу садівників, які вже багато років вирощують його в своїх садах. Нескладна агротехніка, стабільний врожай і неповторний смак роблять цей фрукт дійсно цікавим і вартим уваги.
