Серед поширених паразитарних інвазій великої рогатої худоби сьогодні нерідко зустрічається цистицеркоз (фінноз). Захворювання досить небезпечне, оскільки паразити здатні оселятися в життєво важливих органах своїх господарів. Розглянемо докладніше, що собою являє згадана хвороба і наскільки вона небезпечна для людини.
Що це за хвороба
Цистицеркоз великої рогатої худоби (ВРХ) - це ураження м'язових тканин тварин бичачим ціп'яком (стрічковим черв'яком або цистицерком) у личинковій фазі. Унаслідок інвазії страждають язикові та серцеві м'язи, а якщо присутнє зниження імунітету, то уражаються клітини мозку, печінки, легенів і жирові тканини.
Хвороба протікає в гострому і хронічному перебігу.
Збудник і життєвий цикл
Личинка ціп'яка (цистода) є формою життя з такими особливостями:
- овальний пухирець (10 мм х 6 мм) сіруватого відтінку, з мікроворсинками, заповнений рідким вмістом;
- є головка (до 2 мм);
- чотири потужні присоски (по 0,8 мм) із зародковими хоботками (без гачечків), які мають пігмент, завдяки чому їх можливо розглянути під мікроскопом;
- стрічкоподібне тіло з безліччю члеників (близько 1000), які стають дедалі ширшими в міру наближення до кінця тіла;
- статева система сформована приблизно з 200-го сегмента;
- з боків сегментів розташовуються отвори статевих органів у неправильній черговості;
- останні сегменти (7 мм на 20 мм), дозріваючи, відокремлюються від тіла і разом із випорожненнями виводяться назовні;
- матка розташована в серединній частині стрічки і здатна розростатися на побічні відростки (понад 30 шт.), що діляться на лопаті;
- матка зрілого сегмента може містити безліч кулястих, прозорих онкосфер або яєць (до 145 тис.) і пару ниткоподібних відростків;
- оболонка яєць, перебуваючи в зовнішньому середовищі, руйнується;
- готова онкосфера містить плід із 6 гачками.
Цикл життя у цестоди являє собою такі ступені:
- проміжний господар (домашня тварина);
- остаточний господар (людина), в організмі якого (в кишечнику) статевозріла особина здатна жити довгі роки, виростаючи до 10 м, нічим себе не проявляючи;
- онкосфера, що з'явилася, стає повноцінною личинкою приблизно через півроку, а іноді й раніше;
- найактивніший період життя - сьомий-десятий місяць, під час якого можуть проявлятися характерні симптоми для цього захворювання;
- відмирання личинок починається через десять місяців і розтягується на півтора місяця.
Симптоми та перебіг хвороби
Початкова фаза зараження ВРХ фіннозом не має яскраво виражених симптомів, але існують ознаки, які потребують невідкладного втручання служби ветеринарного контролю:
- різко зросла температура;
- відсутність апетиту;
- діарея;
- хворобливі відчуття під час пальпації сичуги та ділянки сітки;
- сухість і блідість слизових;
- надмірне збудження або млявість;
- уповільнення або посилення биття серця;
- хвороблива реакція під час пальпації м'язів;
- набряклість;
- свербляча дерма;
- втрата зору;
- порушена координація.
Наявність вищевказаних проявів вимагає підтвердження діагнозу і певних дій щодо захисту інших тварин від інвазії.
Після гострої стадії перебіг хвороби характеризується такими проявами:
- через 8 днів симптоматика йде на спад;
- через 14 днів відзначається зникнення проявів;
- у перехворілої худоби клінічні симптоми надалі відсутні;
- іноді через тиждень після інфікування різко знижується температура (з 40 до 34 °C), а іншого дня худоба гине.
Діагностика
Діагностується цистицеркоз кількома методами:
- Під час регулярних оглядів і пальпації ротової порожнини та язика тварин можливо виявити поверхнево розташовані гельмінти.
- Алергічна підшкірна діагностика. У ділянку шиї, під лопатку або підхвостову зону вводять туберкулін у кількості, що залежить від віку тварини (для молодих особин достатньо 0,15 мл, дорослим необхідно 0,2 мл). У неінфікованої худоби через добу на місці уколу виникає набряк, що посилюється в наступні пару діб. При сповільненій реакції (понад два дні), ін'єкція повторюється. Подальша реакція прояснює діагноз.
- Діагностика сироватки реакцією непрямої гемаглютинації (РНГА). Невелику кількість сироватки (5 мл) поміщають у стерильну пробірку і розміщують у планшеті з еритроцитами. При утворенні осаду робиться висновок про присутність в організмі гельмінта.
- Метод латекс-аглютинації (РЛА). Сироватку крові прогрівають, потім додають латексну суспензію, інші препарати в невеликій кількості та розміщують на шуттель-апарат для перемішування, після чого можна зробити висновок: за наявності позначок із двома або чотирма плюсами робиться висновок про наявність личинок, що активно розмножуються.
Патологоанатомічні зміни
Для уточнення діагнозу проводиться посмертна ветекспертиза тварин, яка допомагає виявити в м'язах цистицерків:
- розсікають жувальні м'язи та серце двома паралельними розрізами;
- робляться надрізи м'язів шиї;
- проводиться вибіркове дослідження органів;
- застосовується ультрафіолетова лампа (ОЛД-41) для виявлення личинок паразитів, які здатні світитися в цьому спектрі темно-вишневим відтінком.
- м'язи, селезінка, очеревина мають точкові мікрокрововиливи;
- у хронічній стадії цистицеркоз виражається сіруватим відтінком м'язів і вираженою дистрофією;
- збільшена брижі;
- при розрізі лімфатична зв'язка має яскравий колір.
Чи можна вилікувати
Лікування тварин, уражених цистицерками, ускладнюється специфікою впливу описуваних паразитів на організм: якщо худобі призначити сильнодіючі антигістамінні препарати, це призведе до масової загибелі личинок, які перебувають у величезній кількості в м'язових тканинах.
Розкладаючись, личинки отруюватимуть організм тварини і викликатимуть сильне запалення тканин.
Сьогодні ефективний метод боротьби з ціп'яком ще не розроблений, але на допомогу ветеринарним фахівцям можуть прийти такі препарати з празиквантелом (антигельмінтні засоби широкого спектра дії):
- Мебендазол. Засіб додають у корми в кількості 50 мг на кілограм ваги. Прийом 10 днів.
- Дронцит. Препарат призначається строго індивідуально за результатами клінічних досліджень.
Чи може людина заразитися від хворих тварин
Зараження людини від інфікованих паразитами тварин може відбуватися такими шляхами:
- Споживання напівсирого м'яса. Зазвичай це трапляється на природі, коли готується шашлик або м'ясо з кров'ю, тобто страви, що не піддаються достатній термічній обробці.
- Недостатнє миття рук, які контактували із сирим м'ясом під час приготування продуктів харчування.
- Вживання сирої води з відкритих водойм, заражених яйцями гельмінтів.
Можливі симптоми інвазії у людини:
- головні болі постійного характеру;
- судомні стани;
- поява сліпоти;
- епілептичні напади;
- прояви менінгіту;
- деменція;
- гідроцефалія;
- порушення мовлення;
- парез;
- запаморочення;
- порушення чутливості;
- зміни в психіці (галюцинації, марення, депресивні стани, збудження);
- цистицеркоз шкірних покривів, що проявляється порожнинними пухлиноподібними утвореннями, що підносяться (звичайна локалізація - внутрішня поверхня плечей, верхня частина грудини).
Профілактика
Найкращими заходами в боротьбі з фіннозом худоби є комплексні заходи профілактики:
- заборона на подвірний забій худоби та реалізацію м'ясопродуктів на м'ясокомбінати й забійні пункти без належного ветеринарного контролю;
- поширення знань про гельмінтні зараження серед населення і тваринників;
- контроль з боку ветеринарно-санітарних служб за станом фермерських господарств і пунктів забою тварин;
- биркування забійної худоби;
- утилізація туш інфікованих тварин у разі виявлення у них більше трьох цистицерків шляхом розрізів м'язів.
- тісна співпраця медичної та ветеринарної служб;
- здійснення профілактичних і лікувальних заходів щодо тваринників і населення (дегельмітизація в умовах стаціонару, профілактика розсіювання члеників і яєць гельмінтів);
- створення гігієнічних і санітарних умов на тваринницьких фермах з метою профілактики зараження гельмінтозом (обладнання санвузлів, миття рук, регулярні заходи з дегельмінтизації, дослідження калу працівників ферм);
- здійснення контролю за стічними водами (знезараження та фільтрація) у державному масштабі.
Таким чином, важливими профілактичними заходами в боротьбі з цистицеркозом ВРХ і людини є тісна співпраця медичної та ветеринарної служб, дотримання елементарних правил гігієни під час роботи з тваринами та на присадибній ділянці, а також ретельне миття рук під час приготування та вживання м'ясних продуктів.
