До числа найнебезпечніших захворювань ВРХ входить піроплазмоз, який може завдати значної шкоди стаду корів. Вивчивши особливості хвороби, можна завчасно вжити необхідних заходів профілактики та лікування.
Що це за хвороба
Піроплазмозом називають трансмісивну хворобу тварин, яку спричиняють паразити еритроцитів крові - "піроплазми" або "бабезії". Захворювання також відоме під назвою "техаська лихоманка" або "чихір".
Хвороба найчастіше вражає:
- корів;
- зебу;
- буйволів.
Збудник, джерела та шляхи зараження
Піроплазма живе в організмі кліща-переносника і в крові тварини-господаря, куди потрапляє після укусу кліща. Зустрічаються паразити:
- амебоподібної;
- овальної;
- круглої;
- грушоподібної форми.
Відповідно, 2 генерації спровокують 2 спалахи (навесні та влітку), а 3 покоління кліщів призведуть до 3 спалахів захворювання (навесні, влітку та восени). Відомі випадки зараження тварини в стійлі (без випасу), коли кліщі потрапляли всередину з травою.
Симптоми
Піроплазмоз характеризується гострим перебігом. Перші ознаки захворювання з'являються на 10-15 день від початку випасу. Хвороба протікає з характерними симптомами:
- різке підвищення температури до +41...+42 °C;
- відмова від їжі, спрага, можлива сльозотеча;
- почастішання пульсу (до 120 ударів);
- запор, пронос;
- жовтушність слизових оболонок;
- сеча забарвлена у відтінки червоного;
- можливе абортування у тільних корів.
Жовтушність зачіпає також і нутрощі, однак виявити це можна лише під час розтину.
Методи діагностики
Протягом інкубаційного періоду (10-15 днів) слід звертати підвищену увагу на стан тварини та контролювати температуру тіла. За перших же підозр необхідно викликати ветеринара, який поставить діагноз, беручи до уваги цілий комплекс досліджень. Враховують історію захворювань, пору року та епідеміологічну обстановку в даній місцевості. Зараження проявляється в мазку периферичної крові протягом доби.
Аналіз крові показує:
- зниження числа еритроцитів до 2,5 млн і нижче;
- зниження гемоглобіну до 25-32 %;
- збільшення лімфоцитів до 71 %.
Патологоанатомічні зміни
Дослідження полеглих тварин показують таку картину:
- сильне виснаження;
- пожовтіння фасцій, сухожиль, підшкірної клітковини;
- погане згортання крові;
- у лімфатичних вузлах виявляють крововиливи, як і на слизовій поверхні сичуга;
- селезінка, печінка і нирки сильно збільшені та розм'якшені;
- у жовчному міхурі знаходять дуже густу жовч;
- набряк легенів, можуть бути присутніми крововиливи;
- головний мозок і оболонки злегка набряклі, часто повні точкових крововиливів.
Лікування
Не існує спеціальної вакцини для лікування піроплазмозу в корів. Лікування призначається ветеринаром залежно від стану конкретної тварини.
Загальні рекомендації
Після прояву перших же симптомів необхідно ізолювати хвору особину. Тварина має перебувати під захистом навісу або в хліві, а харчування повинно включати траву або сіно хорошої якості.
Спеціальні препарати
Специфічна хіміотерапія включає один із препаратів:
- азидин 7 % (уколи 3,5 мг/кг підшкірно);
- трипафлавін (або флавакридин) 1 % (0.004 г/кг внутрішньовенно).
Якщо стан важкий, трипафлавін потрібно дати за два прийоми, через 3-4 години.
Також застосовують:
- гемоспоридин 2 % (підшкірно 0,5 мг/кг);
- піроплазмін 5 % (підшкірно 1 мг/кг).
Ветеринари додатково використовують симптоматичні засоби:
- відвари лляного насіння;
- проносні солі (при атонії);
- серцеві препарати (кофеїн).
Імунітет
Перехворілі особини отримують нестерильний імунітет і залишаються захищеними від хвороби на 4-8 місяців. Антитіла в крові таких тварин виявляються при отриманні результатів аналізів РСК і РІФ. Рекомендується виконувати профілактичну обробку навіть у тварин з імунітетом.
Профілактика
Профілактика при піроплазмозі необхідна і значно знижує ризик захворювання. Існують агротехнічні заходи для знищення популяції кліщів на конкретній ділянці.
- випас тварин тільки на культурних пасовищах, де відсутні іксодові кліщі;
- худобу мають утримувати в стійлах і регулярно обробляти акарицидними препаратами (бутокс, перметрин та інші);
- перевозити худобу на благополучні пасовища слід взимку;
- якщо не можна уникнути транспортування влітку або навесні, до поїздки тварин тричі обробляють акарицидними препаратами з проміжком у 5 днів;
- в ензоотичних вогнищах під час спалаху хвороби тваринам вводять азидин і береніл, що забезпечує захист протягом 2-3 тижнів.
Приватні власники або господарі невеликих ферм можуть знизити загрозу зараження шляхом зміни пасовищ. Одне з рішень - 4 змінні ділянки і зміна місця випасу кожні 25 днів. Починати зміну ділянок варто з початком весни.
Своєчасна профілактика і правильне лікування знизять втрати ВРХ від захворювання на піроплазмоз. Контакт із зараженою твариною не є небезпечним для людини.