Під час розведення великої рогатої худоби можна зіткнутися з чималою кількістю проблем, однією з яких є поширені інфекційні захворювання. До їх числа відносять і бруцельоз - вкрай небезпечну недугу, яка може вразити не тільки тварин, а й людину. Це зобов'язує до знань про запобіжні заходи та загальної інформації: як визначити заражених тварин, стадії хвороби, а також методи лікування та профілактики. Про все це - нижче.
Що таке бруцельоз у корів
Бруцельоз, або "мальтійська лихоманка", - це інфекційне захворювання, яке спричиняють мікроби групи бруцела, що є дуже стійкими до негативних впливів довкілля та здатні вразити внутрішні органи не тільки ВРХ, а й хазяїна в разі зараження. Бактерії живучі за мінусових температур, у воді можуть проіснувати до 6 місяців, у ґрунті - понад чотири, а в молочних продуктах містяться під час усього періоду їхніх поживних властивостей.
Характеризується недуга порушеннями в роботі статевої системи, ураженням нервової, серцево-судинної та кісткової систем, а також нерідко є причиною абортів. Найменше зволікання в превентивних заходах загрожує втратою всього поголів'я через блискавичне поширення інфекції. Навіть на початковій стадії захворювання лікування може бути марним, і тільки забій здатний зупинити зараження стада.
Як тварина може заразитися
Захворювання з'являється у тварин за умови потрапляння в організм від десяти і більше мікробів. Зараження найчастіше відбувається фекально-оральним шляхом, тобто корова може підчепити хвороботворні бактерії через їжу, воду і під час контакту з предметами догляду та іншими тваринами.
Нерідкі випадки інфікування через різного роду ушкодження на шкірному покриві, причому на місці рани або тріщини ніяких яскраво виражених ознак зараження не відзначається. Проникаючи в організм, мікроби негайно переміщаються в лімфатичні вузли, після чого потрапляють у кров і вражають спочатку молочні залози, потім печінку, нирки і селезінку.
Стадії та симптоми
Головною ознакою зараження є аборт або народження мертвого / недієздатного теляти. Викидні у корів вважаються досить частим явищем, тому такий симптом двоякий. Що стосується інших показників, то вони виражені дуже слабко, і хвороба часто визначається тільки завдяки лабораторним дослідженням.
Прояв і перебіг захворювання передусім пов'язані з індивідуальними особливостями тварини, а також зі стійкістю імунітету й умовами утримання.
- наявність на кінцівках тварини абсцесів (гнійників) або гігром, характерних для запального процесу. Часто у зв'язку з цим у корови розвивається бурсит - запалення суглобів на передніх кінцівках;
- різке зниження продуктивності - тварина стає млявою, мало рухається, швидко втрачає вагу і набуває невпевненої ходи, спостерігаються висока температура тіла і зниження надою;
- бурі або коричневі слизові виділення зі статевих органів;
- набряк вимені та мастит (запалення молочних залоз).
Гостра
Тривалість цієї форми - від одного до двох місяців (усе залежить від імунітету тварини). Характеризується різким підвищенням температури, її загальним нездужанням і пригніченим станом, іноді інтоксикацією та набряклістю.
Підгостра
Розвивається близько трьох місяців. Ця форма захворювання відрізняється чергуванням лихоманки з нормальною температурою. У тварин спостерігаються ознаки важкої інтоксикації: зниження рівня продуктивності, постійна спрага, закрепи, а також запалення суглобів і передчасне переривання вагітності тільних корів.
Хронічна
За відсутності своєчасно вжитих заходів недуга стрімко переходить у хронічну форму, яка майже не піддається лікуванню. Пов'язано це з тим, що на цій стадії бруцели стають абсолютно невразливими для антибіотиків, тому тяжкохворих тварин піддають забою. Від хронічного бруцельозу велика рогата худоба мучиться понад три місяці.
Діагностика
Самостійно визначити захворювання дуже складно, тому, якщо виникають найменші підозри на недугу, краще відразу звернутися до фахівця. На практиці застосовуються кілька способів визначення збудника хвороби: алергічні та серологічні проби, бактеріальне дослідження.
Реакція аглютинації Райта (РА)
Реакція Райта - один із найпопулярніших і найнадійніших методів діагностики бруцельозу в усьому світі. З його допомогою можна визначити захворювання на гострій стадії та з'ясувати, чи хворіла особина на бруцельоз раніше. Через тиждень реакція досягає піку.
Показники зберігаються близько 5 років. Безперечними перевагами методу є простота техніки виконання, висока чутливість до збудника та можливість визначення титрів на перших стадіях хвороби.
Перед проведенням необхідної процедури готується антиген, спеціальна шкала оцінки реакції та сироватки, на основі яких і здійснюватимуться дослідження. За стандартною схемою антиген спочатку виводиться на базі кількох штамів бруцельозу, після чого емульсія досягає певного рівня густоти, потім фахівці розводять сироватку, приміром, 1:50 (свідчить про те, що в сироватці хворого виявлено 50 антитіл), щоб вважати результат сумнівним або позитивним.
У хворих тварин реакція буде позитивна. Більш високі розведення отримують оцінку виключно позитивного результату. Якщо сироватку розводять 1:50, то для уточнення результату реакція проводиться повторно через 2 тижні. Якщо результат залишається незмінним, тоді його остаточно визнають позитивним.
- 50 МО - результат сумнівний;
- 150-300 МО - позитивний;
- 500-800 МО - різко позитивний;
- повна відсутність аглютинації з використанням усіх доз сироваток (вважається негативним результатом).
Алергічна проба
Внутрішньошкірна алергічна проба Бюрне також набула широкого поширення в діагностиці бруцельозу, оскільки серологічні та бактеріологічні дослідження не завжди здатні надати достовірний результат. Процедура полягає у введенні в середню третину передпліччя бруцельозного алергену в дозі 0,1 мл (найчастіше на 20-й день захворювання).
Через дві доби (а іноді й три) проводиться оцінка реакції - вона вважається позитивною за умови запального почервоніння на місці ін'єкції, тобто набряклості, яка найчастіше набуває довгастої або овальної форми (а за умови мало вираженої реакції може бути помічена тільки після обмацування).
Враховуються ще й такі чинники: довжина і ширина набряку в сантиметрах і ступінь болючості (спочатку - через 24, потім - 48 і 72 години). Відсутність набряку приймається за негативний результат. Якщо ж набряк спочатку з'явився, а потім зник через кілька годин після введення алергену, тоді реакція оцінюється як неспецифічна.
Як лікувати велику рогату худобу
Лікування, здебільшого, проводиться з використанням антибіотиків, оскільки хвороба найбільш чутлива саме до них. На початковій стадії, тобто гострій формі захворювання, ефективні препарати "Тетрациклін", "Рифампіцин ", "Стрептоміцин", "Біцилін" і "Левоміцетин". Щодо тривалості лікування і дози потрібно проконсультуватися з ветеринаром. Якщо ж хвороба перетекла в хронічну форму, будь-які антибіотики стають марними.
Призначається спеціальна процедура вакцинації, що позбавляє від симптомів і гальмує подальший розвиток бруцельозу. Однак ні штучний, ні набутий імунітети не гарантують стовідсотковий захист корови.
Чи можна їсти м'ясо і пити молоко хворих тварин
Продукти забою піддаються ретельному санітарному огляду. Цим зазвичай займається спеціальна експертиза, за результатами якої і виноситься вердикт про придатність або непридатність м'яса і молока в їжу. Існують хвороби, які ніяк не впливають на якість продуктів тваринництва. Бруцельоз до таких не належить, і людина легко може заразитися, вживши в їжу незнешкоджене м'ясо або молочні продукти.
Перед випуском м'яса в продаж воно піддається тривалій термічній обробці, але якщо вона недостатня, ймовірність захворіти майже стовідсоткова. Тож вживати в їжу м'ясо і молоко корів, які перехворіли на бруцельоз, настійно не рекомендується. Якщо ви все ж таки ризикнули їх використовувати, тоді варто м'ясо просмажити або проварити кілька годин, а молоко - закип'ятити.
Вакцина та загальна профілактика
Найбільше ризикують заразитися недугою люди, які мають безпосередній контакт із тваринами (ветеринари, доярки, пастухи), тому необхідними запобіжними заходами є дотримання гігієнічних норм і спеціальний захисний одяг. Інфекція може потрапити в організм навіть під час вдихання мікробів бруцельозу.
- Шерсть і шкіру корів ретельно дезінфікують за допомогою відповідних антисептиків.
- Необхідні регулярні прибирання стійла й обробка інвентарю, дотримання санітарних умов, правильно підібраний раціон і своєчасне медичне втручання в разі виявлення в корови нездужання або пошкодження шкірного покриву.
- Як запобіжні заходи надягають рукавички, маску, гумові чоботи та інші захисні елементи одягу під час роботи з тваринами.
- У разі викидня у корови стійло дезінфікують, а плід спалюють або закопують подалі від водостоків. Саму корову терміново діагностують на наявність бруцельозу.
- Не підпускати корів до тварин, завезення яких відбулося з місцевостей зі складною епізоотичною ситуацією (а також у жодному разі не утримувати особин, у яких спостерігається позитивна реакція на захворювання).
- Доцільним є використання живої сухої вакцини проти бруцельозу, яка вводиться телятам у віці 6 місяців підшкірно в районі задньої третини шиї в дозі 5 мл. Ревакцинація проводиться через 2 роки. Дорослих тварин прищеплюють у будь-якому віці після проведення досліджень на бруцельоз.
Необхідно враховувати, що неякісний догляд за тваринами провокує ослаблення імунітету і, як наслідок, збільшує ризик зараження цим захворюванням. Для того щоб убезпечити майбутній молодняк від інфікування, все поголів'я регулярно піддається клінічним дослідженням, а хворих тварин у терміновому порядку ізолюють. Тільки правильне утримання і своєчасна профілактика допоможуть захистити худобу від смертельної недуги.
