При розведенні великої рогатої худоби можна зіткнутися з чималою кількістю проблем, однією з яких є поширені інфекційні захворювання. До їх числа відносять і бруцельоз — вкрай небезпечна недуга, який може вразити не тільки тварин, а й людини. Це зобов'язує до знань про запобіжні заходи та загальної інформації: як визначити заражених тварин, стадії хвороби, а також методи лікування і профілактики. Про все це — нижче.
Що таке бруцельоз у корів
Бруцельоз, або «мальтійська лихоманка», — це інфекційне захворювання, що викликається мікробами групи бруцелла, які дуже стійкі до негативних впливів навколишнього середовища і здатні вразити внутрішні органи не тільки ВРХ, але й господаря в разі зараження. Бактерії живучі при негативних температурах, у воді можуть проіснувати до 6 місяців, у грунті — більше чотирьох, а в молочних продуктах містяться під час всього періоду їх поживних властивостей.
Характеризується недуга порушеннями в роботі статевої системи, ураженням нервової, серцево-судинної та кісткової систем, а також нерідко є причиною абортів. Найменше зволікання в превентивних заходах загрожує втратою всього поголів'я з-за блискавичного поширення інфекції. Навіть на початковій стадії захворювання лікування може бути марно, і тільки забій здатний зупинити зараження стада.
Як тварина може заразитися
Захворювання з'являється у тварин за умови попадання в організм від десяти і більше мікробів. Зараження найчастіше відбувається фекально-оральним шляхом, тобто корова може підчепити хвороботворні бактерії через їжу, воду і під час контакту з предметами догляду та іншими тваринами.
Нерідкі випадки інфікування через різного роду ушкодження на шкірному покриві, причому на місці рани або тріщини ніяких яскраво виражених ознак зараження не відзначається. Проникаючи в організм, мікроби негайно переміщуються в лімфатичні вузли, після чого потрапляють в кров і уражають спочатку молочні залози, потім печінка, нирки і селезінку.
Стадії і симптоми
Головною ознакою зараження є аборт або народження мертвого / недієздатного теляти. Викидні у корів вважаються досить частим явищем, тому такий симптом двоякий. Що стосується решти показників, то вони виражені дуже слабко, і хвороба найчастіше визначається тільки завдяки лабораторним дослідженням.
Прояв і перебіг захворювання, в першу чергу, пов'язано з індивідуальними особливостями тварини, а також зі стійкістю імунітету та умовами утримання.
- наявність на кінцівках тварини абсцесів (гнійників) або гигром, що характерні для запального процесу. Часто у зв'язку з цим у корови розвивається бурсит — запалення суглобів на передніх кінцівках;
- різке зниження продуктивності — тварина стає млявим, мало рухається, швидко втрачає вагу і набуває непевну ходу, спостерігаються висока температура тіла і зниження удою;
- бурі або коричневі слизові виділення з статевих органів;
- набряк вимені і мастит (запалення молочних залоз).
Гостра
Тривалість цієї форми — від одного до двох місяців (все залежить від імунітету тварини). Характеризується різким підвищенням температури, його загальним нездужанням і пригніченим станом, іноді інтоксикацією і набряком.
Підгостра
Розвивається близько трьох місяців. Ця форма захворювання відрізняється чергуванням лихоманки з нормальною температурою. У тварин спостерігаються ознаки важкої інтоксикації: зниження рівня продуктивності, постійна спрага, запори, а також запалення суглобів і передчасне переривання вагітності тільних корів.
Хронічна
За відсутності своєчасно вжитих заходів недуга стрімко переходить у хронічну форму, яка майже не піддається лікуванню. Пов'язано це з тим, що на цій стадії бруцели стають абсолютно невразливими для антибіотиків, тому тяжкохворих тварин піддають забою. Від хронічного бруцельозу велика рогата худоба мучиться більше трьох місяців.
Діагностика
Самостійно визначити захворювання дуже складно, тому, якщо виникають найменші підозри на хворобу, краще відразу звернутися до фахівця. На практиці застосовуються декілька способів визначення збудника хвороби: алергічні та серологічні проби, бактеріальне дослідження.
Реакція аглютинації Райта (РА)
Реакція Райта — один з найпопулярніших і надійних методів діагностики бруцельозу у всьому світі. З його допомогою можна визначити захворювання на гострій стадії і з'ясувати, чи хворіла особина бруцельозом раніше. Через тиждень реакція досягає піку.
Показники зберігаються близько 5 років. Безсумнівними перевагами методу є простота техніки виконання, висока чутливість до збудника і можливість визначення титрів на перших стадіях хвороби.
Перед проведенням необхідної процедури готується антиген, спеціальна шкала оцінки реакції і сироватки, на основі яких і будуть здійснюватися дослідження. За стандартною схемою антиген спочатку виводиться на базі кількох штамів бруцельозу, після чого емульсія досягає певного рівня густоти, потім фахівці розводять сироватку, наприклад, 1:50 (свідчить про те, що в сироватці хворого виявлено 50 антитіл), щоб вважати результат сумнівним або позитивним.
У хворих тварин реакція буде позитивна. Більш високі розведення отримують оцінку виключно позитивного результату. Якщо сироватку розводять 1:50 , то для уточнення результату реакція проводиться повторно через 2 тижні. Якщо результат залишається незмінним, тоді його остаточно визнають позитивним.
- 50 МО — результат сумнівний;
- 150-300 МО — позитивний;
- 500-800 МО — різко позитивний;
- повна відсутність аглютинації з використанням всіх доз сироваток (вважається негативним результатом).
Алергічна проба
Внутрішньошкірна алергічна проба Бюрне також отримала широке поширення в діагностиці бруцельозу, оскільки серологічні та бактеріологічні дослідження не завжди здатні надати достовірний результат. Процедура полягає у введенні в середню третину передпліччя бруцеллезного алергену в дозі 0,1 мл (найчастіше на 20-й день захворювання).
Через дві доби (а іноді і троє) проводиться оцінка реакції — вона вважається позитивною за умови запального почервоніння на місці ін'єкції, тобто набряклості, яка найчастіше набуває довгасту або овальну форму (а при мало вираженої реакції може бути помічена тільки після обмацування).
Враховуються ще й такі фактори: довжина і ширина набряку в сантиметрах і ступінь хворобливості (спочатку — через 24, потім — 48 і 72 години). Відсутність набряку приймається за негативний результат. Якщо ж набряк спочатку з'явився, а потім зник через кілька годин після введення алергену, тоді реакція оцінюється як неспецифічна.
Як лікувати велику рогату худобу
Лікування, в основному, проводиться з використанням антибіотиків, оскільки хвороба найбільш чутливий саме до них. На початковій стадії, тобто гострій формі захворювання, ефективні препарати «Тетрациклін», «Рифампіцин», «Стрептоміцин», «Біцилін» і «Левоміцетин». Щодо тривалості лікування і дози потрібно проконсультуватися з ветеринаром. Якщо ж хвороба перейшла в хронічну форму, будь-які антибіотики стають марні.
Призначається спеціальна процедура вакцинації, рятує від симптомів і гальмує подальший розвиток бруцельозу. Однак ні штучний, ні придбаний імунітети не гарантують стовідсоткову захист корови.
Можна їсти м'ясо і пити молоко хворих тварин
Продукти забою піддаються ретельному санітарному огляду. Цим зазвичай займається спеціальна експертиза, за результатами якої виноситься вердикт про придатності або непридатності м'яса і молока в їжу. Існують хвороби, які ніяк не впливають на якість продуктів тваринництва. Бруцельоз до таких не відноситься, і людина легко може заразитися, вживши в їжу необезвреженное м'ясо або молочні продукти.
Перед випуском м'яса в продаж воно піддається тривалій термічній обробці, але якщо вона недостатня, ймовірність захворіти майже стовідсоткова. Так що вживати в їжу м'ясо і молоко перехворіли на бруцельоз корів настійно не рекомендується. Якщо ви все ж ризикнули їх використовувати, тоді варто просмажити м'ясо або проварити кілька годин, а молоко закип'ятити.
Вакцина загальна профілактика
Найбільше ризикують заразитися недугу люди, які мають безпосередній контакт з тваринами (ветеринари, доярки, пастухи), тому необхідними запобіжними заходами є дотримання гігієнічних норм і спеціальна захисна одяг. Інфекція може потрапити в організм навіть при вдиханні мікробів бруцельозу.
- Шерсть і шкіра корів ретельно дезінфікуються з допомогою відповідних антисептиків.
- Необхідні регулярні прибирання стійла і обробка інвентарю, дотримання санітарних умов, правильно підібраний раціон і своєчасне медичне втручання у разі виявлення у корови нездужання або пошкодження шкірного покриву.
- В якості запобіжних заходів надягають рукавички, маску, гумові чоботи та інші захисні елементи одягу при роботі з тваринами.
- У разі викидня у корови стійло дезінфікується, а плід спалюється або закопується подалі від водостоків. Саму корову терміново діагностують на наявність бруцельозу.
- Не підпускати корів до тварин, завезення яких стався з місцевостей зі складною епізоотичною ситуацією (а також ні в якому разі не містити особин, у яких спостерігається позитивна реакція на захворювання).
- Доцільно використання живої сухої вакцини проти бруцельозу, яка вводиться телятам у віці 6 місяців підшкірно в районі задньої третини шиї в дозі 5 мл Ревакцинація проводиться через 2 роки. Дорослих тварин щеплять у будь-якому віці після проведення досліджень на бруцельоз.
Необхідно враховувати, що неякісний догляд за тваринами провокує ослаблення імунітету і, як наслідок, збільшує ризик зараження даним захворюванням. Для того щоб убезпечити майбутній молодняк від інфікування, все поголів'я регулярно піддається клінічних досліджень, а хворих тварин терміново ізолюють. Тільки правильне утримання та своєчасна профілактика допоможуть захистити худобу від смертельної недуги.
