Фермери, які займаються вирощуванням овець і баранів, можуть стикатися з проблемою, що полягає у відсутності можливості у тварини встати на задні ноги. У статті ви прочитаєте про можливі причини цього явища, описи хвороб, які можуть спричиняти параліч ніг, а також про те, як вилікувати тварину і яких профілактичних заходів необхідно дотримуватися.
Чому в овець, баранів або ягнят відмовляють задні ноги: можливі причини
У разі відмови задніх ніг у овець, баранів або ягнят тварини вважають за краще лежати і зазнають труднощів під час підйому.
Насамперед варто звернути увагу на ймовірні причини цього явища:
- Зупинка шлунка від нетравлення. Необхідно виключити з раціону тварин пшеницю або мінімізувати її кількість. Замість пшениці можна використовувати ячмінь або овес.
- Проковтнутий гострий або твердий предмет. Це може бути цвях, скло або камінь.
- Попадання в шлунок вівці поліетилену. Це може трапитися, якщо тварина знайде і з'їсть поліетиленовий пакет, який не перетравлюється в шлунку.
Хвороби
Також причиною того, чому у тварин відмовляють задні ноги, можуть бути різні хвороби. Вони мають всілякі прояви, а також пов'язані з порушенням деяких функцій організму худоби. Збудниками виступають різноманітні інфекції та віруси. Розповімо про ці недуги докладніше.
Білом'язова хвороба овець
Ця хвороба найчастіше вражає молодняк віком від 3 до 5 місяців. Вона полягає в порушенні обміну речовин на клітинному рівні.
Серед її симптомів можна виділити:
- серцеву слабкість, що виражається в млявості, малорухомості та занепаді сил;
- порушення скелетної мускулатури, що характеризуються кульгавістю, хиткістю ходи;
- тремтіння м'язів;
- судоми;
- паралічі, зокрема відмова задніх ніг.
Лікування ягнят полягає в такому:
- поліпшення умов їх утримання;
- підшкірне введення 0,5%-ого розчину селенату натрію та препаратів вітаміну Е;
- внутрішньом'язове введення вітаміну В по 300-500 мл на добу протягом 3-4 днів.
Через місяць процедури можна повторити. Якщо є ускладнення, потрібно проводити лікування антибіотиками.
Профілактичними заходами для уникнення цього захворювання є:
- включення в раціон тварини силосу, хвої та кісткового борошна;
- введення суягним вівцематкам, за 3-4 тижні до окоту, 0,5 %-го розчину селеніту натрію підшкірно.
Захворювання копит
Серед хвороб, що вражають копита овець, можна виділити такі:
- Копитна гниль. У разі ураження цією хворобою спостерігаються почервоніння між пальцями, відшарування твердого шару копита від шкіри, кульгавість, неприємний запах. У цьому випадку тварині боляче ставати на ноги. Це інфекційне захворювання, отже хворих овець потрібно ізолювати та обробити 10 %-вим розчином формаліну та 5 %-вим водним розчином параформу. Для кінцівок необхідно кожні 2-3 дні робити ванни, використовуючи 10 %-й розчин формаліну. Для профілактики появи копитної гнилі необхідно раз на 2 тижні робити огляд копит овець, щоб виявити хворобу на ранній стадії, а також 2 рази на рік обробляти копита 5 %-ним параформом.
- Міжпальцевий дерматит. Виглядає як опікове ураження м'яких тканин на копиті. Виникає за теплої, вологої погоди та вогкості на пасовищі. Характеризується почервонінням між пальцями, іноді з виділенням рідини. Для позбавлення овець і баранів від цього захворювання необхідно не випасати худобу на сирому пасовищі, перевести її в приміщення з твердою підлогою і утримувати в сухій загороді. Для запобігання захворюванню, за підвищеної вологості, обирати для випасу найбільш сухі місця на пасовищі.
Лістеріоз
Збудник цієї інфекційної хвороби - бактерія лістерія, стійка до зовнішнього середовища і здатна тривалий час зберігатися в ґрунті, воді та на рослинах. Зараження відбувається через пошкоджену шкіру та слизові оболонки статевих органів.
Симптоми прояву лістеріозу такі:
- тварина стає слабкою;
- відбувається відмова від корму;
- спостерігається пригнічений стан;
- підвищення температури тіла;
- судоми і відмова кінцівок;
- викривлення шиї.
Для лікування лістеріозу необхідно 2-3 рази на добу до одужання і 3 дні після використовувати хлортетрациклін або тетрациклін всередину, з розрахунку 25-30 мг на 1 кг маси овечки. Профілактикою захворювання є заходи для недопущення появи бактерії в стаді та контроль за якістю корму. За наявності в стаді хворих на лістеріоз овець, необхідно запровадити суворе обмеження на ввезення та вивезення тварин і ретельно спостерігати за стадом, щоб не пропустити перші ознаки хвороби.
Бруцельоз
Це інфекційне захворювання, яке передається під час безпосереднього контакту тварин, через забруднені предмети догляду, інвентар, продукти тваринного походження. Місячні ягнята стійкі до цієї хвороби, але з віком сприйнятливість до інфекції збільшується. Часто переносниками бруцельозу є гризуни.
Прояв захворювання характеризується такими симптомами:
- аборти і безпліддя овець, що розвивається;
- орхіт і епідерміт у баранів;
- підвищена температура;
- пригнічення;
- зниження апетиту;
- млявість і слабкість кінцівок за 2-3 дні до аборту.
Виявивши захворювання, на стадо негайно накладається обмеження на переміщення поголів'я. Хворих тварин слід відправити на забій, решту стада періодично досліджують, щонайменше 2 рази за півроку. Профілактичними заходами появи в стаді бруцельозу є ізольоване вирощування здорового молодняка та вакцинація з різних штамів бруцел.
Травми
Ще однією вагомою причиною, через яку вівці, барани та ягнята не стають на задні ноги, є отримані ними травми.
Основними травмами у цих тварин є:
- Хімічні травми. Виникають через можливий вплив на організм овець кислот, лугів і отруйних речовин. У результаті худоба може отримати опіки та загальне отруєння організму. Як наслідок тварина може впасти і не мати сил піднятися.
- Фізичні травми. Відбуваються через вплив на організм худоби високих або низьких температур, електричного струму або ультрафіолету. Зазвичай можуть проявлятися у вигляді опіків, обморожень і променевої хвороби. Унаслідок такого впливу тварина слабшає, їй стає важко підніматися і сідати.
- Механічні травми. Виникають при впливі на органи механічної сили при падіннях, наїздах транспорту, пошкодженні гострими предметами. Такі травми характеризуються забоями, переломами, розтягненнями і ранами. У цьому разі необхідно ретельно оглянути тварину і за необхідності накласти на кінцівку вівці фіксуючу або гіпсову пов'язку.