На сучасних ділянках часто можна зустріти невеликі красиві водоймища з кувшинками на поверхні або вуличні басейни для купання. Сучасні технології дозволяють здійснити таке будівництво. При цьому власникам територій необхідно пам'ятати, що пруд має мати злив, що подальше значно полегшить його експлуатацію.
Способи зливу пруда
Перед тим як будувати пруд, власник ділянки повинен визначитися не лише з розміром, але й із тим, як у майбутньому буде зливатися вода з водоймища. Щоб уникнути проблем у майбутньому, потрібно правильно підходити до проектування будівництва: глибині та розміру ями, встановленню труби на дні, її довжині та діаметру, монтажу устаткування донного зливу. Або ж потрібно встановити помповий насос (ручний або електричний), за допомогою якого буде опорожнюватися резервуар.
Важливо побудувати водоймище так, щоб дно мало невеликий нахил до зливного отвору. Це дозволить провести фільтрування, прибирання або виловити всю рибу під час осушення. Природне дно грунтового резервуару потрібно спроектувати так, щоб його можна було легко очистити після зливу води. Це створює можливість вирощувати донний іл, щоб використовувати його для збільшення родючості ділянки.
За допомогою насоса
Кожний власник садового водоймища чув про насоси для прудів, що значно полегшують їх опорожнення, коли настане час для зливу. Вони можуть мати різне застосування й значно відрізнятися за технічними параметрами.
Це пристосування буде особливо необхідне, якщо периметр садового ставка не перевищує 10 м², а глибина - 1 м. У таких малих резервуарах досить складно підтримувати біологічний баланс, який гарантує чистоту води, особливо, якщо туди запущена риба. Ставок швидко стає хмарним і заростає дрібними водоростями. Тоді на допомогу приходить працюючий насос з очищувальним фільтром. При будівництві маленького водоводу в саду використання цих приладів є необхідністю. Їх застосовують і для більших штучних озер, щоб значно полегшити догляд за ними.
Такий насос розташовується за межами резервуара (наприклад, для полегшення технічного обслуговування). Однак найголовніше, щоб при цьому прилад знаходився нижче поверхні очищеної води.
Щоб забезпечити кращу циркуляцію та мінімізувати всмоктування чужорідних домішок, фільтр встановлюють як можна подалі від насосу. Зазвичай його закріплюють на кінці труби на краю ставка, у місці, схованому серед берегових рослин.
Також власникові ділянки необхідно звернути увагу на те, щоб зробити правильний вибір самого фільтру. Загальне правило: потужність насоса вибирається так, щоб протягом хвилини фільтр пропускав води в 2,5 рази більше свого об'єму.
Донний слив
У магазинах для дому та саду можна придбати спеціальні пристрої для донного сливу води в ставках та басейнах, які одночасно забезпечують протягом усього теплого сезону аерацію водоймища. Їх монтується ще на стадії будівництва чаші і встановлюють у найнижчій частині заглиблення. Вони виконані з міцної пластмаси і підходять для різних видів штучних споруд (бетонних або плівкових). У конструкції передбачений змінний фільтр для відсіювання твердих частинок і інших домішок.
Куди можна сливати воду зі ставка
Одночасно з будівництвом чаші резервуара необхідно передбачити, куди саме буде стікати вода під час спуску. Можна спорудити дренажний колодязь, дно якого буде покрите щебенем, керамзитом, піском або іншими проникними матеріалами. Потрапляюча волога поступово вбереться в землю. Якщо на приділі взагалі є сад, можна проложити неглибоку дренажну канаву такої довжини, яка потрібна для поливу всіх дерев і кущів.
Іноді власник може для наповнення резервуара повторно використовувати ту ж рідину, але вже після фільтрації. У цьому випадку йому слід придбати металевий або пластиковий бак великого об'єму або скласти ще одне виїмку в землі для цих цілей. Слід зауважити, що данний метод застосовується лише для невеликих декоративних ставків. Промисловість пропонує насоси з великою потужністю для фільтрації водоймища. Це можна здійснити, але операція займе досить багато часу, адже чим більший ставок, тим довше будуть тривати очисні роботи.
Зазвичай протягом року достатньо проводити заміну вмісту чаші штучного водоймища один раз. Найкращим часом для цього є середина або кінець осені. Особливо це стосується споруд із ґрунтовим дном, оскільки у цей період знижується рівень ґрунтових вод.
