**Особливості пестролистої вейгели**
Пестролиста вейгела є декоративним листопадним кущем з широкою і досить розкидистою кроною. Залежно від сорту доросла рослина може досягати висоти 2,5 м з діаметром до 3,5 м. Кущ росте швидко - щорічний приріст складає висоту і ширину відповідно 20 і 30 см. Цей представник родини Капернових походить із Південно-Східної та Східної Азії, але сьогодні виведено досить багато гібридних сортів, здатних прижитися в різних кліматичних умовах.
Кущ прекрасно виглядає протягом всього вегетаційного періоду. Згідно з описом, навесні він вкривається різнобарвною листвою - всередині листя яскраво-зелені, а по краях прикрашені біло-жовтою окантовкою. У травні - червні на ньому з'являються суцвіття невеликих дзвоникоподібних бутонів завдовжки близько 2,5–3 см. Квіти виглядають не менш красиво, ніж зелень - всередині вони забарвлені у білі або блідо-рожеві відтінки, плавно переходячи в більш насичений рожевий відтінок по краях. З гарним доглядом кущ може повторно зацвісти на початку вересня.
Використання куща в ландшафтному дизайні
Для такого гарного куща, як вейгела листяна пестролиста, завжди знайдеться місце на ділянці. Навіть в віддаленому куточку саду вона буде привертати увагу. Рослина здатна прикрасити собою невеликі ландшафтні композиції, створюючи компанію багаторічникам. Ці кущі хорошо гармоніють з хвойними рослинами, додаючи пестроти в однотонний зелений колір. Описана рослина буде виглядати відповідно в рокаріях та на альпійських гірках, пом'якшуючи структуру схилів та оголених каменів.
Вейгела однаково гарна в міксбордерах, в якості солітера або живописного бордюру, що відділяє певні зони саду. Вона використовується японськими та китайськими квіткарями у відновленні ландшафту протягом багатьох десятиліть, що варто врахувати, якщо ви збираєтесь оздобити на ділянці імітацію східного саду.
Сорти вейгели з пестролистям листям
Раніше вже говорилося, що завдяки роботі селекціонерів сьогодні садівникам наданий великий вибір сортів вейгели. Рекомендується віддавати перевагу тим сортам, які не лише красиві, але й не занадто вимогливі до кліматичних умов і догляду.
Варіегата
Сорт представлений кущами з густими численними пагонами. На висоту рослина досягає 150 см, розширюючись при цьому в ширину до 120 см. Листя — сіро-зелені з жовтуватим обрамленням. Цвітіння настає в кінці весни — кущ покривається численними колокольчикоподібними ніжно-рожевими квітами, зібраними в компактні суцвіття. Рослина віддає перевагу добре освітленим дренованим ділянкам з родючою ґрунтом. Відрізняється високою морозостійкістю — може цілком пережити зиму без укриття.
Нана Вариегата
Нана Вариегата — багатостовбуровий кущ з круглою кроною, яка може розростатися у ширину до 2 метрів. Його основний достаток полягає у великих бутончиках-дзвіночках, що мають ніжний фіолетовий або сиреневий колір. Бутони розкриваються на початку літа. Квітіння досить тривале — може тривати протягом майже всього літнього періоду. Листя мають різнокольорову окрасу, характерну для даного виду вейгели. Рослину не можна назвати особливо вимогливою: при правильному виборі місця та дотриманні умов посадки вона швидко приживається, добре переносить зими та має імунітет до багатьох хвороб.
Костериана Вариегата
Ще один представник пестролистої вейгели — кущ, який радує не лише декоративністю листя з середини квітня і до жовтня, але ще й чарівним цвітінням. В кінці травня на ньому розкривається багато сиреневих бутонів, що квітнуть протягом місяця. Костериана Вариегата — низкорослий сорт: максимальна висота кущів досягає 1 м. Ці рослини чудово виглядають у компанії з низькорослими хвойними можжевелами, папороттю та гострою. Ними можна створити картину на газоні або прикрасити невеликий кам'янистий сад. Кущі погано переносять сильні морози, тому потребують укриття.
Посадка в відкритому грунті
Щоб декоративний кущ швидко прижився та пішов у ріст, потрібно дотримуватися певних правил при посадці. Удалий вибір місця та часу, а також живильний склад ґрунту — це ті фактори, що забезпечать довге щасливе життя культурі.
Терміни посадження
Найкраще Вейгелу садити навесні. Найбільш вдалий період - кінець березня - середина квітня. В цей час земля вже достатньо прогріта і відсутня загроза повернення морозів. У Інтернеті можна знайти рекомендації щодо того, що кущі можна садити восени, але цього робити не рекомендується, оскільки у більшості випадків вони не встигають прижитися й гинуть від зимових морозів. Якщо ви купите саджанець у закритому контейнері, його можна посадити навесні або протягом усього літа.
Вибір місця та підготовка ґрунту
Часто садівники роблять велику помилку, обираючи місце для посадки красивого куща лише згідно зі своїми уподобаннями. Необдумана посадка може принести велику шкоду рослині, яка в результаті засохне.
Вейгела добре приживається, красиво цвіте і не хворіє на сонячних територіях. При посадці в південних областях допускається невелика півтінь. Ще бажано, щоб місце було безвітряним. Наприклад, якщо ви вирішите посадити рослину з південного боку будинку чи на відкритій площі оточеній іншими кущами - це буде правильним рішенням.
Зверніть увагу на ґрунт. Вейгела не переносить затоплення водою, хоча до помірної вологості відноситься позитивно. Якщо на ділянці переважають глинисті ґрунти, болотисті території, краще при посадці покласти на дно ями дренажний шар з дрібного каменю.
Ще один важливий момент - підготовка ґрунту. Культура віддає перевагу легкому плодородному ґрунту. Сформувати ґрунт можна самостійно: підготуйте окремо суміш з піску, торфу та перегною (2:2:1), додайте 1 відро компосту на кожен кущ - цим складом ви будете засипати посадкову яму. Добрива можна додати одразу або безпосередньо під час посадки саженця.
Посадковий матеріал краще придбати у спеціалізованих підприємствах або вирощувати самостійно. Саджанець повинен бути не старшим за 3 роки, мати здорові пагони без ознак в'ялості та пошкоджень. Якщо є доступ до коріння, перед посадкою його можна обробити стимулюючим препаратом («Корневін», «Радіфарм»).
Процес посадки
Обравши підходящу ділянку і маючи садженці, можна переходити до посадки:
- Викопайте посадкову яму глибиною і діаметром близько 50 см. Якщо ви висаджуєте одразу декілька кущів, дотримуйтеся між ними відстані не менше 1,5 м.
- На дно ями покладіть дренаж із щебеню, ковзаного цегли або іншого матеріалу (шар 15–20 см).
- Приправте трохи дренаж підготовленою ґрунтом.
- Встановіть садженець так, щоб коренева шийка була захована не більше ніж кілька сантиметрів. Після висадки ґрунту вона опиниться над її поверхнею.
- Засипте яму, одночасно вносячи 100 г «Нітрофоски» як мінеральне добриво.
- Обильно полийте ґрунт. На кожний кущ повинно вистачити не менше 10 л стоячої води.
- Якщо ви не обробляли перед посадкою коріння рослини стимулятором, препарат можна ввести разом із поливом.
- Мульчуйте окульовий ґрунтовий круг торфом або опилками. Ці матеріали не лише зберегуть вологу і захистять корені від пересихання, а й трохи підкислять ґрунт, що і потрібно вейгелу. Достатньо шару мульчі товщиною близько 10 см, але обов'язково спостерігайте, щоб він не контактував безпосередньо з кореневою шийкою, так як це може спровокувати її гнилення.
Догляд
Після посадки настає час, коли садівнику потрібно особливо уважно ставитися до догляду за кущем. У майбутньому він не буде вимагати від вас багато зусиль, правила агротехніки його вирощування досить прості і зводяться до періодичних поливів, добрив та обрізувань.
Відео: Посадка, догляд і розмноження Вейгели
Полив та добриво
Вейгела досить вимоглива до вологості. У своїх природних місцях обитання - в районах Східної Азії, кущ процвітає в уповільненому ґрунті, тому і на садовій ділянці не можна допускати пересихання грунту. Поливають культуру регулярно, витрачаючи на кожний кущ за один підхід не менше 10 л води. Робіть це потрібно 1-2 рази на тиждень, в залежності від погоди. У дощовий період року поливи можна припинити. Ґрунт слід прикривати мульчею, щоб триваліше зберігати вологість.
При ущільненні грунту слід його рипати. Це потрібно для того, щоб забезпечити хорошу циркуляцію вологи та повітря навколо кореневої системи рослини. Також у процесі риття видаляють ґрунту від бур'яну.
Вейгела, як і всі декоративні кущі, потребує періодичних добрив. Якщо ви позбавились про якість ґрунту під час посадки, добрива можна починати вносити через 2 роки.
Проводять три основні добрива:
- Ранньою весною. Головним завданням підживлень у цей період є стимуляція росту нових пагонів та листя. Для цього краще використовувати комплексні мінеральні склади на основі азоту, калію та фосфору. Наприклад, гарним варіантом буде "Діаммофоска". Добриво вноситься в ґрунт під підгортання з розрахунку 15-20 г на 1 м². Процедуру можна провести ще при снігу, розподіливши підживлення навколо чагарника в радіусі приствольного кола.
- Під час утворення бутонів. У цей період краще використовувати склади на основі сірчаного калію та суперфосфату. Можна використовувати комплексні склади "Декоративні кущі" або "Люкс квіти".
- Восени. При підготовці рослин до зими їх бажано також підживити. У цей період можна використовувати добриво "Кеміра" або ж взагалі обійтися деревною золою, вносячи її разом з підгортанням з розрахунку 200 г на 1 м². Також рекомендується підживити ґрунт компостом або перегнієм (3-4 кг на 1 м²).
Обрізка
Обрізка вейгели проводиться систематично. На протязі весняно-літнього періоду кущі потрібно оглядати та видаляти пошкоджені, засохші фрагменти, після чого зрізи обробляють садовим варом. Останню санітарну обрізку проводять восени, перед вкриттям кущів. У цей період рекомендується видалити засохлі суцвіття та гілки, які несуть ріст у центр куща. Деякі садівники взагалі рекомендують залишати лише кілька сильних пагонів, а решту безжалісно вирубувати. Для вейгели така процедура не так страшна, оскільки культура дуже швидко розрастається.
Крім очищення рослин від пошкоджених ділянок, потрібно час від часу проводити стрижку, щоб активніше росли нові пагони. Це роблять, як правило, ранньою весною. На кущах видаляють тонкі прирости та сильно розгалужені товсті пагони, що щільно посаджуються та заважають утворенню пишних суцвіть. Раз в 4 роки рекомендується проводити омолоджувальну стрижку: видаліть всі пагони старші за 3 роки, а молоді обріжте на 1/3 довжини - це забезпечить утворення обильного молодого приросту.[/size]
Підготовка до зими
Підготовку до зими потрібно починати наприкінці вересня. У цей час повністю припиняють поливи, проводять обрізку кущів. Ділянку необхідно прополоти, видалити усю бур'яну траву, опале листя та сміття, яке залишилося після стрижки. Не ігноруйте цю процедуру, оскільки біологічне сміття, що залишилося на поверхні ґрунту, може стати чудовим зимовим притулком для шкідливих мікроорганізмів і личинок комах. Після прибирання ділянку рихлять, вносять добрива. Не завадить провести санітарну обробку кущів від хвороб. Для цього рослини обрискують розчинами фунгіцидів, наприклад, "Топсіном" або бордоською рідиною.
Відео: Обрізка та підготовка до зими
Перед настанням справжніх морозів бажано укрити кущі вейгели пестролистої. Незважаючи на те, що культура здатна переносити заморозки, іноді стається так, що пагони все ж сильно замерзають і весною відмирають, особливо це стосується молодих посадок. Перед цим обов'язково необхідно мульчувати стовбурні круги (опилками, торфом, піском), кладучи матеріал шаром близько 15 см. Мульча збереже кореневу систему від замерзання.
Щоб спорудити укриття, потрібно зібрати гілки куща та нахилити до землі — це забезпечить рослину на випадок сильного снігопаду, який може зламати пагони. Зверху кущ накривають нетканим матеріалом (спанбонд, сіткавина) та лапником. Коли почнуться снігопади, зверху на рослину можна накидати великий сніжний замет. Таке укриття повністю захистить культуру навіть від найсуворіших зимових морозів.
Розмноження
Якщо ви хочете самостійно розмножити улюблену кущ вейгели з бархатистим листям, це можна зробити самостійно одним із двох способів:
- Черенкування. Збирати матеріал для такого методу розмноження можна двічі за сезон. Перший раз це роблять ранньою весною — у березні, коли бруньки ще не почали розкриватися. Черенки довжиною близько 10 см нарізають з одревеснілих, ще не цвітучих пагонів. Далі їх поміщають на кілька годин у стимулятор росту ("Ґетероауксин"), після чого повністю засипають в ґрунтову суміш, що складається з верхнього торфу і піску (1:1). Висаджувати матеріал потрібно, дотримуючись відстані 25 см. Як тільки від черенків підуть нові пагони, це означає, що коріннявлення пройшло успішно, і матеріал можна висаджувати по кілька штук у контейнери, перед цим заповнивши їх сумішшю з піску, торфу, землі і глини, прийнятих у рівних кількостях. Молоді саджанці періодично поливають і підживлюють. До осені вони досягнуть висоти 20–25 см. Наступної весни їх потрібно буде пересадити в окремі горщики об'ємом не менше 3 літрів і вирощувати до 2-річного віку, після чого можна пересаджувати в відкритий грунт. Другий раз черенки можна збирати в червні — матеріал відрізають з молодої, наполовину одревеснілої порослі. На черенках видаляють практично всі листя, за винятком верхніх двох. Далі технологія вирощування саджанців така ж, як і в першому випадку. Рослини, вирощені з черенків, зацвітуть на 2-3 год.
![Черенкование Вейгелы]( "Черенкование Вейгелы")
- Посів насіння. Цей процес більш тривалий і складний. Для гібридних сортів він не використовується, оскільки отримані таким способом рослини не успадкуватимуть ознак материнських. Насіння можна висівати весною або пізньою осінню. Для цього виділяють тіністу ділянку. Матеріал розсипають по поверхні ґрунту і слегка прикривають тонким шаром торфу або піску, ущільнюють. Посадку треба добре ущільнити, використовуючи пульверізатор. Якщо ви висіяли їх під зиму, прикрийте грядку шаром опадлих листя або будь-яким іншим укривним матеріалом — весною його потрібно буде зняти, щоб забезпечити умови для висіву. Після того, як з'являться перші ростки, треба обережно проредити посадку і підляти. Так їх вирощують до наступного року (на зиму обов'язково укривають), після чого пересаджують в «шкільку». На постійне місце садженців можна буде переміщувати через 3 роки. Цвісти вони почнуть тільки на 4–6 рік. Насіння можна висіяти в контейнер і вирощувати в домашніх умовах до досягнення ними 2-річного віку.
![Семена Вейгели]( "Семена Вейгели")
Вейгела пестролиста — один із найкрасивіших кущів, здатний стати гідним прикрасою придомової території. Її декоративне листя і пишні красиві квітучі суцвіття завжди привертають до себе захоплені погляди. Але пам'ятайте, що лише догляд і увага з боку людини здатні забезпечити ці властивості рослини.
