Хвороби великої рогатої худоби можуть завдати фермі немалої шкоди, тому здоров'я стада варто тримати під постійним контролем. Серед інших хвороб слід виділити пастерелоз, який характеризується масовим похованням тварин.
Що це за хвороба
Пастерелозом звичайно називають інфекційну хворобу, що поширюється на багатьох домашніх тварин. У гострій формі вона спричинює набряк різних частин тіла та органів, а в хронічній може проявлятися у вигляді артритів, ендометритів та інших хвороб, через що справжня причина поганого стану ВРХ довгий час залишається невідомою.
Збудник, джерела та шляхи зараження
Розвиток даної інфекційної хвороби пояснюється активністю Pasteurella multocida, яка потрапляє в організм корови при спільному проживанні або навіть короткочасному контакті з інфікованими тваринами або їх виділеннями.
В основному ці мікроорганізми мешкають на слизові дихальних шляхів і ШКТ та легко можуть перейти в інший ослаблений організм. Разом з кровотоком Pasteurella multocida може поразити будь-яку частину організму тварини, спричиняючи запальні процеси, крововилив в кишківник, легені, плевру і навіть суглоби.
Форми та симптоми
Виходячи зі захисних сил організму та віку тварини, а також з урахуванням кількості бактерій Pasteurella multocida в їхньому організмі, розрізняють кілька основних форм перебігу пастерелозу, кожна з яких характеризується своїми унікальними симптомами та особливостями.
Гостра
При гострій формі перебігу захворювання проявляється наступними симптомами:
- втратою апетиту;
- поскоренним диханням та пульсом;
- підвищенням температури тіла (більше 40° С);
- зменшенням об'ємів надою;
- загальним скнівінням стану.
Підгостра
У підгострій формі всі характерні для пастерелозу ознаки проявляються не так яскраво, а розвиток симптомів відбувається набагато повільніше. У середньому, перші явно помітні ознаки з'являються тільки через кілька тижнів після зараження тварини, і на перше місце їх можна віднести наступне:
- сильний задухливий кашель;
- відмова від їжі;
- набряк голови та різних ділянок шиї;
- слизові виділення з носових порожнин (вже через кілька днів вони можуть набути гноєвої консистенції);
- сильна спрага;
- підвищена температура тіла та загальне скнівіння стану тварини;
- запалення очей.
Надзвичайно гострий випадок
Найнебезпечніша форма хвороби з усіх. Від кінця інкубаційного періоду до смерті тварини проходить менше 12 годин, що робить можливість адекватної реакції фермера неможливою. У деяких випадках клінічна картинка взагалі відсутня, з чим і пов'язана неможливість діагностування хвороби. Якщо симптоми є, то вони, як правило, включають:
- гостре підвищення температури (вище 42 ° С);
- сильний набряк (внутрішніх органів, грудної та шийної зони);
- сильна діарея з приміссю крові в калових масах.
Хронічна
Як і підостра форма пастерелозу, її хронічний варіант характеризується стертою симптоматикою та тривалим періодом розвитку (4-5 тижнів). Найчастіше уникнути летального результату не вдається, але якщо вчасно розпізнати ознаки хвороби, то у тварини ще є шанс.
До найтиповіших ознак хронічного пастерелозу КРС відносяться:
- ушкоджене дихання;
- відмова від їжі;
- значне зниження ваги за короткий період часу;
- опухання суглобів ніг;
- сильна діарея (можливо, з кровавими примісами).
Діагностика
Причиною проведення повного огляду ВРХ з урахуванням можливого розвитку пастерелозу може послугувати вибух інфекції в регіоні та наявність відповідних симптомів у корів конкретного фермерського господарства. Якщо на фермі вже є загиблі тварини, обов'язково здійснюється вскриття трупів, але тільки в спеціально організованому для цього місці, щоб уникнути можливість потрапляння бактерій у зовнішнє середовище. Якщо йдеться про обстеження живих особин, то підтвердити діагноз допоможуть аналізи їх назальної слизи та крові. В лабораторних умовах взяті мазки ретельно вивчаються під мікроскопом, виконується бакпосів, а навіть проводиться спеціальна обробка мишей та кроликів (в крайньому випадку). Всі проведені діагностичні заходи дозволяють визначити ступінь вірулентності збудника та підібрати найбільш адекватне лікування.
Патологоанатомічні зміни
Для мікроскопічного та бактеріологічного аналізу підійдуть зразки тканин паренхіматозних органів та кров тварини, а що стосується патологоанатомічних змін внутрішніх органів, то ступінь їх вираженості залежить від форми захворювання. Наприклад, при гострій або надзвичайно гострій різновидності будуть добре помітні численні крововиливи в області серця та печінки, тоді як ознаки запальних процесів в легенях, набряки внутрішніх органів та некроз в нирках або печінці свідчать про хронічний перебіг пастерелозу.
Також про наявність пастерелозу будуть свідчити збільшені лімфатичні вузли, набряки шлунково-кишкового тракту та кишечника, численні накопичення крові в підшкір'ї.
Лікування
Як тільки фермер помітив хвору тварину, він повинен одразу відокремити її від головного стада, принаймні до повного обстеження. Для тимчасового утримання хворої особи прекрасно підійде тепле, сухе приміщення з хорошою вентиляцією. Якщо тварина не страждає порушеннями апетиту, її переводять на спеціальну дієту, додавши до звичного раціону вітамінно-мінеральні комплекси та їжу з підвищеною харчовою цінністю.
Всі наступні дії будуть ґрунтуватися лише на медикаментозній терапії симптоматичної та специфічної спрямованості. Так, для зняття запалення та набряку в постраждалих органах можуть використовуватися:
- мочегінні препарати;
- жаропонижувальні засоби;
- медикаменти, призначені для відновлення роботи органів ШКТ.
У боротьбі з прогресуючою інфекцією часто застосовується спеціальна сироватка проти пастерелозу, правда, вона допомагає лише на початкових етапах гострої фази хвороби.
Як вспомогательні лікарські препарати використовуються «Левоміцин», «Біоміцин» та «Стрептоміцин», які усувають запалення та вбивають розвиваються бактерії. Крім того, непоганим результатом в цьому плані відрізняються сульфаніламідні препарати, а для підтримки загального стану коровам можна призначити глюкозу.
Вакцина проти пастерелезу
Вакцина, яка так і називається «Інактивована емульгована вакцина проти пастерелезу крупної рогатої худоби», застосовується як профілактичний засіб і більше використовується в неблагополучних господарствах, де є ризик поширення захворювання. Ця однорідна емульсія вводиться нетелейним та стеляним коровам 1 раз приблизно за 45–25 днів до відьому, а телятам — на 20–25-й день життя або двічі: в 8–12 днів, з повторною ревакцинацією на 15–21-й день життя (якщо йдеться про поголів'я, отримане від невакцинованих батьків).
Інші заходи профілактики
Своєчасна вакцинація — найважливіша, але далеко не єдина профілактична міра, яка сприяє запобіганню розвитку пастерелезу в будь-якому фермерському господарстві. Як додаткову профілактику можна вказати наступні заходи:
- Виконання вимог санітарно-гігієнічних норм при утриманні тварин в коровниках.
- Організація правильного раціону, з постійним контролем якості видаваних кормів.
- Покупка нового поголів'я тільки в перевірених та благополучних фермерських господарствах, де не стикалися спалахи пастерелезу.
- Місячний карантин усіх новопридбаних тварин, з їх утриманням в окремих приміщеннях і обов'язковою вакцинацією (якщо вакцина не використовувалась заводчиками).
- Видача окремих комплектів одягу для кожного працівника ферми.
- Проведення дезінфекції приміщень, кормушок і всього використовуваного для догляду інвентарю з використанням їдкого натру, креоліну та гашеної вапна.
При масштабній загибелі тварин власник ферми зобов'язаний звернутися до санітарно-епідеміологічної служби свого району або щонайменше повідомити про це кваліфікованого ветеринара, щоб разом запобігти поширенню хвороби на сусідні господарства.
