Температура тіла належить до найважливіших показників, які використовують для комплексної оцінки стану організму як людини, так і тварин. Різноманітні її діапазони можуть свідчити про розвиток складних уражень організму, зокрема й пов'язаних зі всілякими хронічними захворюваннями.
При цьому не багато скотарів володіють тим необхідним рівнем знань і навичок, які дають можливість самостійно визначити патологію, а також миттєво усунути її прояви. Слід детально розглянути це питання, а також розповісти основні причини підвищеної температури тіла у великої рогатої худоби.
Яка нормальна температура у ВРХ
Більшість фермерів досить рідко вдаються до вимірювання температури тіла тварин у власному господарстві. Завдяки природному відбору та ретельній роботі селекціонерів, сучасні сільськогосподарські види вирізняються стійкістю до багатьох захворювань, а також інфекційних уражень.
Саме тому при дотриманні всіх сучасних норм скотарства тварини в стаді хворіють доволі рідко, але температуру тіла в худоби слід вимірювати регулярно, що в комплексі з частим оглядом усього тіла є запорукою міцного здоров'я для кожної особини. Як і у всіх теплокровних тварин, температура тіла здорової худоби має суворі рамки, перевищення яких свідчить про розвиток всіляких патологічних процесів. При цьому, у зв'язку з фізіологічними особливостями організму, всі парнокопитні мають чіткі температурні межі і щодо віку.
Тому, щоб визначити чи підвищена температура тіла у корови, потрібно обов'язково вивчити всю доступну інформацію про неї, зокрема й приблизний вік.
Фізіологічні норми температури тіла ВРХ
Вид ВРХ | Середній показник, °С |
Новонароджене теля (до 2 тижнів) | 38,5-40 |
Теля віком 3-12 місяців | 38,5-39,5 |
Доросла корова або бик (1 рік і старше) | 37,5-39 |
Фізіологічні норми пульсу і дихальних рухів у ВРХ
Вид ВРХ | Частота дихання за хвилину | Пульс, уд./хв |
Новонароджене теля (до 2 тижнів) | 30-50 | 100-140 |
Теля віком 3-12 місяців | 25-45 | 70-100 |
Доросла корова або бик (1 рік і старше) | 15-25 | 50-75 |
Як виміряти температуру
Як у домашніх, так і в умовах ветеринарної клініки вимірювання цього показника проводять за допомогою одного і того ж способу. Для цього користуються так званим ректальним методом, який передбачає введення вимірювального приладу в порожнину прямої кишки. Поміряти температуру в інший спосіб у тварин не представляється можливим, оскільки при цьому порушуються загальні правила безпеки, не тільки для людини, а й для худоби. Відомо всього два вимірювальних пристрої:
- ртутні термометри - скляний герметичний прилад, що містить ртутні сполуки. Під час контакту його з тілом відбувається розширення ртуті у вертикальній площині за певною шкалою, що відповідає за показники температури;
- електронний пристрій - електричний прилад, що обчислює температуру тіла завдяки вимірюванню опору провідника, який виникає під час нагрівання індикатора.
Сьогодні обидва з цих пристроїв широко використовуються у ветеринарній практиці, проте більшість професійних ветеринарів віддають перевагу електронним термометрам. Попри високу вартість, вони миттєво можуть визначити точні температурні показники, а також абсолютно безпечні в разі механічного пошкодження для живих істот і навколишнього середовища. Незалежно від типу вимірювального приладу, визначення температурних показників у тварин проводяться за єдиним принципом. Розділяють їх на такі етапи:
- Знезараження термометра - для цього його ретельно протирають стерильною ватою, змоченою 70% спиртовим розчином.
- Змазування пристрою - необхідне для уникнення надмірного подразнення прямої кишки. Термометр часто змащують вазеліном або іншим взаємозамінним безпечним мастилом.
- Введенняіндикатора в організм - змащений пристрій вводять у пряму кишку на глибину 2-3 см, вимірювальним елементом всередину.
- Витримка термометра - необхідна для визначення пристроєм дійсної температури. Для цього введений у пряму кишку ртутний термометр витримують протягом 6-8 хвилин, електронний - не більше 1 хвилини.
- Вилучення та чищення вимірювального приладу - після визначення температурних показників, пристрій повільно витягують із прямої кишки, а потім очищають від фізіологічних рідин і змащення за допомогою мильного розчину. Після цього його знезаражують 70% спиртовим розчином.
Чому буває підвищеною
Причин для підвищення температури тіла (гіпертермії) у тварин може бути кілька. Найчастіше цей процес пов'язують із розвитком у худоби всіляких захворювань, зокрема й надзвичайно небезпечних, які можуть призвести до загибелі всього поголів'я.
Але, іноді цей процес може свідчити про проблеми в догляді за тваринами. У такому разі зміна температурних показників виникає спонтанно, а також не супроводжується додатковими симптомами.
Отруєння
Домашні парнокопитні не здатні визначати якість тих продуктів, які вони поїдають, тому досить часто худоба отруюється всілякими отруйними речовинами. Вони потрапляють до корму внаслідок розпилення в зонах випасу хімічних засобів захисту, добрив, але також можуть стати результатом здатності рослин накопичувати і трансформувати в собі всілякі отрути. Виявити розвиток цього процесу нескладно, при отруєнні гіпертермія супроводжується такими симптомами:
- діарея;
- загальне пригнічення;
- судоми;
- проблеми з пересуванням (відмова кінцівок);
- різка зміна поведінки.
Інфекційні захворювання
До основних причин розвитку підвищеної температури тіла у худоби заведено відносити розвиток всіляких інфекційних уражень. Найчастіше цей фізіологічний синдром настає внаслідок проникнення в організм небезпечних вірусів або бактерій.
При цьому гіпертермія є реакцією імунітету на чужорідні включення або сигналізує про розвиток запальних процесів. Найчастіше інфекції супроводжуються додатковими специфічними симптомами, що проявляються на тлі загального пригнічення тварини. Найпоширенішими захворюваннями худоби, що викликають термічну реакцію організму, є:
- лейкоз;
- чума;
- пневмонія;
- лептоспіроз;
- ендометрит;
- мастит;
- ящур;
- бруцельоз.
Неякісне харчування
Різке підвищення температури може свідчити і про поганий або заражений бактеріями корм. Виникають такі проблеми у більшості господарств, які економлять на кормах для підвищення рентабельності скотарства.
У такому разі патологія розвивається, як реакція на впровадження в організм гнильних бактерій або патогенних грибків. Часто такі процеси супроводжуються розладом травлення, але на відміну від отруєння не призводять до летальних наслідків.
Як збити
Після того як було виявлено основну причину гіпертермії, приступають до негайного усунення цього патологічного процесу. Таке лікування часто проходить комплексно, тому нерідко тваринам призначають антибіотичні, імуномодулюючі або гормональні препарати.
Вибір необхідного засобу ставиться ветеринаром на основі головного діагнозу, який визначається за допомогою різнобічної діагностики. Коли таке лікування не приносить миттєвого зниження показників температури, тваринам призначають жарознижувальні засоби.
Найбільш доступними і затребуваними серед багатьох ветеринарів прийнято вважати:
- антипірин - комплексний ветеринарний засіб, близький за природою до сполук саліцилової кислоти. Препарат вводять тваринам перорально, в розрахунку 10-15 г/особь на добу. Тривалість лікування визначається ветеринаром, залежно від стану організму тварини;
- пеніцилін - синтетичний аналог природних антибіотиків, що виробляються грибками роду Penicillium. Являє собою натрієву сіль бензилпеніциліну. Вводять його внутрішньом'язово, 4-6 разів на добу. Оптимальна разова доза препарату становить 3-5 тис. од/кг маси тіла тварини. Тривалість терапії залежить від стану організму тварини;
- поліфлекс - ветеринарний аналог ампіцилінових препаратів. Вводять засіб внутрішньом'язово, 1 раз на добу, в дозуванні 6-12 мг/кг ваги тварини. Тривалість терапії залежить від загального стану організму тварини.
Тому в разі виявлення підвищеної температури, тваринам показані всілякі жарознижувальні препарати, проте така терапія має бути обов'язково контрольована досвідченим і кваліфікованим ветеринаром.