Кизил відноситься до рослин, які високо цінуються вітчизняними садівниками, завдяки високій врожайності, відмінною стійкості до морозів і лікувальними якостями плодів-кістянок. Серед численних сортів культури особливою популярністю користується кизил Володимирський, який не боїться низьких температур, стійкий до хвороб і відрізняється великими розмірами плодів. У чому головні переваги описуваного рослини і як за ним правильно доглядати — докладніше в статті.
Опис культури і зовнішній вигляд
Кизил Володимирський являє собою середнього розміру чагарник, заввишки до 2 м, з середньою раскидистостью пагонів, з правильною, округло-пірамідальною формою крони. Зелена маса культури представлена численними супротивними, яйцевидної форми, цельнокрайными, загостреними до краю листям.
Під час цвітіння, яке випадає на середину квітня, на чагарнику утворюються невеликого розміру яскраво-жовті квітки з тонким ароматом. Після цвітіння, приблизно з середини серпня, на кущах починають дозрівати великі, овально-циліндричної форми, одномірні, вагою близько 8-9 м, естетично привабливі ягоди з блискучою, гладкою поверхнею.
На початку достигання плоди мають червоним забарвленням, далі набувають темний відтінок, а у фазі повного дозрівання стають майже чорними. М'якоть відрізняється щільністю, хрящуватою структурою, має солодкий смак з приємною кислинкою.
Плоди дуже міцно кріпляться до черешка, завдяки чому не обсипаються тривалий час після дозрівання.
Ягоди описуваного сорти характеризуються універсальністю застосування. Вони чудово смакують у свіжому вигляді, а також добре підходять для приготування різних блюд, десертів, варення, джемів, заготівель на зиму і консервування.
Сорт Володимирський цінується садівниками завдяки високій врожайності. З одного куща за сезон вегетації можна зібрати 40-60 кг плодів. Плодоношення у рослини стабільне, щорічне. Навіть культури, віком понад 20 років, щорічно радують урожаєм в 60 кг.
Харчова цінність
Володимирський кизил вважається одним з кращих рослин для садового вирощування. Крім того, що чагарник має чудові декоративні якості, він може похвалитися високими врожаями смачних, ароматних і корисних плодів.
Харчову цінність ягід кизилу складно переоцінити, адже їх склад представлений комплексом цінних вітамінів і мінералів:
Вітамін А |
|
Вітамін Р |
|
Аскорбінова кислота |
|
Залізо |
|
Кальцій |
|
Калій |
|
Магній |
|
Сірка |
|
Крім цього, склад плодів доповнено фітонцидами, органічні кислоти, дубильні і пектинові речовини, флавоноїди. Регулярне вживання кизилу сприяє поліпшенню функціонування багатьох систем організму.
- Ягоди:
- прискорюють метаболічні і обмінні процеси;
- очищають організм, виводять токсини і шкідливі речовини;
- регулюють рівень цукру в крові;
- застосовуються при лікуванні подагри, ревматизму;
- покращують склад крові, попереджає розвиток анемії;
- зміцнюють імунітет;
- допомагають впоратися з простудними захворюваннями;
- перешкоджають розвитку авітамінозу.
Калорійність плодів середня, на 100 г м'якоті припадає 44 ккал. БЖУ представлено: білки — 1,0 г; жири — 0,0 г; вуглеводи — 10,0 р.
Розсадження
Посадка кизилу Володимирського не представляє особливої складності для садівників, проте має свої нюанси. Для розсадження культури радять вибирати однорічний саджанець, який має повноцінно розвинені, повністю здорові, без ознак сухості, гнилі або захворювань, кореневі відростки.
Чим молодша рослина, тим швидше і краще воно адаптується до нових умов ділянки: складу ґрунту, вологості, освітленості тощо
Терміни посадки саджанців будуть залежати від кліматичних умов регіону вирощування. В теплих південних зонах висадку можна здійснювати восени до середини вересня.
У більш холодних регіонах, де зима настає рано, посадочні роботи рекомендується перенести на весну — на початок квітня до моменту розпускання бруньок на чагарниках.
Для висадки культури слід вибирати добре освітлене, сонячне, просторе місце, надійно захищене від протягів і холодних вітрів.
При посадці рослини в тіні або поблизу різних огорож, будівель, воно буде погано розвиватися й плодоносити. Кизил відмінно реагує на ґрунти багаті вапном із заляганням ґрунтових вод не менше 1,5 м.
Може вирощуватись на кислих землях, а це погано позначається на показниках врожайності.
Технологія посадки кизилу надзвичайно проста і базується на виконанні наступних кроків:
- викопати поглиблення, розміром 80×80×80 см;
- на дно ями розташувати шар дренажу, використовуючи керамзит, щебінь або гальку;
- канаву заповнити родючим грунтом, взятої з верхнього шару;
- акуратно помістити саджанець, розправити його кореневі відростки;
- присипати рослина грунтом таким чином, щоб коренева шийка була на рівні землі;
- саджанець рясно полити, замульчувати сіном, сухою травою або соломою;
- обрізати гілки на 1/3 висоти.
Щоб рослина регулярно і рясно плодоносило, по сусідству, на відстані близько 3-4 м, слід висадити пару або навіть дві кизилу іншого сорту.
Догляд та підживлення кизилу
Опис агротехнічних прийомів догляду за кизилом доцільно починати з зволоження чагарнику. Кизил любить регулярний, помірний полив, який необхідно здійснювати по мірі підсихання верхнього шару грунту. Щоб вода не розтікалася по поверхні грунту, в процесі поливу навколо культури необхідно зробити невелику канаву, куди влити воду.
На стан чагарнику негативно впливає як тривала посуха, так і надмірне зволоження. У першому випадку може спостерігатися мельчание плодів і втрата їх якості, у другому — загнивання кореневої системи.
Після проведення зрошувальних заходів рекомендується розпушити пристовбурне коло і замульчувати його сіном, соломою, що дозволить зберегти вологу і створити сприятливі умови для розвитку кореневої системи.
Крім поливів, кизил потребує систематичних підгодівлі, які здійснюють кілька разів за сезон. Першу порцію добрив вносять навесні перед цвітінням чагарнику, використовуючи комплексні мінеральні засоби, наприклад, нітроамофоску.
У фазі формування зав'язей рослину підживлюють органічними засобами — розчином коров'яку або перегною. Восени, після збирання врожаю, кизил удобрюють комплексними препаратами на базі фосфору і калію. В осінній час також збагачують грунт перегноєм з розрахунку 2 кг на 1 кв. м ділянки і суперфосфатом — 30 г на 1 кв. м.
Систематично необхідно проводити обрізку пагонів і кореневої порослі у рослини. Заходи проводять ранньою весною до початку сокоруху або восени після опадання листя. У ході процедури видаляють сухі, пошкоджені, інфіковані або неплодоносящие гілки.
Починаючи з семирічного віку, регулярно обрізають кореневу поросль. Якщо цього не зробити, то щеплення на чагарнику поступово почне відмирати. Навесні фахівці рекомендують зробити формуюче обрізання, при якому видалити загущають, переплетені між собою і всередину зростаючі пагони.
Заходи по догляду за кизилом не обходяться без прополки бур'янів. Рослини-паразити слід знищувати систематично в міру їх зростання. Особливо важливо здійснити прополку до моменту цвітіння бур'янів.
Відео: формування і обрізка кизилу навесні
Які хвороби і шкідники є у кизилу
Кизил описуваного сорти характеризується відмінним імунітетом і рідко уражується хворобами або шкідниками. У рідкісних випадках, при поганих погодних умовах і неправильному догляді, рослина може заразитися грибкових недугою — іржею, яка проявляється у вигляді утворення на листках плям жовтого забарвлення. Для лікування чагарник рекомендується обприскати розчином бордоської рідини.
Крім іржі, культура може вражатися борошнистою росою, впоратися з якою дозволяє обробка кущів колоїдної сіркою. Препарат використовують при перших ознаках недуги, в пропорції 30 г сірки на 10 л води.
З шкідників небезпеку для кизилу представляють улітковий червець і гусениця-многоцветка. Високу ефективність проти червця надає обприскування кущів розчином вапна (2 кг вапна на 10 л води), проти гусені — паризької зеленню, яка являє собою порошок смарагдового кольору, розчиняється в розчинах кислот і аміаку (10 г на 10 л води). Обробку здійснюють при перших ознаках виявлення паразитів.
Попередити появу паразитів і розвиток різних недуг дозволяють прості профілактичні заходи:
- контроль зволоженості ґрунту;
- регулярна прополка ділянки від бур'янів;
- дотримання дозувань внесення добрив;
- очищення ділянки від торішньої рослинності та сухих гілок;
- профілактичні обприскування кущів народними засобами — розчином часнику або цибулі, сучасними фунгіцидами — Квадріс, Скор або інсектицидами — Актеллік, Актара.
Коли збирати ягоди
Дозрівання ягід кизилу відбувається нерівномірно, протягом декількох тижнів, починаючи з середини серпня до середини вересня. Прибирання плодів бажано проводити в суху, теплу погоду, зриваючи ягоди з кущів вручну.
Зібрані плоди рекомендується відразу ж пустити на переробку або помістити в сухе, темне приміщення з оптимальними умовами:
- температурним режимом у межах 0...+1°С;
- відносною вологістю 70-85%.
При таких умовах урожай може зберігатися протягом двох тижнів. Якщо планується транспортування ягід, тоді їх необхідно зібрати в стадії технічної стиглості.
Кизил Володимирський — невибагливий, високоврожайний, великоплідний, морозостійкий чагарник, який здатний стати не тільки чудовою прикрасою саду, але і дозволить отримати чудовий урожай смачних і корисних ягід. Життєздатність цієї рослини надзвичайно висока, і навіть у віці 20 років він радує садівників рясним і регулярним плодоношенням.