При утриманні ВРХ велику роль в обсязі надоїв відіграє правильне і збалансоване харчування корів, тому кожен фермер має розуміти, скільки приблизно сіна повинно припадати на одну особину та яке найкраще використовувати під час годівлі тварин.
Яке сіно краще для корів
Існує кілька різновидів цього продукту, і кожен із видів має свою харчову цінність і вітамінний склад, що обов'язково варто враховувати під час складання раціону корівок.
Бобове
Сіно, приготоване із зелені бобових культур, - чудове джерело білка для корови, не кажучи вже про те, що воно є гарним джерелом вітамінів і мінералів. Для приготування цього варіанту харчових запасів використовуються переважно конюшина, соя, люцерна, горох і нут.
Регулярне застосування в раціоні бобового сіна дає змогу підвищити білкову частину отриманого від корови молока та збільшити прирости самих тварин, але водночас слід запобігти нестачі вуглеводів.
Порушення балансу БЖУ може призвести до патологій органів шлунково-кишкового тракту, посприяти підвищенню ацетонових тіл у крові та порушити баланс жирних кислот.
Конюшина, соя, горох та інші бобові часто уражаються пліснявою і швидко псуються за найменшої вологості в сховищі. Багато в чому це пояснюється високим вмістом вологи в зеленій масі, товстому стеблі та великій кількості листя.
Злакова
Для заготівлі злакового сіна заздалегідь висівають такі трави:
- тимофіївку;
- пирій;
- вогнище безосте;
- буркун;
- житняк.
Порівняно з бобовими, всі вони мають меншу поживну цінність, але з однієї й тієї самої одиниці площі врожаю буде більше, та й заготовити його простіше: рослини не настільки вимогливі до умов вирощування та подальшого зберігання.
З різнотрав'я
Щоб отримати для корови максимальну користь, можна заготовляти сіно зі збору різних трав, додавши до менш поживних злаків ті ж корисні бобові культури. Найвідомішими і часто використовуваними сьогодні міксами є суміші з вики і вівса, конюшини і тимофіївки, люцерни і тимофіївки.
Щоправда, це стосується тільки культурних посадок, а ось у луговому і гірському сіні можуть зустрічатися ще й отруйні рослини, тому в міру можливості бажано збирати рослинність тільки на перевірених ділянках.
Одночасне вирощування злакових і бобових культур сприяє їхньому взаємному позитивному впливу: підвищується поживна цінність корму, знижується ймовірність псування і втрати корисних складових, спрощується процес зберігання і підвищується якість сіна за мінеральним складом.
Правила зберігання сіна
Якість готового продукту залежить не тільки від виду зібраних трав, а й від термінів їхнього збирання, а також правильності проведення цього процесу. Спочатку своєї вегетації рослини містять максимальну кількість поживних речовин, вітамінів і мікроелементів.
Що ж стосується культурних посадок, то оптимальним часом збору і заготівлі буде:
- для злаків - початок колосіння;
- для бобів - поява бутонів (ближче до кінця цвітіння кількість вітамінів і білка в таких рослинах знижується вдвічі).
Однак навіть прибране вчасно сіно ще не гарантує високу якість кормової суміші для ВРХ. Не менш важливою умовою для отримання хорошого продукту виступає правильність сушіння зеленої маси.
Найпростішим і часто використовуваним способом вважається природне сушіння під прямими сонячними променями, для чого скошені трави просто залишають на полі до отримання вологості 17-18%.
Надалі готове сіно збирають у копиці або ж формують брикети і рулони, щоправда, в останньому випадку краще буде просушити трави до показників вологості в 20-22% (при пресуванні це знизить втрати поживних речовин).
Як розрахувати кількість сіна на одну корову на добу
Щоб не перегодовувати тварин і водночас забезпечити їх усіма необхідними поживними речовинами, важливо вміти правильно розраховувати оптимальну кількість корму на добу. У випадку з сіном існує кілька популярних формул, згідно з якими і проводиться розрахунок у багатьох фермерських господарствах.
Щоб підвищити швидкість приросту, варто збільшити раціон шляхом використання спеціальних кормових добавок і легкозасвоюваних продуктів:
- коренеплодів;
- силосу;
- бобових культур.
Для приблизного розрахунку ваги тварини, а потім і необхідної кількості їжі можна використовувати такі методики:
Варіант 1 (методика Трухановського). Для отримання приблизних даних про вагові характеристики корівки в цьому випадку використовуються два основні параметри: значення обхвату грудей (за лопатками) і коса довжина тулуба (вимірюється від плеча і до початку хвоста).
Вимірювання проводяться тільки після фіксації корови в одному положенні та з використанням мірної стрічки і вимірювальної палиці. Щоб тварина не злякалася і не травмувала людину, не варто виконувати різких рухів.
Постарайтеся заспокоїти свою годувальницю і дозвольте їй звикнути до предметів у ваших руках.
Жива маса = АхВ/100хК:
- А - значення обхвату грудей;
- В - значення косої довжини тулуба;
- К - коефіцієнт, що залежить від породи корови: для молочних тварин це 2, для м'ясних - 2,5.
Варіант 2. Ґрунтується на обчисленні ваги з використанням регресивних рівнянь, а як вихідні дані вам знадобиться тільки значення обхвату тулуба корови.
Розрахунок ваги проводиться за простими формулами (Х - зняті мірки):
- Y = 5,3 - X - 507 (підходить для особин з обхватом грудної клітки до 180 см);
- Y = 5,3 - X - 486 (для тварин із грудиною до 190 см);
- Y = 5,3 - X - 465 (для корів із показниками обхвату понад 190 см).
У середньому кінцевий результат (обсяг сіна) варіюється в межах 10-14 кг на одну корову, тобто приблизно по 3-4 кг на 100 кг живої ваги. Маючи такі дані, набагато простіше визначити, скільки сіна знадобиться одній корівці на всю зиму.
Щоправда, при розрахунку не варто забувати і про інші важливі показники: наприклад, особливості раціону різних порід. Для тварин м'ясних порід сіно займає в середньому близько 50% від загальної кількості їжі, а для корів молочного напрямку цей показник коливається в межах 25-30%.
У середньому одній дорослій тварині на зиму потрібно близько шести тонн сіна (це з запасом), але більш конкретні цифри залежать від особливостей раціону харчування ВРХ і її стану. У будь-якому разі відповідальний власник повинен добре підготуватися до холодного періоду року.
