Зберігання картоплі після збору — не менш важливий процес, ніж її вирощування. Від зовнішніх умов приміщення, де овоч пролежить усю зиму, залежать її смак і тривалість зберігання.
Підготовка клубнів після збирання
Після збору урожаю коренеплоду першим етапом є підготовка. Щойно видобуті клубні не можна відразу викласти у відведену для них кладову.
Перше, що потрібно зробити з картоплею, - це дати їй просохнути на сонці та відкритому повітрі. Це роблять так:
- На землі розстеляють целофан або укривний матеріал, на ньому розсипають в один шар картоплю. Не потрібно класти клубні купою.
- Сушать овоч протягом 3-4 годин. Робити це потрібно в суху, теплу погоду.
- Картоплю обов'язково оберігають від дощу. Важливо слідкувати за погодою - якщо набігають хмари, то краще зняти овоч у темне місце. Чим краще клубні просохнуть, тим легше їх очистити від грудочок землі, тим більша тривалість зберігання.
Після суші картоплю перебирають вручну, оглядаючи кожен екземпляр. Для чого це потрібно:
- Видалити хворі або порізані клубні. Їхня наявність у загальній масі створює сприятливі умови для гнилі урожаю.
- Якщо було посаджено кілька сортів, то краще їх розділити, оскільки вони відрізняються за властивостями.
- Сортувати за розміром (масою). Занадто малі екземпляри відбирають у окремий контейнер з метою утилізації або для кормлення домашньої худоби. Картоплю масою 60-80 г та розміром приблизно в третину долоні підходить для посіву на наступний рік. Великі клубні масою близько 100 г відбирають для споживання та зимового зберігання.
Усі підготовчі етапи роблять на свіжому повітрі, так як це пилляста робота. Також можна розпорошити і залишити картоплю в темному місці (сараї, бані) на невеликий період часу (до 5 днів). За цей час підготувати сховище (погреб) або будь-яке інше зручне місце. Довше тримати в сараї небажано, є ризик, що врожай попелеє.
Як підготувати погріб або яму
Найкращі види приміщень, де зберігають врожай:
- погріб;
- підвал;
- благоустроєна яма.
У такому приміщенні повинні дотримуватися певні умови:
- відсутність сонячного світла;
- не повинно бути вологе;
- температурні показники не нижче +2…+5°С.
Висока вологість сприяє гнилінню, низькі температури виморожують врожай, а сонячне світло сприяє проростанню.
Важливо обробити стіни від пилу і паразитів, продезінфікувавши поверхні. Для цього наносять вапно з додаванням розчину мідного купоросу (розводять за інструкцією).
Часто також розпалюють сірчану (димову шашку), яка за рахунок горіння і утворення диму бореться з грибками, паразитами і пліснявою. При продажу до неї додається інструкція з застосування, але досвідчені дачники рекомендують розпалювати більше шашок.
Якщо в приміщенні волого, то його треба висушити. Сушка погребу (підвалу) залежить від наявності системи вентиляції. Організована система провітрювання з часом може забруднитися, тому треба прочистити трубу. Якщо прибирання не допомогло, можна скористатися нагріванням за допомогою саморобної жаровні.
Як це зробити:
- У старому металевому відрі зробити отвори на дні і стінках.
- У відро насипати вугілля (готові для шашликів або з банної печі).
- На ручці відра закріпити міцний трос, розпалити вугілля. Вони повинні тліти.
- Конструкцію опустити, люк закрити. Раз в півгодини люк відкривають для підтримання горіння, але самому туди опускатися не можна!
- Після того як вугілля прогорять, відро витягують, а підвал закривають на 3-4 дні. Дим знищить паразитів, а нагрітий повітря висушить поверхні. Замість саморобного відра підійдуть горелка, пічка-буржуйка, теплова пушка.
Для сховищ, у яких не організована система вентиляції (включно з зберіганням врожаю у спеціально викопаній ямі), використовують:
- розсипані опилки;
- гашений вапняк;
- хлорид кальцію;
- картонні коробки (періодично замінюють новими).
Також для сховищ з системою вентиляції і без неї підійдуть спеціальні осушувачі повітря. Вони ефективно справляються з проблемою.
Для контролю вологості і температури в домашньому підвалі застосовують спеціальні електронні датчики або термометр і психрометр. У першому випадку дисплей із умовами середи знаходиться поза підвалом, а сам датчик опускається на проводі всередину підвалу. У другому випадку потрібно періодично опускатися в приміщення.
Рис для зберігання картоплі
Після збирання і підготовчих робіт у сховище в кидають розібраний картоплю. Овоч містить багато води і в процесі лежки виділяє її. Рідина накаплюється на клубнях, конденсується на поверхнях. Висушити картоплю, а також знизити вологість повітря допоможе рис. Це бюджетний і дієвий спосіб захистити врожай від сируватості.
Не потрібно розсипати крупу в приміщенні, достатньо виготовити ємності з порожніх пластикових пляшок. Їх вирізають наполовину, в стінках роблять велику кількість отворів шилом або викруткою. Важливо не свердлити занадто великі отвори, інакше рис просиплеться через них.
Розрахунок крупи — 100 г на відро картоплі. Заповнену рисом тару розставляють по приміщенню поблизу клубнів. Через 3 місяці крупу замінюють на суху.
Зберегти урожай найпопулярнішого овоча в російській кухні – не просте завдання, яке включає підготовку місця зберігання і саме картоплі.
