Напевно багато хто мріють мати на дачі власну коптильню. Ймовірно, від реалізації задумки стримує ціна. Насправді будівництво такого агрегату під силу кожній людині. Сьогодні ми розповімо, як самостійно побудувати невелику коптильню. Слід відзначити, що коптильні бувають для гарячого і холодного копчення. Розглянемо найпростіші варіанти.
Гаряче копчення
Найпростішим варіантом коптильні є конструкція з металевої бочки на 200 л. Для того, щоб приготувати продукти, на дно необхідно насипати деревну стружку. Вище середини слід розмістити решітку з товстих прутів, товщина яких не менше 1 см. На цю решітку кладуть підготовлені для копчення продукти (м'ясо, рибу). Верх бочки потрібно накрити мішковиною. Ця тканина буде перешкоджати прямому виходу диму. А далі споруда накривається щитком з дерева. Таку коптильню закріплюють на стовпцях з цегли, а під нею розпалюють вогонь.
За цією ж технологією зводиться міні-коптильня з відра. Для решітки в цьому випадку беруться прути з верби, переплетені з дротом за принципом сітки з великими отворами.
Важливим аспектом є вибір правильних опилок. Хвойні брати не можна, вони дають гіркоту і специфічний аромат за рахунок виділення смоли. Не підійде і осикова стружка. Найкраще взяти опилки та подрібнені гілки, які залишилися у вас після обрізування плодово-ягідних культур у вашому ж саду. Якщо у вас є вільхові, осинові або березові гілки, передбачально очистіть їх від кори, подрібніть і сміло використовуйте для копчення.
Холодне копчення
Для зводження коптильні холодного копчення найпростішим варіантом також є бочка на 100-200 л. Її передбачено слід ретельно вимити й просушити. Верхню кришку потрібно зрізати. Для облаштування димоводу в днище ємності прорізується отвір. Для виготовлення піддону для збору жиру в процесі копчення підійде зрізана з бочки кришка. Зверніть увагу, що діаметр піддону повинен бути менше, ніж діаметр самої майбутньої коптильні. Так забезпечується надходження диму.
Для виготовлення решітки, на яку кладуться продукти, можна взяти відерце від вільхи, в'язане дротом. Така решітка може бути одна або кілька, встановлених в ємності на різних рівнях. Відстань між ними повинна бути 15 см. Решітки прикріплюються на петлі або саморізи. Іншим варіантом закріплення продуктів в коптильні можуть бути крючки, прикріплені до обрізків арматури, пристосованих в верхній частині бочки. На ці крючки підвішуються продукти.
Піддон для збирання жиру встановлюється на припаєні до стінок ємності куски арматури, зварені кріст-нахрест. Для того, щоб цей піддон можна було виймати для прибирання, на ньому потрібно зробити петлю. Кришкою коптильні може слугувати мішковина, натягнута на верх під час копчення. Тільки врахуйте, що її потрібно регулярно змочувати в воді. Можна зробити й стаціонарну кришку з деревини листяних порід, вона не повинна бути важкою. В ній робляться пару отворів, щоб у процесі копчення виходила зайвий волога.
Вогнище влаштовують на відстані 3 м від коптильні. Це може бути викопана яма, викладена цеглою. Вогнище з'єднується з бочкою димохідом.
А ви хотіли б мати власну коптильню? А можливо, у вас вона вже є? Купівельна чи саморобна? Розкажіть нам про це. Що смачного ви любите в ній готувати?
