Перлова каша у рибалок вважається однією з найпродуктивніших і найефективніших наживок. З її допомогою можна ловити найрізноманітніші види риб, але особливо цінується вона в процесі лову карася. Проте, щоб риболовля увінчалася успіхом, зерна цієї крупи необхідно правильно вибрати і приготувати. Особливо важливим вважається щільність приманки. Адже вона має надійно закріпитися на гачку і не спадати з нього протягом досить тривалого часу. До того ж не завадить зробити її більш ароматною. Вважається, що перловка може привернути увагу навіть найбільш "млявого" екземпляра.
Переваги та недоліки насадки
Як і будь-який продукт, перлова каша як приманка має деякі позитивні й негативні сторони.
- Розглянемо їх:
- постійно є у продажу;
- мінімальна вартість продукту;
- крім карася можна вивудити й інші види риб;
- великий розмір зерна допомагає відвадити від клювання дрібну рибку;
- добре тримається і не спадає з гачка;
- велика різноманітність рецептів і способів приготування;
- можна використовувати і як насадку, і як підгодовування.
- Незважаючи на таку кількість позитивних моментів, перловка має і низку недоліків, а саме:
- Тривалість приготування не дозволить застосувати зерна для спонтанної риболовлі. Буде потрібно чимало вільного часу, щоб дійсно правильно створити наживку.
- Дотримання часу приготування. Якщо перловка буде перевареною, то вона "злітатиме" з гачка ще під час закидання. Якщо ж залишиться сируватою, то не зацікавить карася.
Як видно, перловку обрано як одну з найкращих насадок для лову риби не дарма. Проте необхідно суворо дотримуватися рецептури під час готування, щоб недоліки стали перевагами.
Як правильно зварити перловку
Варіння - найшвидший спосіб отримання потрібного продукту.
- Перед початком приготування зерна вимочують у невеликій ємності протягом 2-3 годин.
- Потім, у цей же посуд доливають воду. Її обсяг має перевищувати, як мінімум у 3 рази, обсяг крупи.
- Каструлю ставлять на плиту і доводять її вміст до кипіння.
- У цей момент слід додати ароматизатори, якщо їх вирішують використовувати.
- Залишається лише доварити зерна, постійно помішуючи кашу. Зазвичай достатньо приблизно однієї години.
- Готовий продукт залишають у каструлі з накритою кришкою. Поки він остигає, перловка встигне додатково "дійти".
Слід пам[1]ємі під час готування. Її зерна, як мінімум, у 3 рази перевищать свій початковий розмір. Тому варто заздалегідь вибрати відповідний посуд.
Запарювання в термосі
Процедура запарювання перловки істотно відрізняється від описаного вище рецепта варіння. Багато рибалок стверджують, що цей спосіб ще простіший. Для цього знадобиться придбати або скористатися вже наявним термосом. До того ж запарена перловка набагато краще тримається на гачку, тому що зерна мають більшу пружність.
Для реалізації цього варіанта приготування наживки слід дотримуватися такої черговості дій.
- У термос вливають окріп. Він повинен прогріти стінки колби. Для цього знадобиться приблизно 15 хвилин.
- Потім всередину висипають крупу.
- За бажання можна додати різні ароматизатори, сіль та/або цукор.
- Доливають кількість води, якої бракує.
- Термос закривають кришкою. При цьому необхідно збовтати вміст, щоб уникнути приклеювання зерен до стінок колби.
- Щільно закритий контейнер додатково загортають рушником. У такому вигляді він залишається на всю ніч.
Цей простий спосіб часто використовують досвідчені рибалки в походах.
Що можна додати в перловку
Щоб істотно збільшити ймовірність клювання, більшість рибалок використовують різноманітні смакові добавки. Їх вносять безпосередньо в саму перловку в момент приготування. Вважається, що подібне розмаїття смаків і ароматів приваблює рибу, яка перебуває навіть на значній відстані від місця лову. Серед них виділяють есенції на основі часнику, меду, цукру, солі та різних прянощів. До самої каші також можна додати горох або манку, панірувальні сухарі.
- подрібнене насіння соняшнику можна додати на початковій стадії варіння або запарювання;
- ванілін, аніс або кориця додають під час приготування;
- рослинну олію - в середині процесу готування;
- мед вносять на завершальному етапі приготування;
- цільне конопляне насіння варять разом із крупою, а подрібнене - використовують на кінцевій стадії варіння наживки.
Зазвичай приманки з яскравими запахами не використовують восени та взимку.
Горох
Горох, як доповнення до перловки, часто застосовують з метою створення запасу підгодовування. Цією сумішшю прийнято набивати годівниці при лові на донну снасть або закидати у воду до і під час лову.
Часник
Ця пряна овочева рослина одна з найпривабливіших у плані запахів для карася. Для того, щоб використовувати його як ароматизатор, необхідно приготувати перловку за одним із рецептів, описаних вище. Потім достатньо взяти два зубки часнику і подрібнити їх за допомогою преса. Кількість зубців використовують, виходячи з кількості крупи. На 1 склянку сухих зерен зазвичай беруть часник у кількості 2-3 зубки.
Відео: перловка з часником для риболовлі
У багатьох відгуках і порадах досвідчених рибалок вказується інформація про істотне зростання клювання під час змішування перловки та манки.
- перлову крупу заливають водою у співвідношенні 1:3;
- після того, як продукт закипить, варити 30 хвилин;
- злив залишки води, розкласти зерна на рівній поверхні;
- суха манка насипається тонким шаром поверх звареної перловки;
- якщо є бажання, можна додати будь-які ароматизатори.
Способи зберігання
Перед виїздом на риболовлю перловку слід помістити в контейнер, що щільно закривається. Це може бути спеціальна коробка для зберігання наживок або звичайна банка з кришкою. Головною умовою вважається наявність можливості герметично закрити вміст усередині. Відсутність припливу повітря забезпечить більш тривале збереження каші, запобіжить передчасному висиханню зерен.
Особливості лову на перловку з часником
Насамперед, приготовану суміш із перлової каші та часнику, необхідно правильно насадити на гачок. Залежно від розміру жала можна використовувати від 1 до 5 зерен. Зерно проколюють вістрям посередині. У цьому місці на крупинці є специфічна борозна коричневого кольору. При цьому жало гачка має залишатися вільним, іншими словами - видимим, не захованим у наживці.