Вирощування кавових дерев
Шлях кавових зерен до кавоварок починається на кавових деревах. Ці дерева посіваються в спеціальних розсадниках з спеціально виведених сортових зерен. Коли саджанцям виповнюється 5-6 місяців, їх викапують і пересаджують на плантації, де вони вже і будуть процвітати наступні роки. Загалом, середня тривалість життя одного кавового дерева становить до 60-70 років, все залежить від якості догляду за ним. Дерева спочатку висаджують на певній відстані, щоб було зручно їх опрацьовувати, обрізувати, збирати врожай та інше.
Кава — дуже вимоглива культура. За нею потрібно круглорічно доглядати, полишати ґрунт навколо дерев, обробляти землю інсектицидами, фунгіцидами та іншими засобами захисту рослин. Після висадки в постійну ґрунт, дерева починають плодоносити не раніше, ніж через два роки. Одне зріле дерево готове робити річчю врожаю до півтори тисяч ягід. У природі кавове дерево росте до 15 метрів у висоту, але для зручності збору врожаю його обрізують до 2-3 метрів.
Сучасні селекціонери вивели близько 100 сортів кави. Проте на промисловому рівні (понад 98% від усієї світової кави) вирощуються лише аравійський і конголезький сорти, які нам відомі як арабіка та робуста відповідно. На арабіку припадає до 69%, залишок треті — на робусту. Арабіка відрізняється більш вишуканим сортом за ароматом кави, але робуста містить більше кофеїну і є більш стійкою до різноманітних шкідників.
Ягоди кави збирають вручну або спеціальними комбайнами. Перший метод часто є більш тривалим та дорогим, для нього компанії-власники плантацій наймають сезонних робітників. Проте цей метод дозволяє не пошкодити ягоди та сортувати їх прямо під час збирання. Комбайни значно прискорюють процес збирання урожаю, але не підходять для дорогих сортів кави. Вони не виривають плоди, а як би струшують ягоди на землю, потім робітники збирають їх у кошики за допомогою грабель та спеціальних скребків.
Обробка кавових ягід
Зібрані ягоди спочатку миттять, потім поміщаються в спеціальні протерочні апарати, що видаляють максимальну кількість м'якоті з зерен. Звичайно, видалити 100% м'якоті не вдається, тому наступний етап — це руйнування залишків м'якоті під час ферментації в герметично закритих ємностях. Далі зерна можуть сушити на сонці або в парових сушарках.
Природна сушка на відкритому повітрі триває в середньому 2-3 тижні, механізований процес дозволяє вкладатися в лічені години. Утворена після сушіння тверда шкірка видаляється з ягід у дробілках. Очищені зерна вже готові до відправлення на фабрики для обсмажування та подальшої обробки.
Найбільші експортні та імпортні ринки кавових зерен у світі
Світові врожаї кавових зерен коливаються в межах 9,5-9,7 мільйонів тонн на рік і залежать від кількості опадів, вологості тощо. Третина усієї продукції припадає на Бразилію, близько 2 млн. тонн виробляє В'єтнам, за ними йдуть Колумбія, Індонезія, Ефіопія, Індія та інші. Цікаво, що близько 30% зерен залишаються в країнах-виробниках, решта відправляється на експорт. Найбільший імпортер кави — Європейський Союз, який споживає до 2,6 млн тонн на рік. США щорічно імпортує близько 1,5 млн тонн, ринки України та Росії складають 67 та 270 тис. тонн відповідно.
Важливу роль у виробництві готової продукції з кавових зерен грають країни-реекспортери. Вони імпортують сирий роби і, підсмажуючи їх, фасуючи, перемолюючи і виробляючи розчинні напої, подальш відправляють готові товари на експорт. Найбільшими реекспортерами є: Німеччина, Бельгія, Італія, Іспанія, Польща.
Реалії та перспективи вирощування в Україні
Кавове дерево дуже вимогливе до оточуючого середовища. Для високої врожайності кавовому дереву необхідно рости при стабільній температурі +18... 23°С, повинна дотримуватися постійна вологість, бажані ґрунти вулканічного походження, бажані обильні дощі та категорично протипоказані навіть мінімальні заморозки.
У зв'язку з цим стає зрозумілим, що вирощування кавових дерев в відкритому грунті в будь-якій частині України не буде економічно успішним. Адже для стабільного та зростаючого доходу необхідно отримувати рівномірні та бажані прогресуючі врожаї. І досягти цього з яскраво вираженим сезонним кліматом, як в Україні, практично неможливо.
На території колишнього СРСР у дослідному порядку були спроби вирощування кави відкритим способом, і досить успішні, на території Грузії та Азербайджану. Але головний результат ботаніків різних НДІ полягав у підтвердженні можливості вирощування кавових дерев у тепличних умовах.
На такому тлі на передній план виходить економічне питання. На сьогоднішній день у теплицях економічно обґрунтоване вирощування швидкопсуючих продуктів і продуктів, які споживаються переважно свіжими. Проте постійний ріст цін на каву і уже виявившийся дефіцит ґрунтів для вирощування кавових дерев у країнах, де цей вид діяльності є традиційним, підштовхує агрокомпанії експериментувати і розраховувати варіанти тепличного вирощування кави в умовах помірного клімату — в Польщі, Угорщині, Росії. Чим Україна гірше? Другий важливий аспект полягає у зміні клімату. Якщо морози будуть ставати все більш рідкіснішими, а попит на каву залишатиметься таким же стабільним, то знову виникне питання про розробку морозостійких сортів кави. Крім того, перші успішні результати в цьому напрямку у радянських ботаніків були зафіксовані ще в першій половині 50-х років минулого століття.
