Морква ось вже протягом не одного десятиліття є традиційною сільськогосподарською культурою, тому сьогодні існує велика кількість всіляких її різновидів: вони вигідно відрізняються як невибагливістю, так і підвищеною продуктивністю, навіть в холодному кліматі. У цій статті буде розглянуто один з найбільш популярних сортів овоча — Болеро F1, а також детально описано, чим ця морква відрізняється від інших гібридів.
Історія створення сорту
Морква Болеро F1 являє собою продукт високопрофесійної французької селекції. Отримано рослина в стінах компанії Vilmorin, яка займається виробництвом, виведенням і продажем посадкового та посівного матеріалу різноманітних культурних рослин ще з середини XVIII століття.
Болеро ж є результатом старанної роботи останніх десятиліть, в основу якого лягли тільки самі продуктивні гібриди компанії. Сьогодні офіційним автором сорту вважається компанія Vilmorin, проте насіння успішно виконує і не менш великий голландський аграрний холдинг Nickerson Zwaan.
Морква районована по регіонах з помірно холодним континентальним кліматом — найбільш прийнятними для цього є центральні області Росії, а також території України і Білорусії.
Опис та характеристика
Болеро F1 — пізньостиглий високопродуктивний сорт столової моркви Нантського типу, яким для плодоношення потрібно не менше 115-130 діб вегетації.
Це одне з кращих плодових рослин, відмінно пристосованих для промислового та приватного вирощування. При цьому гібрид має власні морфологічні характеристики, сукупність яких і дозволяє рослині вигідно відрізнятися на ринку.
Головні відмінні від інших сортів риси:
- прямостояче листовий апарат;
- рослина здатна давати максимальні врожаї в помірно холодному кліматі;
- Болеро може без перешкод проростати навіть в щільної і важкої ґрунті;
- найбільш продуктивні рослини розвиваються на лавах і гребенях;
- рівномірне забарвлення шкірки і м'якоті.
Зовнішній вигляд коренеплоду і врожайність
Плоди моркви циліндричні, загострені на кінці, завдовжки близько 16-22 см і діаметром не більше 4 див. Поверхню коренеплоду рівна і гладка, шкірка відрізняється насиченим помаранчевим відтінком.
Висока врожайність культури, в умовах помірного клімату гібрид здатний дати близько 6 кг/м2 плодів. При цьому достатньо великою масою відрізняються і самі коренеплоди — показник знаходиться в межах 100-200 р.
Склад і смакові якості
Для моркви Болеро характерні особливі смакові властивості: зрілий коренеплід відрізняється ідеальним сполученням соковитості, солодощі та характерного морквяного аромату. У складі овоча відмічено підвищений вміст каротину (12-15 мг/100 г), а також сухих речовин (до 12% загальної маси) та цукрів (8% від маси).
У коренеплоді також знайдені такі мікроелементи, як кальцій, калій, натрій, магній, фосфор, залізо, хлор, цинк, фтор, йод і хром, вітаміни E, C, K, H, групи B, A і ефірні масла.
Харчова цінність моркви:
Білки | 1,3 г |
Жири | 0,2 г |
Вуглеводи | 6,6 г |
Вода | 89 г |
Харчові волокна | 2,2 м |
Зола | 1,2 м |
Крохмаль | 0,2 г |
Органічні кислоти | 0,3 г |
Стійкість сорту до хвороб
Зазначений гібрид є одним з найбільш стійких до характерним для сімейства Зонтичні інфекцій та інших захворювань. При цьому у рослини відзначається підвищена стійкість до таких захворювань:
- церкоспороз;
- борошниста роса;
- альтернаріоз.
Плюси і мінуси сорти
Як і будь-яка інша плодова культура, представники сорту Болеро F1 мають свої переваги і недоліки. З ними обов'язково слід познайомитися кожному городникові, щоб захиститися від непередбачених проблем при вирощуванні та збереження врожаю.
- До головних плюсів сорти можна віднести наступні характеристики:
- хороша врожайність;
- стійкість проти більшості характерних захворювань;
- висока стійкість до складних кліматичних умов (спека, холод);
- здатність коренеплодів зберігатися протягом тривалого часу;
- високі показники схожості посівного матеріалу;
- відмінну якість врожаю і його товарні характеристики;
- коренеплоди підходять як для свіжого вживання, так і для всіляких переробок, у тому числі і консервації;
- сорт ідеальний для механізованого та ручного посіву.
- Є у гібрида і деякі недоліки:
- виродження сорту при пророщуванні плодів, тому отримати якісний посівний матеріал в домашніх умовах практично не можливо — це вимагає додаткових витрат при посіві і вирощуванні культури;
- зниження якості врожаю, в тому числі і лежкості, при вирощуванні в міжсезоння (підзимовий посів).
Агротехніка вирощування та догляду у відкритому грунті
Незважаючи на невибагливість Болеро, щоб виростити моркву без будь-яких проблем, їй необхідно створити особливі грунтово-кліматичні умови. Для активного росту зеленої маси коренеплоду і грядки слід забезпечити хорошими підгодівлями і поливом, інакше врожай не набуде необхідних смакових і товарних якостей.
Оптимальні терміни і умови для посіву
Для вирощування пізньостиглих сортів моркви необхідно підібрати такий період, щоб грунт був прогрітий до показника не менше ніж +15°С, а зайва волога опустилася в нижні горизонти ґрунту. Найбільш часто це спостерігається з другої половини квітня по середину травня. Але в залежності від температурного режиму та погодних умов регіону вирощування строки сівби можуть змінюватися.
Морква не любить важких ґрунтів, тому ділянки з чорноземами або глинистими ґрунтами необхідно обов'язково полегшити річковим піском (1-3 відра/м2).
Найбільш продуктивна культура тільки в добре удобреному і пухкої ґрунті, тому до посіву рекомендується ретельно підготувати ділянку. Для цього ще восени в грунт вносять близько 0,5 відра перегною на м2 ділянки, а навесні, за тиждень до посіву, грунт ретельно розпушують на глибину 20-30 див.
Також для культури важливий і мікроклімат на грядках. Для дотримання оптимального режиму слід висаджувати коренеплід виключно на відкритих і добре освітлених ділянках, не менш ніж 4 м від високорослої рослинності і садових будівель.
Підготовка і посів насіння
Завдяки природній невисокою схожості насіння моркви вимагають обов'язкової підготовки перед посівом.
Для цього насіння замочують у:
- 1% марганцівці, близько 10-20 хвилин;
- 70% спирті, не більше 10 хвилин;
- 3% перекису водню, близько 8-10 годин.
Після стерилізації посівний матеріал потребує активації — для цього його замочують у чистій і теплій воді при кімнатній температурі. Проводять процедуру протягом 10-12 годин, після чого насіння можна висівати в грунт. Для підвищення ефективності замочування воду можна замінити розчинами біостимуляторів — «Епін», гумат натрію.
Висівають моркву рядковим способом: на підготовленому ділянці створюють борозни глибиною 3-4 см, з відстанню між кожною не менше 15 див. Проте краще всього, якщо міжряддя складе близько 45 см, що благополучно вплине на розміри коренеплодів.
Засипають насіння грунтом не щільно, шаром близько 2 см, після чого ділянку слід добре полити. Щоб уникнути загущеності посіву, потрібно обов'язково дотримуватися посівну норму, яка становить близько 0,5 г насіння на м2.
Режим поливів і внесення добрив
Поливають морква регулярно — до першої половини липня роблять це 1-2 рази в тиждень, а потім кратність зволоження скорочують удвічі. Грунт поливають так, щоб верхній, 30-сантиметровий шар грунту повністю просочився водою.
Для цього припустимо застосовувати як поверхневе зрошення, так і зволоження під корінь. Під час поливу використовують тільки чисту і добре відстояну воду, підігріту до температури повітря.
В добриві коренеплід потребує всього 2 рази за весь вегетаційний період. Перший раз це роблять через 20 днів після посіву, наступного разу грядки підгодовують приблизно через 60 днів після висіву насіння.
В якості підживлення застосовують комплексну суміш, приготовану з 10 л води, 2 склянки деревної золи, 1 ст. л. нітрофоски, 20 г калієвої селітри, 20 г карбаміду і 15 г суперфосфату. Отриманий розчин використовують для поливу під корінь, з розрахунку 5 л/м2.
Проріджування і боротьба з бур'янами
Своєчасне проріджування відносять до одних з найбільш ефективних способів, за допомогою яких можна підвищити врожайність і товарна якість моркви. При загущеності посіву сусідні рослини будуть вступати в конкуренцію за грунтову простір і поживні речовини, тому процедура є обов'язковою. У перший раз проріджують грядки, коли рослини досягнуть фази 2-3 листочків. Роблять його так, щоб між сусідніми паростками утворилося відстань близько 2-3 див. В наступний раз культура потребує проріджуванні, коли надземна маса витягнеться до 10 см: найчастіше цей період настає через 20-25 днів після першого проріджування.
В цей раз відстань між рослинами збільшують до 7 см, що створює ідеальні умови для розвитку великих коренеплодів. При проріджуванні грядок видалені рослини виділяють сильний і стійкий аромат, який приваблює морквяну муху.
В цей час виникає серйозна небезпека ураження шкідником всіх насаджень, тому при процедурі слід дотримуватися деяких правил:
- проріджування проводять тільки рано вранці або пізно ввечері;
- перед видаленням рослин грядки потрібно ретельно полити;
- прибирають зрізані рослини в найбільш віддалену від грядок частину ділянки, а потім засипають товстим шаром землі або тирсою.
Крім проріджування, морква обов'язково прополюють, що найкраще допомагає захистити рослини від впливу бур'янів. Проводять процедуру періодично, не рідше 1 рази в 2 тижні, при цьому грунт розпушують на глибину близько 10 див. Щоб не викликати надмірне пересихання грунту, прополка слід проводити тільки через 1-2 дні після атмосферних опадів або поливання.
Основні захворювання і шкідники сорти
У більшості випадку сорт Болеро стійкий практично до всіх характерним для Зонтичних захворювань і шкідників. Однак часто при недотриманні умов догляду і агротехніки вирощування морквяні посіви можуть стати кращою середовищем для розвитку грибків та шкідливих комах. У більшості випадків таке сусідство приводить не тільки до різкого зниження врожайності, але і до загибелі насаджень.
Основні захворювання моркви, методи боротьби і профілактики
Назва | Способи боротьби та профілактики |
Фомоз | Інфекція не піддається лікуванню, тому всі уражені рослини і плоди видаляють і утилізують. Кращою профілактикою фомозу вважається своєчасне підживлення грядок, а також ретельна підготовка ділянки та насіння до посіву |
Біла гнилизна | Борються з будь-яким захворюванням комплексним фунгіцидом, на основі сполук купрума («Хлорокис міді», «Альетт», «Блу Бордо» і т. д.). Профілактикою є своєчасна підкірка грядок і якісне добриво ділянки перед посівом |
Сіра гниль | Лікують уражені рослини за допомогою обприскувань 1% бордоською рідиною. Профілактикою інфекції служать своєчасні підживлення |
Ризоктоніоз | Усувають патологію за допомогою обприскувань хлорокисью міді. Обробку препаратом роблять і для профілактики, проводять такі процедури 1 раз в місяць |
Альтернаріоз | Щоб усунути збудника інфекції, грядки обприскують препаратом «Ровраль». Для профілактики альтернаріозу досить дотримуватися основи агротехніки вирощування моркви, а також якісно проводити знезараження насіння |
Бактеріоз | Збудника інфекції усунути неможливо, тому уражені насадження видаляють і утилізують. Запобігти бактеріоз допомагає знезараження насіння перед посівом, а також періодична обробка грядок препаратом «Хом» (1 раз в місяць) |
Церкоспороз | Недуга не піддається лікуванню, для його запобігання необхідно якісно стерилізувати посівний матеріал, а також через 2 тижні після сходів обробити молоді рослини бордоською рідиною |
Бура плямистість | Побороти інфекцію можна розчинами фунгіцидів «Браво» і «Квадріс». Для запобігання захворюванню необхідно якісно знезаражувати посівний матеріал, а також вчасно підгодовувати і прополювати грядки |
Головні шкідники культури, методи боротьби та профілактики
Назва | Способи боротьби та профілактики |
Морквяна муха | Для боротьби і профілактики використовують препарати «Актеллік», «Шарпей», «Децис Профі» і «Ципер». Для усунення мухи морква обробляють дворазово, при профілактиці обробки проводять 1 раз в місяць |
Листоблошка | Як основну процедуру щодо усунення і профілактики використовують обприскування мильною водою (150 мл рідкого мила/10 л води). Альтернативою може служити посипання грядок тютюновим пилом |
Зонтична міль | Побороти шкідника допоможуть обприскування розчином «Лепідоцид» або «Ентобактеріну». Щоб запобігти появі зонтичної молі, перед посадкою слід обов'язково перекопати грунт на глибину не менше 20-30 см |
Слимаки | Для профілактики і боротьби з паразитом використовують обприскування 10% розчином кухонної солі. Проводять процедуру періодично, 1 раз в 3-4 тижні |
Дротянка | Впоратися з шкідником можна за допомогою інсектицидів «Базуди» та «Актара». Кошти використовують і для профілактичних обприскувань з інтервалом 1 раз в 30 днів |
Попелиця | Уражені грядки обробляють мильною водою (150 мл рідкого мила/10 л води). Для профілактики їх слід якомога частіше зрошувати теплою водою (верховим способом) |
Совка | Основним способом усунення комахи вважаються обробки препаратами «Ф'юрі», «Децис» і «Политрин». В якості профілактичного заходу допоможуть обприскування настоєм ромашки або лопуха (1 ст. л/1 л окропу) |
Збір і зберігання врожаю
Збір врожаю починають з середини вересня. У цей період коренеплоди набувають характерний відтінок, розміри, а також смакові характеристики.
Проводять збір в суху і сонячну погоду. Вилучають плоди з ділянки вручну, але при надмірно щільному субстраті допустимо злегка рихлити міжряддя.
Зібрану морква розкладають в сухому і притемненому місці на підстилці з натурального пористого матеріалу (мішковина, солома, сіно тощо).
В таких умовах урожай підсушують 1-3 години, після чого на кожному плоді видаляють гичку, потім урожай перебирають.
Підготовлену і висушену моркву зберігають при температурі від +1 до +8...+10°С у дерев'яних, пластикових ящиках чи насипом. По мірі зберігання коренеплоди перебирають, що допомагає зберегти плоди свіжими практично до початку літа.
Моркву сорту Болеро F1 відрізняється своєю пізньостиглістю, морозостійкістю, а також відмінними товарними якостями. Саме тому на цей гібрид обов'язково варто звернути увагу як великим виробникам овоча, так і власників невеликих ділянок.
Однак, щоб домогтися гарної продуктивності цієї моркви, слід обов'язково подбати не тільки про оптимальному мікрокліматі на ділянці, але і не забувати дотримуватися всі тонкощі і періодичність догляду за посівами.