Що таке пшоно, як росте і з чого його роблять

Додати в обране

Facebook Telegram

50 лайків

Пшоно належить до досить популярних продуктів, які можна зустріти практично на кожному столі. Ароматна і ситна каша з цих зерен особливо часто поширена в їдальнях дитячих садків і шкіл. І це цілком виправдано, адже ця страва є джерелом багатьох корисних елементів. Однак, незважаючи на широку популярність, багато хто досі не знає, з якого ж злаку отримують пшоно і які корисні властивості воно в собі несе. Ці питання розглянуті в цій статті.

З якого злаку роблять пшоно

Відомо, що рослини з назвою пшоно в природі не існує, а тому стає зрозуміло, що ця крупа являє собою оброблені зерна якоїсь культури. Це припущення є правильним, а початковим злаком виступає просо, яке має широке поширення і вирощується практично на всіх континентах.

Саме ці зерна піддають попередньому шліфуванню, видаляючи верхню оболонку, яка досить важко засвоюється організмом людини. При цьому їхній колір може бути червоним, сірим або білим, але саме крупа жовтого відтінку має хімічний склад із максимальною концентрацією корисних речовин.

Як виглядає рослина

Просо є трав'янистим однорічником, що досягає у висоту близько 1,5 м. Коренева система рослини добре розвинена і має розгалуження. Стебла слабо опушені, порожнисті, циліндричної форми, гіллясті. Листя - довге, витягнуте. На кінці стебла розташовується розгалужене суцвіття-волоть, довжина якого може досягати 1/3 довжини всієї рослини. Один колос містить у собі дві квітки, що характеризуються самозапиленням. По закінченню періоду дозрівання, на рослині з'являється зернівка округлої форми, з діаметром близько 2 мм. Допустиме варіювання кольору плоду - від білого (жовтого) до червоного (чорного).

Період вегетації становить від 60 до 90 днів, а тому збір врожаю припадає на кінець липня - початок серпня, залежно від кліматичних і погодних умов.

Хоча історичною батьківщиною проса є Індія і Китай, на сьогодні ця злакова культура росте на території практично всіх посушливих і напівпосушливих регіонів. Так, крім Росії, України та Казахстану, пшоно активно культивується в Азії (Китай, Монголія, Пакистан), на частку якої припадає понад половина світового виробництва, а також в Африці (Уганда, Танзанія, Ефіопія та інші) - 1/4 частина світового виробництва.

Технологія виробництва

Незважаючи на кілька можливих видів пшона, на сьогодні більшу частину всього вироблення займає шліфоване просо в трьох сортах: вищий, перший, другий.

Перед обробкою зерна проходять відбраковування за такими ознаками:

1. Сорт - до найцінніших відносять зерна, вкриті плівкою білого або кремового кольору, а також червоною квітковою плівкою (при цьому їхній вміст не повинен перевищувати 20%).
2. Консистенція ядра - особливо цінуються сорти проса, які характеризуються великим, рівним зерном круглої форми. Це пояснюється просто - склоподібні ядра мають високу міцність, а тому менше дробляться в процесі обробки (під час лущення та шліфування).

Перед безпосередньою переробкою, просо проходить спеціальну підготовку. Вона передбачає очищення зерен від непотрібних домішок - насіння бур'яну. Зважаючи на схожість фізичних властивостей зерен і насіння, використання звичайних сит (наприклад, з отворами 1,6×20 мм або 1,5×20 мм) дасть змогу виділити лише незначну частину домішок і супроводжуватиметься невеликою втратою дрібного зерна.

Саме тому, схема підготовки проса до обробки включає в себе кілька основних етапів:

• триразовий поділ зернової суміші в повітряно-ситових сепараторах - дає змогу виділити великі домішки за допомогою використання сит з отворами, розміром від 3-3,5 мм до 4-4,5 мм;
• додаткове очищення від дрібних домішок у розсівах - для цього застосовують повітряно-ситові сепаратори, при чому процедура охоплює два етапи, спрямовані на різну фракцію зерна;
• виділення мінеральних домішок - з використанням каменевіддільних машин, у які направляють великі та дрібні фракції окремо.

Відео: Сортування проса

Процес переробки зерна складається з:

• лущення та сортування зерна;
• шліфування;
• контролю отриманої крупи та відходів.

При цьому, отримане лушпиння не утилізують, а спрямовують як основу для виготовлення кормових сумішей, палива, ізоляційного матеріалу та іншого. Купуючи пшоно в магазинах, слід завжди звертати увагу на якість продукту.

На помилки в технологічному процесі вказують такі ознаки:

• у складі мають бути повністю відсутні сторонні домішки або будь-які інші включення;
• у сирому вигляді, крупа не повинна характеризуватися насиченим запахом;
• зерна не повинні бути бляклими.

Види пшона

Існує кілька типів обробки, залежно від яких отримують такі види крупи:

1. Шліфоване пшоно - технологія полягає у звільненні зерен від насіннєвої плівки. Отримані ядра швидко варяться і легко засвоюються організмом, а тому зазвичай застосовуються в приготуванні різних каш, супів або запіканок.
2. Дранець - передбачає очищення ядер тільки від квіткової оболонки. Отримана крупа зберігає високий вміст вітамінів і клітковини, проте має невелику гірчинку в смаку, а тому практично не використовується в приготуванні страв.
3. Подрібнені зерна - пшоно попередньо подрібнюють на невеликі крупинки, які повсюдно використовують при приготуванні оладок, котлет або каш із в'язкою структурою.

Також на прилавках магазинів можна зустріти пшоняні пластівці - цей продукт не потребує варіння, оскільки проходить термічну обробку на стадії виробництва.

Хімічний склад і калорійність пшоняної крупи

Як і практично всі крупи, пшоно є головним джерелом енергії. Так, 100 г продукту містить у собі 342 ккал, з них білки - 11,2 г, жири - 3,3 г і вуглеводи - 66,5 г. До складу ядер входять такі речовини, як харчові волокна, клітковина, пектин, амінокислоти, омега-3 та омега-6, крохмалисті речовини, сахароза та глюкоза.

Особливу цінність несуть у собі:

• вітаміни: А (бета-каротин - 20 мкг), вітаміни групи В (В1 - 0,42 мг, В2 - 0,04 мг, В6 - 0,52 мг, В9 - 40 мкг), РР - 4,6 мг;
• макроелементи: К (калій) - 211 мг, Са (кальцій) - 27 мг, Mg (магній) - 83 мг, Na (натрій) - 10 мг, S (сірка) - 77 мг, Р (фосфор) - 233 мг, Cl (хлор) - 24 мг;
• мікроелементи: Fe (залізо) - 2,7 мг, I (йод) - 4,5 мкг, Co (кобальт) - 8,3 мкг, Mn (марганець) - 0,93 мг, Cu (мідь) - 0,37 мг, Mo (молібден) - 18,5 мкг, Ni (нікель) - 8,8 мкг, F (фтор) - 28 мкг, Cr (хром) - 2,4 мкг, Zn (цинк) - 1,68 мг.

Корисні властивості каші для організму

• Завдяки багатому складу, пшоняна каша має безліч корисних властивостей, серед яких:
• підвищення імунного захисту організму;
• загальнозміцнювальна дія;
• захист серцево-судинної системи, завдяки зниженню рівня холестерину та очищенню судин;
• поліпшення функціонування шлунково-кишкового тракту і процесів травлення, відновлення клітин печінки і підшлункової залози;
• виведення токсинів, солей і шлаків з організму;
• відновлення і зміцнення нервової системи.

Систематичне вживання цієї каші в їжу наповнює тіло енергією, зміцнює кістки і м'язові тканини, стимулює обмін речовин, покращує пам'ять. Крім іншого, цей продукт чинить протипухлинну дію, борючись із виникненням ракових клітин в організмі людини.

Застосування

Завдяки своїм корисним властивостям, пшоно широко застосовується в різних сферах життя людини, і кулінарія - основний напрямок.

Найпоширенішою стравою вважається каша, у процесі приготування якої слід дотримуватися кількох рекомендацій:

• промивати зерна потрібно до того моменту, поки вода перестане мутніти;
• для мінімізації гіркоти, крупу перед приготуванням необхідно прожарити на сковороді або обдати окропом;
• оптимальною пропорцією води і пшона є 1:3, при цьому, якщо частку води збільшити, консистенція стане більш в'язкою, а якщо зменшити - розсипчастою;
• довести кашу до готовності можна одним зі способів: варити на середньому вогні до повного випаровування рідини (в середньому, близько півгодини), або проварити перші 10-15 хв., а потім укутати каструлю і настоювати кашу протягом 1-1,5 годин.

Однак, не варто обмежувати крупу варінням - цей інгредієнт надає насиченого смаку супам, котлетам, пирогам і запіканкам. Додатково, зерна застосовують у процесі приготування квасу і навіть самогону.

Речовина міліацин, що входить до складу пшона, дає змогу ефективно використовувати цей продукт у косметології - на основі цієї злакової культури випускають креми для омолодження шкіри, шампуні зі зміцнювальним ефектом, а також засоби для догляду за нігтями. А властивості пшона, що дають змогу зупиняти й усувати запальні процеси, широко використовують у лікувальних мазях проти вугрового висипу, фурункулів і гнійників.

Просо також є невід'ємною частиною сільського господарства, оскільки входить до складу щоденного раціону домашньої худоби. При цьому, для тварин зазвичай використовують лушпиння і солому, а для птахів - самі зерна, які значно підвищують несучість і зміцнюють яєчну шкаралупу. Також із перемеленого пшона робиться корм для риб.

У народній медицині

Багате на корисні речовини і вітаміни пшоно часто використовують у народній медицині. Цей інгредієнт виступає основним у приготуванні лікарських засобів від найрізноманітніших захворювань. Додатковою перевагою стає гіпоалергенність цього продукту, що дає можливість його застосування практично всім категоріям людей, незалежно від віку.

Відео: Просо і лікування пшоняною кашею

Лікувальні властивості

• Усі лікувальні властивості пшона зумовлені високим вмістом у ньому корисних речовин, вітамінів, мікро- та макроелементів. Так:
• бета-каротин, який є попередником вітаміну А, значно покращує стан шкіри, зміцнює зір і є потужним антиоксидантом;
• вітаміни групи В нормалізують роботу нервової системи, ШКТ і серцево-судинної системи, зміцнюють імунітет, а також підвищують емоційне здоров'я людини;
• РР сприяє детоксикації організму, розширює судини, нормалізує рівень холестерину, а також запобігає розвитку тромбозів;
• калій відповідає за регуляцію балансу води в організмі та роботу серця;
• кальцій - підтримує обмін речовин, зміцнює кістки та зуби, забезпечує нормальний розвиток і функціонування м'язів;
• магній регулює роботу внутрішніх органів, бере участь у процесах згортання крові, виступає протизапальним і протиалергійним фактором;
• натрій - бере участь у нейтралізації кислот, підтримує в нормі осмотичний тиск;
• фосфор відіграє важливу роль у формуванні здорових зубів, ясен і зубної емалі, а також допомагає виводити токсини з організму;
• залізо є одним із головних складників гемоглобіну крові, який бере участь у захопленні перенесення кисню по всьому організму;
• цинк - зміцнює імунітет, покращує роботу мозку, стимулює функціонування статевої системи, зміцнює зір.

Крім цього, такі жирні кислоти, як омега-3 і омега-6 успішно борються з невралгією, будь-якими запальними процесами в організмі, нормалізують тиск, покращують стан шкіри, підвищують імунітет. Також важливу роль відіграють амінокислоти, які очищають печінку і стимулюють вироблення гормонів росту, що особливо важливо дітям. І, звісно, клітковина, яка є живильним середовищем для мікрофлори кишківника людини, допомагає відновити правильну роботу всього ШКТ, а також значно знижує ризик онкозахворювань.

За яких хвороб використовують

Існує безліч хвороб, яких можна позбутися або значно поліпшити стан у домашніх умовах за допомогою рецептів на основі пшона, не вдаючись до фармакологічних лікарських препаратів:

1. Панкреатит - у 2 л води засипають 1 ст. крупи і варять на середньому вогні до стану готовності. Окремо на тертці натирають 1 ст. сирого гарбуза, додають у ємність із пшоном і варять ще 3-4 хвилини. Після знімають каструлю з вогню, злегка підсолюють і додають 1 ч. л. олії. Страву вживають на вечерю протягом 3 тижнів. Через 10 днів після закінчення курсу, процедуру повторюють ще 1 раз (вечеряють кашею за рецептом протягом 3 тижнів). Цей спосіб також демонструє високу ефективність під час лікування курячої сліпоти
2. Ішемічна хвороба серця - крупу прожарюють на сильному вогні, але таким чином, щоб вона не змінила колір. Потім 1/3 склянки цього пшона ретельно промивають водою і заливають 750 г води, після чого варять на повільному вогні. Після того, як каша досягла готовності, допускається додавання солі або меду за смаком. Також у разі хвороб серця рекомендовано повсюдно використовувати кардамон, додаючи його в усі страви щоденного раціону
3. Солітери - 1 головку часнику і 1 жменю сирої крупи подрібнюють до однорідного стану і змішують з 1 сирим жовтком. Далі всю суміш розбавляють чистою перевареною або фільтрованою водою до рідкого стану (близько 1 склянки) і випивають усе за 1 раз. Процедуру проводять одноразово
4. Цистит - 1/2 склянки пшона перебирають і ретельно промивають у воді. Крупу перекладають у банку і заливають 1 склянкою чистої води, після чого енергійно переминають. Після набуття рідиною білястого відтінку, її випивають. При цьому пити цю воду на день допускається необмежену кількість разів, до повного полегшення стану. Зазвичай, для цього потрібен курс у 2 тижні
5. Зубний біль, гайморит - прожарену на сковороді крупу засипають у полотняний мішок і прикладають до хворого місця. Зігрівальний ефект практично відразу знімає біль, а за відсутності пшона, його можна замінити на сіль грубого помелу
6. Цукровий діабет - неочищене пшоно (просо) промивають під проточною водою і заливають окропом, у пропорціях 1:2. Після двогодинного настоювання, рідину проціджують і приймають по 1/2 склянки 3 рази на день, до їди
7. Захворювання печінки і жовчного міхура - пшоно проварюють і змішують із запареним гарбузом. Таку кашу рекомендовано вживати в їжу щодня також у разі коліту, порушень метаболізму, частих набряків
8. Кон'юнктивіт - 1 ст. л. крупи ретельно промивають і заливають 1 ст. води, після чого варять на середньому вогні близько 15 хвилин. Після цього відвар настоюють 2-3 години й промивають ним очі вранці та ввечері. Цей рецепт також підходить для лікування дітей
9. Високі показники білка в сечі - пшоно промивають, заливають окропом і мішають до появи помутніння. Отриману рідину відстоюють і зливають в окрему ємність, після чого п'ють рівними частинами в необмеженій кількості до нормалізації показників
10. Геморой - на весь курс беруть 7 кг проса, але готують частинами, у міру необхідності. На 1/3 трилітрової банки засипають злегка промиті зерна і заливають до верху перевареною водою. Ємність прибирають у темне прохолодне місце на 3-4 дні. Далі п'ють по 1 склянці 3 рази на день до їди. У цей же час готують наступну порцію настою. Курс триває 3-4 тижні. За необхідності допустимо його повторення через тиждень

При схудненні

Незважаючи на досить високу калорійність, каші часто присутні в меню щоденного раціону під час скидання ваги, і пшоно не є винятком. Пояснюється це просто - високий вміст вуглеводів дає змогу додати бадьорості та енергії людині, а вміст корисних речовин, у поєднанні з гарною засвоюваністю та паралельним виведенням токсинів, - поповнити всі необхідні для здоров'я елементи.

Для зниження калорійності під час дієти рекомендується замінювати вершкове масло на лляне, а цукор - на мед або ягоди/фрукти. Також допустимо проводити розвантажувальні дні для організму, в які єдиною їжею виступає зварена крупа, без солі і цукру, з додаванням відварених овочів. У цьому випадку, крім каші, можна тільки пити воду, ромашковий або зелений чай.

Протипоказання та запобіжні заходи

Незважаючи на велику кількість корисних властивостей, пшоно має і деякі протипоказання. Так, цю крупу не рекомендується застосовувати в їжу людям зі зниженою кислотністю шлунка або запаленням товстої кишки, а також у разі захворювань щитоподібної залози, оскільки її вживання у великих кількостях може порушити обмін йоду в організмі людини. Також рекомендована додаткова консультація з лікарем вагітним і жінкам, які годують груддю.

• Додатково слід знати, що часте вживання пшона може призвести до:
• порушення потенції;
• накопичення стронцію, який має токсичний вплив на організм людини.

Пшоно, завдяки своїм цілющим і корисним властивостям, має стати невід'ємною частиною раціону здорової людини. Тим паче, що його виробництво широко поширене не тільки в Росії, а й на території багатьох інших держав. Однак, незважаючи на всі його переваги, цей продукт слід вживати в міру, не перевищуючи щоденної норми, що вбереже від негативного впливу на організм.