Ловля на ляща користується особливою популярністю серед завзятих рибалок завдяки азарту, який викликає обережність цієї риби. Фідерне оснащення дає можливість закинути вудилище в глибокі та віддалені місця, а значить збільшує шанси на вилов великого трофея. З цієї статті ви дізнаєтеся про переваги риболовлі на ляща з фідером, про те, як змайструвати оснащення й адаптувати його під особливості передбачуваного місця лову.
Особливості сезонного лову на фідер
Погодні умови впливають на поведінку морських жителів. Якщо дотримуватися точного порядку дій, то сезонна ловля на фідер пройде успішно. Навесні, коли температурні показники у водоймі опускаються до -10°С, риба випливає на мілину. У цьому разі для вудіння найкраще підійде жива наживка: черв'яки або опариші. Навесні у ляща починається нерест, тому з квітня дуже складно зловити цю рибу. Наприкінці травня він стає більш рухливим. Знайти його можна в глибоких ямах і ущелинах.
Влітку, з перших днів червня, лящ починає шукати для себе їжу. Уже в середині місяця можна приступати до риболовлі. У такі теплі, не спекотні дні риба досить рухлива, тому ховатися не буде. Але заздалегідь потрібно вивчити дно на наявність місць, куди б вона могла сховатися.
Дослідити підводний рельєф допоможе ехолот, також підійдуть і маркувальні вудки. Осінь - вдала пора для лову на фідер. Лящ, готуючись до довгої зими, починає шукати для себе їжу і досить часто підпливає до берега. У такий період він не дуже активний і більше часу проводить на глибині.
Риболовля - справа тонка і вимагає особливої підготовки. Якщо ви розраховуєте на великий улов, то необхідно дізнатися про майбутню погоду, адже це дуже важливий фактор. За низьких температур і сильних поривів вітру продуктивність риболовлі низька. У спекотні дні риба любить ховатися на дні, тому не списуйте свою невдачу на себе, адже лящ просто не активний.
Любителям поспати в дощовий ранок доведеться міняти звички, оскільки через збагачення водойми киснем риба стає максимально рухомою і податливою саме в цей час доби, причому в неї також підвищується метаболізм.
Вибір місця
Вибір певної ділянки водойми залежить від сезонності, тому що за різних температур місце розташування риби змінюється. Звички ляща залежать від погоди. У холодну пору він може грітися на мілині, а спеку перечікувати на дні. Знаючи, як поводиться та чи інша риба, на фідер її можна ловити хоч щодоби.
Але особливо активно лящ буде клювати на глибині. Дно має бути усипане черепашками - це місця, де захована основна їжа для риб, тому там їх найбільше. На обраній ділянці необхідно зробити первинне підгодовування. Пляма "ласощів" має бути маленькою - так лящ не буде розсіюватися на всі боки, а зосередиться в певному місці.
Як зробити фідерну снасть на ляща своїми руками
Змайструвати петлю Гарднера власноруч можна двома методами:
- Патерностер, розміром 2-3 см, в'яжеться до кінця волосіні. Вище на 10-20 см формується велика петля (її довжина залежить від величини котушки). Далі основну волосінь потрібно просунути через кільце на вудці, а на меншій закріпити поводок і гачок. На великій петлі зафіксувати годівницю.
- На кінці волосіні потрібно зв'язати петлю, діаметром 15-20 см, яку слід розрізати на дві нерівні частини. До цих кінців закріплюють вертлюг. На тій частині, що коротша, слід зафіксувати годівницю з карабіном, а на іншій - повідець і гачок.
Асиметрична петля рекомендується для лову риб з менш агресивною поведінкою. Для її виготовлення слід на один кінець волосіні надіти вертлюг. Потім зав'язати петлю більшої довжини (десь на 0,5 м). На вертлюжок закріпити годівницю і підняти. Таким чином вона виявиться не зафіксованою, а буде вільно рухатися. На цій же петлі необхідно зробити ще одну, на відстані близько 15-20 см від годівниці. Її зав'язують подвійним вузлом, куди ж і прикріплюють поводок із гачком.
Симетрична петля рибалками використовується частіше. Її підв'язують до основної волосіні без сполучних елементів. Для цього відміряють 50 см нитки і складають її навпіл. На кінцях слід зав'язати петлю довжиною близько 2-3 см. На один із вільних кінців необхідно надіти вертлюг і карабін. Використовуючи важкі годівниці, для амортизації під вертлюг рекомендується підв'язувати гумову намистинку.
Після виконаного процесу приєднайте кінець із вертлюжком до основної волосіні і зав'яжіть міцний вузол. Застебніть на карабіні годівницю. Розмір такої петлі складе приблизно 20 см. Зазвичай цього вистачає, але іноді про запас зав'язують більше. Так само, як і асиметрична, ця петля перекручується під час закидання. Багатьом це не подобається, тому її роблять окремо від основної волосіні, вибираючи більш жорстку нитку.
Для снасті "вертоліт і два вузли" використовують флюорокарбонову волосінь, діаметр якої залежить від габаритів годівниці. Також застосовують мононитку, але перший варіант набагато міцніший і добре маскується у воді, адже волосінь прозора.
Монтаж фідера з годівницею
Лящ вважається великою рибою, тому до вибору оснащення та його монтажу варто підійти серйозно.
Фідерна снасть включає кілька елементів:
- Вудилище. Його мінімальна довжина повинна досягати 3,5 м, тест - 90 г, клас - "хеві". Однак ці критерії варіюються відповідно до передбачуваної водойми. Якщо місцем риболовлі обрано широке гирло річки, то довжина повинна доходити до 4,5 м, тест - до 120 г, клас - "екстрахеві". На вузькій ділянці річки доречне вудилище довжиною 3 м.
- Котушка. Обирати слід найпростіший виріб неінерційного типу зі шпулею до 4000. Оскільки риболовля на фідер майже завжди вказує на високий ступінь навантаження на цю частину снасті, то доречним буде вибрати модель із трьома і більше підшипниками. Головною умовою є правильне налаштування фрикціону, щоб під час підсічки не поранити рибі ротову порожнину.
- Гачки. Ці елементи вибираються високоякісні, розміром від 10 до 14 за міжнародною нумерацією. Вони передбачають використання великої наживки, а також не розігнуться і не зламаються при вилові великого екземпляра.
- Основна волосінь. Може бути використана як плетена, так і монофільна. Краще брати першу, оскільки вона є міцнішою. Важливим критерієм при виборі вважається відсутність розтяжності, що дасть змогу точніше виконувати закид годівниці на велику відстань від берегової лінії.
- Повідці. Волосінь не повинна бути короткою. Тонкий і маленький виріб така сильна риба, як лящ, з легкістю порве. Довжина повідків встановлюється в процесі риболовлі. Складати вона може 30-100 см.
Під час лову на швидкій течії необхідно брати з собою знімні верхівки вудилища різноманітного ступеня жорсткості. Занадто м'яка гнеться і не дає можливості побачити клювання, а жорстка не чутлива на слабкій течії або в стоячих водоймах.
Існують такі способи монтажу фідерного оснащення:
- Асиметричний спосіб передбачає використання півметра волосіні з жорсткого флюорокарбонату. З неї робиться основна петля, довжиною близько 15 см. Також створюється друга під основною ниткою. Годівниця прикріплюється до великої петлі і вільно переміщається по волосіні. Сюди монтується і повідець із гачком. Перший має довжину більшу, ніж у самої годівниці. Таким чином створюється вищий ступінь чутливості, а риба при цьому не буде вловлювати руху снасті
![Асиметрична петля]( "Асиметрична петля")
- Підчас спорудження патерностера необхідно вибрати дві різні за діаметром волосіні: для основи і додаткову. На закінченні першої споруджується невелика петля. У неї заводиться повідець і закріплюється гачок. Вище цієї петлі монтується годівниця на додатковій волосіні. За такого варіанту кріплення під час різних зачіпок відривається тільки годівниця, а риба ж при цьому залишається на гачку
![Фідерне оснащення Патерностер]( "Фідерне оснащення Патерностер")
- Метод вертольота ґрунтується на виборі волосіні діаметром від 0,2 до 0,3 мм приблизно метрової довжини. Її складають удвічі, на відрізку близько 15 см зав'язують вузлик. На відстані 1 см від нього робиться наступний. Таким чином велика петля необхідна для кріплення годівниці, а між вузликами фіксується поводок і гачок. Зроблена таким методом снасть сприяє більшій імовірності самопідсікання риби в момент клювання
![Фідерне оснащення Вертоліт]( "Фідерне оснащення Вертоліт")
Для течії
Найпоширенішим варіантом лову риб із сімейства коропових на фідерну снасть є риболовля на річці. Для результативного лову необхідно вибрати бровку і тривалий рівний майданчик серед терас зі сходами і черепашкою.
Під час вимірювання дна слід знайти необхідну ділянку не тільки в напрямку закидання, а й у протилежний бік. Саме в цих місцях, незважаючи на течію, затримуються личинки й мотилі, а отже, сюди в пошуках їжі заглядають лящі.
Під час підбору місця головне - знайти таку перспективну точку й одразу ж приступити до підгодовування. Воно має бути точковим, а не розсіяним. Цей вид риб приваблюють маленькі, але рясні за кількістю плями корму.
Основний критерій у річковій ловлі - це течія. Саме від неї залежить, яку слід вибирати наживку, насадку, оснащення. Закидання мають бути чіткими, а годівниця - лягати на дно в одному й тому самому місці, корм водночас не повинен розсипатися на шляху. Оскільки брівка може бути крутою і з черепашкою, фідер потрібно пристосовувати до даних умов вилову риби. У цьому може допомогти шок-лідер, стійкий до стирання, а також правильний вибір годівниці.
Для стоячої води
Озерний лящ - риба вкрай акуратна і дуже полохлива. А це означає, що й оснащення потрібне більш легке, а годівниця - компактна. Також у снасті фідера використовуються тонкі повідці і дрібні гачки. Слід врахувати, що в стоячих водосховищах лящ не настільки полохливий. У таких водоймах необхідно застосовувати більш далекий закид.
Фідер для ляща в стоячій воді практично такий самий, як і для місць із бурхливою течією, тільки повідці беруть коротші - від 30 до 70 см. Якщо лящ поводиться пасивно, то необхідно відтягувати годівниці на довжину повідця після закидання для того, щоб відсунути їх у підгодовану ділянку.
Вилов ляща на фідерну снасть у стоячій воді значно складніший, ніж на течії, оскільки привадити косяк риб до годівниці набагато важче. За такого виду лову для початку слід вибрати правильне місце і відповідне заглиблення в дні водойми, в якому відбуватиметься підгодовування. Робиться це за допомогою маркерного поплавка і вудилища.
Вибравши необхідне заглиблення і потрібний вид підгодовування, наступним кроком буде позначка вузла на головній волосіні. Робиться це для того, щоб була можливість чітко потрапити саме в підгодоване місце. Під час вилову ляща в стоячій воді на фідерне оснащення найчастіше використовують патерностер і несиметричну петлю.
Наживка
Вибір насадки на ляща здійснюється залежно від температури ставка, озера або річки. У холодній воді краще насадки тваринного походження: дощові черв'яки, опариші, мотиль. У теплій же підійде наживка рослинна: перловка, кукурудза, тісто, хліб, манка.
Яка б не була насадка, іноді її потрібно міняти. Із хлібного м'якушки або круп необхідно скачувати кулі діаметром близько 0,5 см і насаджувати на гачок таким чином, щоб кінець його не було видно. Якщо як наживку використовують черв'яків, то їх насаджують пучками за аналогічним принципом. При цьому важливо пам'ятати, щоб вони були живими і рухливими.
Мотилів можна комбінувати з опаришами, але якщо береться тільки перший, то його необхідно зв'язати і насадити цілим пучком. Рекомендується брати на риболовлю кілька видів наживки, тоді методом проб можна визначити, яка найбільше подобається рибі.
Прикормка
Прикорм складається з основи, зв'язувальних компонентів, барвників та ароматизаторів. Як основний інгредієнт часто використовують горох або кукурудзу.
Ароматизатори можуть бути такі:
- фруктові та ягідні;
- із меленого кропу;
- коріандр.
Якщо риболовля відбувається в холодну пору, то додають хробака і подрібненого мотиля. У спеціалізованих магазинах продають готові склади для фідера. Лящ віддає перевагу підгодовуванням світлих відтінків. На результативність улову може значно вплинути загодовування місця вилову.
Необхідно врахувати деякі особливості цього процесу:
- Починається підгодовування за пару годин до риболовлі.
- Заготовлювати необхідно кілька видів корму. Один - з дрібними частинками, інший - з великими.
- Першим завжди рекомендується використовувати склад із дрібними частинками, тому що він швидше розпадається у воді і добре занурюється на глибину, тим самим приманюючи рибу.
- Після кількох закидів сумішей дрібної фракції варто переходити на годівниці з великими частками. Це можна зробити після вдалого клювання, оскільки лящ дрібною їжею не зможе насититися, а тому швидко піде з цього місця. Великий прикорм здатний його затримати на довше.
- Обидва види корму можна чергувати або змішувати залежно від уподобань риби.
- Якщо клювання слабковиражене, то потрібно брати дрібну суміш, якщо інтенсивне - тільки велику.
Закидати підгодовування в обране місце можна кількома способами:
- годівницею для дальньої занедбаності (від 50 метрів від берега і далі);
- рогаткою для середнього кидка (до 50 метрів);
- рукою на близьку відстань.
Техніка лову
Під час пошуку оптимального місця для вилову риб із сімейства коропових необхідно враховувати особливості поведінки цього різновиду. Більшу частину життєвого циклу лящ проводить на дні будь-якої водойми, також він не виносить бурхливої течії, хоча й мешкає найчастіше в річках.
Через такі особливості стоянку слід вибирати у відносно тихих і спокійних місцях, наприклад, у затоках або на вигинах річок. Після заходу сонця лящ підходить ближче до берегової лінії, а до світанку повертається вглиб. Дно краще вибирати глинисте, мулисте або вкрите черепашкою, піщане - не підходить для ляща.
Процес риболовлі починати необхідно з підгодовування і далі дотримуватися певних рекомендацій:
- Корм потрібно щільно укласти в годівницю, не прикріплюючи повідця до оснащення.
- Далі необхідно оглянути протилежний берег для того, щоб намітити чіткий орієнтир для закидання.
- Кидок наживки робиться на повну силу в тому разі, якщо ловля ведеться на віддаленій від берега ділянці. Щойно годівниця торкнеться водної гладі, необхідно миттєво закрити лесоукладиватель, щоб уникнути подальшого розмотування волосіні. Вудилище встановлюється на спеціальну підставку.
- У момент падіння годівниці безпосередньо на дно водойми, необхідно зафіксувати волосінь стопором. Це робиться для того, щоб усі наступні закидання були максимально наближені до початкової точки.
- Подальша ловля ляща за допомогою фідера відбувається за схемою постійних перезакидів заповненої годівниці, приблизно один раз на п'ять хвилин.
Особливості нічної риболовлі
Найчастіше під час нічного лову на ляща використовують два вудилища. Робиться це для встановлення одного на ближню точку, а другого - на дальню. Спочатку клювання починається у віддалених зонах - це означає, що риба вийшла на пробу корму.
Однак зграя довго не затримується на одному місці, тому клювання періодично припиняється до приходу нової зграї. У міру наближення косяка лящів до берегової лінії спрацьовує ближня точка. У нічному лові саме вона дає найбільший результат. Перед світанком клювання припиняється, і риба знову йде назад.
Здебільшого нічна ловля ляща відбувається за вищеописаним сценарієм, проте все залежить від кількості риби, її активності, глибини водойми та інших чинників. Виходити на риболовлю можна відразу із заходом сонця і продовжувати до глибокої ночі. Потім настає період затишшя, який триває приблизно до світанку. Для лову риби вночі підбирається наживка з яскраво вираженим запахом, наприклад, хробак гнойовий.
Вночі в основному промишляють у водоймах великі екземпляри, тому і снасті для їхнього лову мають бути міцними і міцними. Сигналізувати про клювання може маячок, що світиться. Дзвіночки, навпаки, використовувати під час лову на фідер не рекомендується, оскільки їхній дзвін заважатиме нічній риболовлі.
Виготовити фідер власними руками зовсім не складно, якщо дотримуватися правил і розібратися в тонкощах технології. Ловля ляща з використанням такого оснащення буде легкою як для професіоналів, так і для новачків. Досить проявити трохи уваги, терпіння, дотримуватися простих порад і заздалегідь підготуватися до риболовлі.
