Пшениця - одна з найпоширеніших зернових культур на планеті. Її здатність виростати в різноманітних кліматичних умовах пояснюється різноманіттям сортів з "відповідними" характеристиками. Не останню роль відіграє і короткий вегетаційний період рослини.
Від чого залежить тривалість вегетаційного періоду
Вегетаційний період - це час розвитку та активного росту рослини. Стартує він проростанням насінини і завершується повним розвитком вегетативних органів (дозріванням). Припущення, що початок періоду вегетації збігається з приходом весни і триває до осіннього похолодання, вірне далеко не для кожного виду рослин. На дату посіву пшениці, на тривалість процесу дозрівання і на час збирання врожаю впливають безліч чинників.
Серед них можна виділити:
- сорт;
- температурні показники та їхні коливання;
- кількість опадів;
- тривалість світлового дня;
- географічні та погодні умови.
Відмінності росту ярої та озимої пшениці
Для отримання гарного врожаю зернових важливо знати, які природні явища і якою мірою впливають на ріст і розвиток конкретного сорту.
Усі численні сорти пшениці формують два основних види:
- озиміФази розвитку озимої пшениці: 1 - сходи; 2 - кущіння; 3 - вихід у трубку; 4 - колосіння; 5 - цвітіння; 6 - молочна стиглість; 7 - воскова стиглість.
- ярі
Відрізняються вони насамперед часом посіву і тривалістю вегетаційного періоду. Посів ярої проходить ранньою весною, а вже восени необхідно збирати врожай, тобто період вегетації протікає в рамках одного весняно-літнього сезону і становить 85-115 днів. Озиму ж пшеницю висівають наприкінці літа або на початку осені, щойно буде прибрано попередній урожай. Таким чином, сходи з'являються в осінній період того ж року, а їхній розвиток поновлюється після зимівлі - навесні наступного року і триває 275-350 днів.
Інші відмінності росту полягають у такому:
- Озима пшениця стійкіша до різкої зміни погодних умов і перепадів температур.
- Яра культура більш посухостійка та інтенсивніше поглинає поживні речовини.
- Озимі сорти вимогливіші до складу ґрунту.
Фази розвитку пшениці
Починаючи рости, згодом зернові культури проходять певні ступені розвитку, які й визначають кількісні та якісні характеристики врожаю. Стадії росту пшениці такі:
- проростання;
- сходи;
- кущіння;
- вихід у трубку;
- колосіння;
- цвітіння;
- дозрівання (різного ступеня).
Успішне проходження кожної "ділянки шляху", швидкість формування та родючість культур безпосередньо залежать від зовнішнього впливу. Найактивніше пшениця розвивається, якщо культура забезпечена належною мірою всім необхідним. Не менш важливим є своєчасне проведення агротехнічних заходів.
Відео: як росте пшениця
Проростання
З моменту потрапляння насіння в ґрунт за достатньої вологості та відповідних температурних показників починається процес набухання зерна. Під дією ферментів складні нерозчинні у воді органічні сполуки (білки, жири, крохмаль), що містяться в ендоспермі, перетворюються на легкорозчинні і надходять до зародка, сприяючи його проростанню. Спочатку із зерна з'являється головний корінець. Слідом за ним проривають оболонку й інші зародкові (первинні) підземні відростки.
У цей період у зерні відбуваються біологічні метаморфози:
- активізується "дихання" зерен;
- збільшується кількість активних ферментів;
- витрачаються накопичені поживні речовини.
Одночасно із заглибленням у ґрунт первинних корінців з метою абсорбції води та їжі, вгору починає рости так званий конус наростання зародка. Під час проростання прозора плівка (колеоптель), у якій розташований у вигляді сувою перший листок, виходить на поверхню ґрунту, долаючи його опір. Сама плівка під впливом сонячного світла припиняє свій розвиток, а згорнутий лист звільняється зі свого укриття, набуваючи зелених тонів. Таким чином починається процес фотосинтезу, в результаті якого утворюються поживні речовини, необхідні для формування решти листя, що знаходяться в зародковому стані в конусі наростання. Оптимальними умовами для "дружного" проростання ярої пшениці є: температура ґрунту +12...+15°С і вологість у межах 18-25%. Тривалість фази залежить від глибини сівби, характеристик ґрунту і становить 7-25 днів. Насіння озимої пшениці найактивніше проростає за показників у +12...+17°С. У цих умовах весь процес займає 7-8 днів.
Сходи
Початок другого етапу розвитку збігається з розкриттям першого зеленого листка - відбувається приблизно через тиждень після посіву. Щоб поява сходів відбулася швидше, необхідно правильно вибрати час і глибину занурення насіння. Коли з'явилися три нормальних листки, пшениця сповільнює своє зростання у висоту, тому що починає активно розвиватися підземна частина, набирає обертів процес укорінення.
Стебловий пагін утворює вузли, з яких формуються вторинне коріння і нові пагони. Відбувається трансформація пагона в принципово інший "вимір", пов'язаний з роллю в його розвитку специфічних речовин, що утворюються в результаті фотосинтезу. Тривалість цього періоду для ярих та озимих сортів у звичайних умовах становить 15-25 днів. Якщо озима пшениця була посіяна досить пізно, фаза сходів може зайняти 3-5 міс., враховуючи "зимову сплячку". Тобто восени процес не був завершений повністю (було сформовано лише 1-2 листки) і продовжився з початком вегетації навесні.
Кущіння
Особливість пшениці полягає у здатності кущитися. Поява паростків з боків і вузлових коренів починається після того, як відбулося розкриття щонайменше трьох або чотирьох листків. Вузол кущіння, який розташовується на глибині до 3 см, є життєво важливим - якщо він відімре, то і кущ загине.
Розрізняють загальне кущіння (кількість стебел на одній рослині) і продуктивне (ті стебла, які дадуть урожай). Сприятливі умови для рясного кущіння ярої та озимої пшениці - температура +13...+18°С. У цьому разі тривалість процесу становить 11-26 днів. Для озимих сортів буває осіннє і весняне кущіння - все залежить від терміну посіву.
Вихід у трубку
Щойно на основному паростку з'являється перший стебловий вузол, стартує вищезгаданий період. Через активний вегетативний приріст і формування листя рослині потрібна максимальна кількість води та поживних речовин. Їхня недостатня кількість значному знизить показники врожайності. Для озимої пшениці ця фаза розпочинається приблизно через місяць після весняного пробудження і займає близько чотирьох тижнів. Прохолодне повітря і нестача сонячного світла негативно позначаються на зростанні зернових. Період виходу для ярої культури триває трохи більше місяця.
Колосіння
Колосіння пов'язане з виходом колоса з піхви верхнього листка, відзначається активний розвиток стебла і повне формування репродуктивних органів. Максимальні темпи росту забезпечують своєчасний полив і внесення добрив.
Поява колоса символізує собою перехід до етапу, що завершує життєвий цикл, - до плодоношення. У пшениці це відбувається через два місяці після посіву, і триває близько 10 днів. Для озимих культур у цей період необхідна обробка фунгіцидами, щоб захистити рослини від шкідників і захворювань.
Цвітіння
Виколювання колоса змінюється цвітінням. Ознакою початку періоду є розкриття квіток середини колоса, які поступово поширюються вгору і вниз. На перших порах цвітіння починається стадія формування зерна (злаки найчастіше здатні до самозапилення). Пшениця (яра та озима) починають цвісти через 3-5 днів після завершення колосіння. За прохолодної погоди термін "очікування" збільшується приблизно до 10 днів. У цвітінні, яке триває 3-6 днів, спостерігаються виражені ранкові та вечірні максимуми. Вранці активність відзначається в період з 7 до 11 години, а ввечері - з 17 до 22 години.
Дозрівання
Після успішного проходження всіх попередніх етапів розвитку, настає пора формування оболонки зерна зі стінок зав'язі. Ріст стебла, листя і кореневої системи до цього часу практично припиняється, тому всі корисні компоненти спрямовуються лише до зерна.
Існує кілька ступенів дозрівання зерна:
- молочна;
- восковий;
- повний.
На первинне формування зерна ярої пшениці йде 8-18 днів (озимої - 12-16). Настає період молочної стиглості, коли зерно вже нормального розміру, але ще зелене, схоже за консистенцією на молоко. Вміст вологи в ньому становить близько 50%. Приблизно через два тижні настає друга фаза - воскова, коли зерно втрачає зелене забарвлення і стає жовтим. Вологість самого зерна перебуває на рівні 25%, але вода продовжує випаровуватися. За повної стиглості вологість зерна не перевищує 15%. Воно твердне і "розриває зв'язки" з материнською рослиною. Стебло засихає, і втрачає листя.
Знаючи строки та особливості протікання всіх етапів розвитку цінної злакової культури - пшениці, можна грамотно та раціонально підійти до здійснення агротехнічних заходів, а це, своєю чергою, дасть змогу повною мірою розраховувати на отримання гарного врожаю.