Можжевельник — вічнозелений кущ, який дивує різноманіттям видів і сортів. Можжевельник прибережний — вид хвойних рослин з високою естетичною цінністю, який мріють виростити на власному ділянці багато садівників. У статті піде мова про сорти згаданого виду та про правила їх вирощування.
Ботанічний опис
Можжевельник прибережний вперше був відкритий в 1913 році італійським вченим-ботаніком Ф. Парлаторе. Рослини утворюють густі зарості на узбережжях та дюнах. Посадки цього хвойного виду можна зустріти на острові Сахалін. Типові представники виду — кущі висотою до 45 см і діаметром 3 м. Крона росте, лежачи по землі, у вигляді лежачих пагонів. Вона густа і має форму, нагадуючу подушку. Хвоя дуже густа, голочкова, скручена на кінчиках. Її довжина близько 2,5 см, а колір — сіро-білий або сіро-зелений.
Спочатку кора на пагонах коричневого кольору з червоним відтінком, у дорослих екземплярах колір змінюється на сіро-коричневий. Шишки представлені темно-коричневими або чорними ягодами яйцевидної форми. Їх довжина становить 1,2 см. Семена можуть бути овальними та плоскими. Шишкоягоди на кущі дозрівають не одночасно, а поступово, і в кожній є по 3 насінини.
Сорти прибережного можжевельника
Прибережний можжевельник представлений великим різноманіттям сортів. Кожен по-своєму унікальний, і має свої особливості догляду. Щоб прикрасити свою ділянку можжевельником, необхідно знати основні характеристики сортових рослин.
Шлейгер (Juniperus communis Schlager)
Сорт Шлейгер можна охарактеризувати як ґрунтопокровний кущ висотою близько 30 см і шириною приблизно 2,5 м. Хвоя представлена довгими, колючими голочками зеленого кольору. На внутрішній стороні хвої помітна смуга сріблястого кольору. Особливість сорту полягає у незазіханості до вологості та складу ґрунту. Найчастіше ці кущі використовують для прикрашання альпінаріїв та місцевостей з кам'янистою структурою грунту.
Голден Вінгс (Golden Wings)
Висота представників сорту Голден Вінгс на 10 років становить всього 0,2-0,3 м, а діаметр крони не більше 1 м. Кущ не вирастає більше ніж на 50 см у висоту. Хвоя характеризується помірно жорсткими голочками. Її жовто-зелений відтінок з золотавим відливом надає цій рослині особливу візуальну цінність у ландшафтному дизайні. Кущі мають хорошу стійкість до морозів.
Блу Пасифік (Blue Pacific)
Сорт Блу Пасифік має повзучий ріст пагонів. Рослини висотою до 30 см можуть мати діаметр крони 200 см. Хвоя голочкова, колюча, зеленого кольору з блакитним відтінком. Сорт стійкий до умов сухого клімату, зростає в 5–9 зонах морозостійкості.
Сільвер Міст (Silver Mist)
Сільвер Міст — це сорт з плоскою, блакитною кроною. Вона щільніша, ніж у інших сортів можжевельника прибережного. Висота представників Silver Mist не більше 50 см, а діаметр коливається від 80 до 90 см. Кущі збільшуються в рості достатньо швидко, в порівнянні з іншими видами можжевельника. У середньому, їх приріст — близько 10 см в висоту, а в ширину — 15–20 см щорічно. Крона нерівномірна, складається з скелетних гілок, які схильні хаотично закручуватися. Колір голочок — синій або блакитний, з сріблястим відливом. Відтінок хвої зберігається незмінним у будь-яку пору року.
Смарагдове море (Emerald Sea)
Кущі сорту Смарагдове море, вегетуючи, створюють своєрідний килим зі своїх гілок. Він повільно росте, за 10 років висота рослини не перевищує 25 см, а ширина - 180 см. Шишки мають зелений колір з блакитним відливом. Сорт віддає перевагу рости на піщаних та сонячних ділянках. Ця рослина добре підходить для зміцнення схилів і насипів.
Розмноження
Розмноження берегового можжевельника здійснюється декількома способами:
- насінням;
- відводками;
- черенками.
Лазячі сорти віддають перевагу розмноженню відводками. Це найпростіший спосіб, оскільки не потрібно прикладати особливих зусиль, щоб прикріпити пагони до землі. Гілку з молодими приростами потрібно закріпити спеціальними шпильками до поверхні ґрунту. Новий приріст з'явиться вже через півроку. На жаль, при цьому способі розмноження форму крони зберігається рідко.
Для того, щоб виростити повноцінну здорову рослину, насіння потрібно посівати в жовтні - листопаді. Посадковий матеріал повинен бути свіжозібраним. Якщо з моменту його збору пройшло більше 2 років, то ймовірність того, що кущ зійде — мінімальна. Щоб отримати насіння, потрібно зібрати та підготувати шишки. Вони вважаються дозрілими, коли повністю розкриються. Посівний матеріал слід видалити з шишок, видалити тверду оболонку та помістити в ґрунтовий субстрат на глибину близько 3 см. Ёмкість з насінням залишити на вулиці на термін до 120 днів, за необхідності — укривати від весняного сонця. Ґрунт повинен залишатися пористим та вологим все час. Окріпші саджанці сформуються лише через 3-4 роки.
Щоб розмножити кущ методом черенкування, потрібно відібрати рослинний матеріал — черенок (з бічних пагонів) довжиною 12–14 см з часткою деревини («п'яточкою»). Його потрібно занурити на 3 години в симулятор росту, а після — висадити в ґрунтову суміш (пісок і торф). Для черенка створити парниковий ефект і регулярно підтримувати вологість ґрунту. Коренева система сформується протягом 50–90 днів.
Догляд за узбережним можжевеліком
Узбережний можжевелік в домашніх умовах вимагає тщательного догляду і повинен складатися з таких процедур:
- Поливи та підживлення.
- Рихтування та мульчування.
- Обрізка.
Рослини благоприятно ставляться до обприскування корони, яке необхідно здійснювати під час спекотного літа.
Полив та підживлення
Більшість сортів добре пристосовуються до посушливості, але потребують поливу у перші роки життя. Сухість повітря може вплинути на зовнішній вигляд хвої. Вона жовтіє та опадає. Щоб запобігти погіршенню стану корони, проводять дощування.
Підживлювати потрібно винятково молоді екземпляри. Для цього використовують нітроамофоску в кількості 50 г на 1 м². Переобіль гумусу в ґрунті може призвести до втрати у рослини типової форми корони.
Мульчування та рихтування
Саджанці можжевеліка потребують мульчування. Ця агротехнічна процедура необхідна для того, щоб зберегти вологу та тепло біля кореня рослини. Мульчувати необхідно стебловий круг за допомогою шару торфу, опилок або сухих листя. Шар мульчі не повинен бути більше 10 см. Рихтування проводять для того, щоб робити ґрунт проникливим та вибрати бур'яни, що забезпечить доступ води та повітря до кореневої системи.
Формування
Можжевельник добре переносить вищезазначену процедуру. Умови сприятливого клімату і освітлення призводять до рівномірного зростання крони і не вимагають штучного формування. Однак іноді доводиться вдалися до обрізання гілок. Кращий час для цього - весна та осінь. Процедура повинна виконуватися виключно чистим садовим інструментом, а порани на кущі треба обробляти спеціальними розчинами, які продаються в будь-якому спеціалізованому магазині або підприємстві.
Підготовка до зими
Рослини добре переносять низькі температури (до -28°C). Зазвичай дорослі екземпляри не вимагають особливої підготовки до зими. Перші 2 роки після посадки пагони берегового можжевельника можна захистити від морозу за допомогою агроволокна або бавовняної тканини.
Боротьба з хворобами та шкідниками
Найчастіше на кущі описаного виду нападають Тля та Щитівка. На хвою з'являються темні плями, після чого вона починає стрімко висихати. Щоб позбутися від комах, потрібно обприскувати хвою такими препаратами, як «Конфідор», «Каліпсо», «Аткара».
Серед хвороб самою актуальною є рижовка. Вона фарбує хвою і гілки у рудий колір. Перемогти ржавку можна, видаливши уражені ділянки куща. Після проведених заходів, хворий екземпляр потребує обробки імуностимуляторами, наприклад "Іммунцитофіт", "Новосіл".
Використання в ландшафтному дизайні
Для всіх можжевелів притаманний приємний хвоїний запах та різноманіття відтінків крони. Саме ці фактори і привертають досвідчених ландшафтних дизайнерів та любителів-садівників. Можжевельник дуже гарно виглядає на алеях та як огорожа для стежок. У ландшафтному дизайні кущі використовують для створення рокаріїв, альпійських гірок, квіткових та хвойних композицій. Відмінно гармоніють берегові сорти в поєднаннях з тую, пихтою та сосною, цибулевими квітами, наприклад, з тюльпанами або нарцисами.
Береговий можжевельник — це чудовий спосіб прикрасити відкрите простір, незалежно від поживності ґрунту. Виростити його складно, але зовсім реально, дотримуючись інструкцій з посадки представників виду. А правильний догляд гарантує зростання здорового та красивого рослини, якою будуть любуватися оточуючі.