Озимий ячмінь вирощують як круп'яну та зернофуражну культуру. Він використовується в пивоварній промисловості, оскільки містить мало (10%) білка у своєму складі. Що потрібно знати про цю культуру, щоб обробіток злаку приносив гарний урожай - далі в статті.
Біологічні особливості озимого ячменю
Озимий ячмінь є однорічною рослиною. Коренева система - мичкувата, стебло - порожниста соломина (до 50 см), по довжині розділене п'ятьма міжвузлями. Листові пластинки - ланцетоподібні, завдовжки до 30 см і завширшки близько 3 см, мають паралельні жилки. Листя охоплює стебло і росте як із підземних, так і наземних вузлів.
Розмір листка та його кількість залежить від сорту рослини та умов зростання. Оскільки цей орган відіграє найважливішу роль у процесі фотосинтезу, то від числа і стану листових пластинок безпосередньо залежить урожайність. Цвіте рослина в червні - липні. Колос - чотири- або шестигранний з остюком завдовжки 10 см. Для ячменю характерне самозапилення, але можливе й перехресне запилення. Плід - зернівка. Насіння дозріває в липні-серпні.
Вимоги до умов зростання
Озимий ячмінь - найчутливіша до температурного режиму злакова з усіх озимих. Для цієї культури затяжні періоди з морозами нижче -15°С і безсніжні зими згубні. З настанням весни рослина відразу входить у ріст, тому різкі коливання температури в цей період для неї небезпечні. Сходи з'являються після танення снігу, з першими теплими сонячними променями. Оптимальна температура для росту - +6...+8°С.
Рослина віддає перевагу родючому ґрунту з рН 6-7,5 одиниць. Добре росте на дерново-глейових, каштанових, підзолистих ґрунтах. Не рекомендується садити в піщані, супіщані, суглинисті та глинисті ґрунти.
Щоб виростити 1 т зерна озимого ячменю необхідно внести, кг:
- азот - 35 кг,
- фосфор - 12 кг,
- калію - 22 кг.
Фосфорно-калійні добрива закладають під час посіву. Це сприяє загартуванню і покращує стійкість до морозів. Підживлення азотними добривами ранньою весною підвищує врожайність.
Потреба ячменю у волозі найнижча порівняно з усіма іншими зерновими культурами. На формування 1 кг зерна ячменю необхідно 0,31-0,52 т води. Ця культура добре "засвоює" зимові опади, хоча їх велика кількість може негативно впливати на ріст.
Сівозміна
Слід зауважити, що врожайність культури більшою мірою залежить від попередника в сівозміні, ніж від застосовуваної системи добрив. Ячмінь дає врожайність на 21% більшу після гороху, сочевиці, конюшини, люцерни, сої ранніх сортів, ніж після ячменю. Бобові культури сприяють накопиченню в ґрунті біологічного азоту в кількості 60-180 кг/га, що дає змогу зменшити витрати на добрива.
На Північному Кавказі озимий ячмінь частіше сіють після силосної кукурудзи, соняшнику, картоплі та овочевих культур.
Кращі сорти
Серед найкращих сучасних сортів варто виділити:
- КВС Меридіан - представник шестирядного озимого ячменю з високою врожайністю та рівномірним дозріванням зерна і соломи. Висота культури - 99 см. Сорт має високу стійкість до рамоляріозу та вірусу жовтої мозаїки. Нормально розвивається навіть за пізніх строків посіву. Має високу зимостійкість. Норми висіву - 300-450 шт./м². Залежно від строків глибина посіву становить 3-4 см.
![Ячмінь КВС Меридіан]( "Ячмінь КВС Меридіан")
- КВС Тенор - сорт шестирядного озимого ячменю з високим потенціалом урожайності та можливістю вирощування на бідних ґрунтах. Висота рослини - 90 см. Має високу стійкість до борошнистої роси, ринхоспорирозу та вірусу жовтої мозаїки. Стійкий до вилягання і пристосований до пізнього посіву. Зимостійкість - середня-висока
![Ячмінь КВС Тенор]( "Ячмінь КВС Тенор")
- Вінтмальт - дворядний озимий ячмінь з високою врожайністю. Висота - 75 см. Сорт стійкий до ринхоспоріозу, сітчастої плямистості та вірусу жовтої мозаїки. Урожайність культури на рівні з шестирядним ячменем. Добре кущиться на пізніх сходах восени та ранньою весною. Зимостійкість - середня. Використовується в пивоварінні
![Ячмінь Вінтмальт]( "Ячмінь Вінтмальт")
- Луран - сорт шестирядного озимого ячменю чеської селекції. Рослина заввишки 75 см. Належить до середньопізнього сорту, має високу кущистість і весняні регенераційні здібності. Обробка фунгіцидом для зміцнення стебла є обов'язковою. Рослина має підвищену стійкість до хвороб і характеризується високою врожайністю та великим зерном. Стійкість до вилягання - вища за середню, добре переносить посуху. Урожайність, в середньому, 95 ц/га
![Ячмінь Луран]( "Ячмінь Луран")
- Дев'ятий Вал - шестирядний озимий ячмінь, який за типом розвитку належить до дворучки. Висота рослини - 120 см, морозостійкість і посухостійкість високі. Урожайність - до 10,5 т/га. Стійкість до вилягання - висока. Має підвищений імунітет до борошнистої роси та смугастого гельмінтоспорозу. Листові пластинки не опущені, мають зелене забарвлення і восковий наліт. Зерно велике. Протруювання насіння і удобрення ґрунту є обов'язковими в процесі культивування
![Озимий ячмінь Девятый Вал]( "Озимий ячмінь Девятый Вал")
Коли краще сіяти озимий ячмінь
Якщо озимий ячмінь посіяти раніше строків, то він переросте і вимерзне взимку. Така ж ситуація може виникнути за теплої осені. Якщо через високі температури культура досягне фази виходу в трубку до зими, то зимостійкість рослин значно знижується.
Ранні посіви частіше уражаються хворобами та шкідниками. Запізнення з сівбою теж негативно впливає на врожайність. Рослина слабо розвивається, оскільки фази росту не збігаються з необхідними температурними показниками навколишнього середовища. Оптимальні строки сівби озимого ячменю залежать від кліматичної зони, і збігаються із закінченням посівного періоду озимої пшениці.
Залежно від регіонів слід виділити такі строки сівби озимого ячменю:
- Крайня Північ (північніше 60° північної широти) - 15-30 серпня;
- Нечорноземна зона - 1-20 вересня;
- Лісостепова частина Центрально-Чорноземної області та Південний Схід - 1-10 вересня;
- Південна степова зона. Нижнє Поволжя - 15 вересня - 1 жовтня;
- Передгірні райони Північного Кавказу - 1-20 жовтня.
Підготовка ґрунту для посіву
Восени проводять обробку ґрунту залежно від його вологості та початкового стану:
- у регіонах із достатнім зволоженням - лущення стерні дисковими боронами на глибину до 12 см;
- у посушливих областях - поверхневий обробіток на глибину до 6 см;
- у дуже посушливих регіонах рекомендується щілювання.
За невеликої кількості стерні її лущення здійснюють легкими боронами на глибину до 8 см. Після гороху на зерно та силосної кукурудзи поверхневий обробіток під озимі культури слід чергувати з оранкою - одноразово, раз на 2-3 роки. Це допоможе в боротьбі з бур'янами, і підвищить урожайність.
Після лущення стерні проводять удобрення ґрунту мінеральними та органічними добривами. Глибина оранки під озимі становить 20-27 см. Одночасно з перевалом здійснюють боронування. На важких ґрунтах, за потреби, проводять дискове боронування та культивацію на глибину загортання насіння.
Після просапних культур із малим засміченням ґрунту оранка може замінюватися дискуванням, після чого здійснюють культивацію з боронуванням. Після обробки поля слід проводити посів насіння.
Вибір і підготовка насіння
Для посіву необхідний якісний матеріал, придбаний у сертифікованого виробника. Під час вибору сорту необхідно орієнтуватися на зону культивування (степ, лісостеп, поліські території та ін.), кліматичні умови в регіоні вирощування і подальше застосування зібраного врожаю.
Слід звернути увагу також на такі сорти, як Геліос, Сталкер, Достойний, Вакула. Для пивоваріння підійде насіння Жозефін, Кангу. Правильний вибір посівного матеріалу - половина успіху на шляху до отримання гарного врожаю.
Насіння до посіву слід підготувати. Для цього відбирають матеріал першого або другого класу. Далі зерна необхідно протравити, тобто мінімізувати ризик прояву хвороб та їхніх збудників, які поширюються з насінням. Для цього використовують: "Вітавакс" із розрахунку 3 л/т, "Кінто Дуо" - 3,5 л/т або ін. Одночасно можна застосувати регулятори росту і мікроелементи, які стимулюють розвиток і підвищують урожайність. Процес проводять із використанням спеціальних машин за 2-4 тижні до посіву.
Останнім часом велике поширення мають сорти трансгенного ячменю-дворучки. Їх частіше використовують як страхові культури для озимого ячменю.
- Вищевказане насіння має низку переваг:
- Зерна можна висівати як пізньої осені, так і ранньою весною - зі встановленням плюсових температур.
- Сходи добре переносять перепади температур.
- Дані сорти мають вищу врожайність порівняно з "класичними" сортами озимого ячменю.
- Насіння підходить як для звичайного посіву, так і для пересіву.
- Рослини мають хорошу зимостійкість, посухостійкість і стійкість до захворювань.
Способи посіву
Глибина загортання насіння озимого ячменю залежить від виду ґрунту та кліматичних умов. Зернам для проростання необхідні тепло, волога і кисень. Вологий ґрунт є важливим фактором, оскільки насіння ячменю вкрите плівкою, і для його проростання потрібно багато вологи.
Що глибше поміщають посадковий матеріал, то значніше зростає потреба у воді, але, при цьому, зменшується доступ кисню. Тому часовий інтервал "від сівби до сходів" може затягнутися. Це призводить до зменшення врожайності. Тому, перед посівом необхідно врахувати всі фактори, і визначити оптимальну глибину загортання насіння.
На вологих ґрунтах глибина посіву - до 3 см, на важких глинистих і суглинних ґрунтах - 3-4 см, на піщаних - до 8 см.
Озимий ячмінь можна посіяти:
- Суцільним рядовим способом із міжряддями 15 см. Це найпоширеніший метод, за якого насіння розміщується рівномірно, що є його головною перевагою.
- Перехресним - з міжряддями 15 см.
- Вузькорядним - з міжряддями 7-8 см.
Норми висіву на 1 га
Для того, щоб отримати гарний урожай, слід правильно підібрати норму висіву насіння, враховуючи характеристики ґрунту та посівного матеріалу. Густі насадження призводять до вилягання рослин, зменшення зернистості колоса та хвороб. Для озимого ячменю, в середньому, норма дорівнює 120-160 кг/га.
На плодоносних ґрунтах із добрим зволоженням норма посіву становить 300 шт./м². Такі низькі показники передбачають проведення різних заходів, які підвищують кущистість рослини: підбір високопродуктивних сортів, удобрення ґрунту, застосування регуляторів росту. Оптимальна норма посіву відповідає 350 шт./м². За несприятливих умов або запізнення з посівом кількість збільшують до 400 шт./м². На полях із низькою врожайністю норма відповідає 450-500 шт./м².
Правильний догляд
Догляд за посівами передбачає забезпечення поживними речовинами рослин, заходи щодо захисту культури від вилягання, шкідників, хвороб і бур'янів. Для підвищення врожайності застосовують низку агроприйомів: післяпосівне коткування, весняне боронування. Вони забезпечують кращу перезимівлю та покращують якість зерна.
Прикочування та боронування
Післяпосівне прикочування ґрунту котком призводить до його ущільнення та вирівнювання поверхні. У суху погоду цей процес покращує контакт насіння з ґрунтом, утримує вологу в ґрунті та прискорює проростання. Прикочування може проводитися гладким і рельєфним котком. На посівах, утрамбованих за допомогою рельєфного катка, формуються рослини, що відрізняються одна від одної за розвитком і ростом. У ямках на ґрунті накопичується більше снігу, тож крижана кірка стає більш пухкою і пропускає повітря. Це покращує зимівлю озимих.
До боронування відносять дрібний обробіток ґрунту. Він застосовується на посівах озимих злаків навесні з метою поліпшення їхнього стану та розпушування ґрунтової кірки. Цей процес прискорює проникнення кисню, живлення та вологи до коріння. У такий спосіб підвищується стійкість посівів до несприятливих чинників, і створюються позитивні умови для розвитку рослин навесні. Це призводить до підвищення врожайності на 12-20%.
Боронування проводиться на полях озимих культур із рослинами, що мають безліч пересохлих листків, рослинами-падалицями, а також на середньорозвинених посівах, які ростуть у важких, глинистих ґрунтах. Якщо культура перебуває в періоді початку кущіння, а також росте на легких супіщаних ґрунтах, то боронування проводять дуже обережно.
Підживлення
Кількість добрив, які слід внести в ґрунт, залежить від:
- регіону;
- характеристик ґрунту;
- попередників;
- присутності поживних елементів у ґрунті.
Щоб розрахувати кількість добрив, необхідно враховувати, що за невеликої врожайності (до 60 ц/га) з ґрунту "вимивається" до 200 кг азоту, 60-70 кг фосфору, 80-100 кг калію. Тому ці хімічні елементи потрібно заповнювати.
При вирощуванні озимини вносять фосфорні та калійні добрива під час передпосівного обробітку ґрунту. Для цього використовують комплексні підживлення: діамофос, нітроамофос та ін., до 300 кг/га. Велике значення слід приділити азотним добривам. Саме від них залежить урожайність і стійкість рослин. Навесні на мерзлий ґрунт вносять аміачну селітру, 70-100 кг/га, щоб ліквідувати азотне голодування рослин. Наступне підживлення здійснюють після закінчення кущіння. Для контролю вилягання рослин слід використовувати регулятор росту "Хлормекват-хлорид 750".
Боротьба з бур'янами, хворобами та шкідниками
Боротьбу з бур'янами за технологією здійснюють гербіцидами в різні періоди росту, залежно від потреби:
- У фазі 1-3 листки - "Гранстар Голд", 20-25 г/га.
- У фазі 2-4 листків - "Лінтур", 150 г/га.
- У фазі 3-5 листків "Легато плюс 600 КС", 1л/га.
- У період між фазами кущіння і виходу в трубку - "Агрітокс" (1-1,5 л/га), "Діален Супер" (700г/га), "Амінна сіль 2,4 Д" - 2 л/га.
Боротьбу з хворобами проводять фунгіцидами. Крім обробки посівного матеріалу, здійснюють також обприскування і самих рослин. Використовують препарати "Фундазол", "Ультрафіт", "Титл", "Карбезім" згідно з інструкцією.
Шкідниками ячменю можуть бути попелиця, трипс, клоп. Якщо кількість комах має загрозливі значення для посівів, слід використати інсектицид ("Фас", "Бі 58", "Фосоркан Дуо", "Децис" та ін.) згідно з інструкцією.
Збирання врожаю
Жнива озимого ячменю починаються раніше за інші озимі культури. Важливо не пропустити потрібний момент, оскільки дозрілий колос никне і стає ламким. Це призводить до втрат урожаю. Збирання може проводитися прямим комбайнуванням або роздільним методом.
Слід виділити низку показників, які характеризують ячмінь готовий до збирання:
- Вологість зерна - не більше 18%.
- Воно має відповідати за розміром і кольором конкретному сорту і бути злегка зморшкуватим.
- Зерно тріщить при надкушуванні.
- Насіння добре сидить у колосі, але його можна вийняти з нього повністю.
- Колір соломи переходить із жовтого в брудно-сірий.
- Вузли стебел мають буре забарвлення.
- Солома легко ламається у верхній частині стебла.
Відео: Збирання озимого ячменю
Вирощування озимого ячменю - тривалий, трудомісткий процес, що має безліч тонкощів. Дотримання агротехніки культури безпосередньо впливає на кінцевий результат. Нові сорти, сучасні методи захисту рослин від хвороб, бур'янів, шкідників і новітні технічні засоби дадуть змогу впоратися з усіма труднощами і навіть примхами погоди, що значно збільшить урожайність.
