Ляща справедливо можна назвати одним із численних мешканців прісноводних водойм. Риба широко поширена практично у всіх прісноводних водоймах Росії, крім водних артерій Крайньої Півночі і південних областей країни. Тому її професійним і аматорським ловом займаються тисячі рибалок. Однак далеко не кожен із них обізнаний, що потрібно для успішного упіймання такої здобичі. У статті детально розглянуто всі тонкощі лову ляща на поплавкову вудку, а також описано основні принципи підбору відповідного оснащення.
Оснащення і монтаж поплавцевої вудки на ляща
Так зване "полювання на ляща" починають з добірки правильних снастей. Цей мешканець прісноводних водойм є дуже обережним, тому його можна виявити в затишних і прихованих від людини місцях, часто на самому дні. Саме тому кожному рибалці знадобиться відповідне оснащення, що дає змогу досягти місця дислокації риби, а також максимально привернути її увагу.
Вибір вудилища
Для лову ляща на вудки професійні рибалки та любителі "посидіти з вудкою" використовують всього 4 типи снасті. До них належать махові, матчеві, болонські та штекерні моделі, що дають змогу оптимізувати виведення водних мешканців залежно від конкретних умов і типу водойми. При цьому головною їхньою характеристикою вважається величина дистанції подачі приманки - її підбирають відносно глибини і течії водойми, а також дальності знаходження ляща від рибалки.
Махова вудка
Махові моделі являють собою звичайні телескопічні вудилища або спінінги, що складаються з 3-5 ланок. У класичному варіанті їх виготовляють з легкого вуглепластика та інших видів вуглеволокна, без заводних кілець.
При цьому на верхівці обов'язково встановлюється кріпильний конектор для зв'язки конструкції з волосінню та іншою снастю. Для лову з берега, у стоячій воді та в умовах течії слід використовувати махові вудки завдовжки 5-9 м, а під час рибальства з човна довжина не повинна перевищувати 4 м.
Матчева снасть
Даний тип снасті використовують незалежно від течії і типу водойми, коли лящ або підлящик виловлюється з берегів річок і озер глибиною понад 5 м. Забезпечують їх тонким і легким оснащенням вагою до 20 г, що дає змогу робити найбільш далекі кидки.
При цьому оптимальна довжина вудилища має становити близько 3,5-4,5 м. Лад такої вудки обов'язково має бути повільним або медіумним, що навіть за найбільш різкого підсікання дає змогу зберегти ротову порожнину риби від розривів, а з цим підвищити й ефективність підсікання.
Болонське вудилище
Застосовують таку вудку на озерах або річках із невеликою течією під час лову з берега або з борту човна. Вудилище є найбільш універсальним, бо дає змогу використовувати практично будь-який комплекс снастей вагою до 25 г.
Штекерна снасть
Таке вудилище найкраще підходить для озерного ляща, який мешкає в закритій водоймі або в річці з мінімальною течією. Головна особливість такої снасті - розмір.
Середньостатистична вудка відповідає довжині в 9-12 м, що дає змогу використовувати її для точкового лову з берега. Найчастіше вудилища штекерного типу застосовують на водоймах із широкою береговою зоною або під час лову в заростях, коли до потрібного місця дістатися складно.
Котушка
Також важливим елементом поплавцевої снасті є котушка, від її вибору залежить не тільки зручність процесу лову, але і його ефективність. Ідеальним варіантом є легка безінерційна модель з тонким регулюванням гальма. Елементи управління для зручності мають розташовуватися на тильній частині котушки. Це дає змогу проводити регулювання ходу навіть у процесі підсікання риби.
При цьому нехтувати можна моделями з високим тяговим зусиллям, оскільки для лову ляща і підлящика важлива висока швидкість змотування волосіні. Особливо цінна ця характеристика на водоймах із сильною течією або глибинами понад 5 м, оскільки дає змогу максимально швидко провести перезакидання.
Поплавок
Поплавок вважається "серцем" оснащення, від його вибору залежить чутливість до клювання всього спорядження, а з цим підвищуються і шанси домогтися гарного улову. Сьогодні існує величезна кількість форм і типів цього елемента, але традиційно поділяють на два види: плоскі та веретеноподібні. Перші - ідеальний варіант для річок із сильною течією і хвилями. Така форма дає змогу по мінімуму реагувати на коливання води. Другі, своєю чергою, підходять для річок з мінімальною течією або озер.
Залежно від географії водойми, сили вітру та ін. слід підібрати адекватну масу поплавка. Для річок або в умовах із сильним вітром вона має відповідати параметрам 3-5 г. У стоячих водоймах найкраще показують себе легкі моделі, масою всього 0,5-1,5 г. При цьому кращим матеріалом для поплавка вважається бальза, структура якої має необхідну для цього міцність і легкість.
Вантаж
Для огрузки поплавка можна використовувати практично будь-який матеріал, проте найчастіше для цього застосовують різноманітні обважнювачі, виконані з легких сплавів кольорових металів. Це дає змогу в рази скоротити час для монтажу, а також коригування рівня занурення снастей.
Гачок
Оптимальний розмір гачка для упіймання ляща вибирають відповідно до типу наживки. У разі використання хробака слід вибрати моделі розміром від 6 до 8 мм, для мотиля й опариша згодиться гачок у 12-14 мм. Ну а під час застосування рослинної приманки - в межах 8-14 мм.
Для видобутку ляща цівка снасті обов'язково має бути укороченою, із загнутим всередину жалом. Це практично не дасть рибі шансу зірватися під час клювання, навіть за мінімальної реакції на приманку.
На що ловити залежно від пори року
У ляща спостерігається різка залежність поведінки від сезонності, саме тому його вимоги до корму в певні пори року можуть серйозно відрізнятися. Влітку і навесні за температури вище +20°С цей різновид риб відмінно клюватиме на рослинні приманки. Найчастіше для цього використовують цільні ядра пропареного гороху, перловки, вівса або пшениці. При цьому представники прісноводної фауни також відмінно реагують на бойли і солодкі сорти кукурудзи.
Восени і взимку, а також за температури нижче +20°С лящ і підлящик відмінно клюють на тваринні насадки. Найпопулярнішими у рибалок у цей час вважаються різноманітні види земляного або гнойового хробака, опариш і мотиль. Також, щоб зловити рибу, нерідко використовують і виповзка, який останніми роками набув особливої популярності.
Прикормка
Зловити ляща без хорошого підгодовування практично неможливо. У зв'язку з природною недовірливістю до всього, що оточує риб, обов'язково потрібно виманити потенційний улов із зони його проживання, і підгодовування в цьому відіграє вирішальну роль. Найкращим для цього варіантом вважається відварна пшоняна крупа. З неї готують напівв'язку кашу, яку (за можливості) слід розбавити панірувальними сухарями, а також макухою.
Тактика лову залежно від сезону
Перед тим, як вирушати на ловлю ляща, потрібно обов'язково врахувати і сезонні звички риби. У холодну пору року вона збирається в невеликі зграї в найглибших місцях, у теплий період року - активно полює на дрібних водних комах, тому нерідко підходить близько до берега. У такому разі обов'язково проводять коригування не тільки снастей, а й техніки упіймання.
З берега
Обов'язковою умовою лову з берега є температура повітря не нижче +5°С, тільки в такому разі риба буде на оптимальній віддаленості від місця лову. Саме тому до неї вдаються тільки навесні, влітку і восени, в зимовий же період риба тримається виключно в центрі водойми.
Навесні лящі активно мігрують у пошуках їжі, для цього вони збираються в невеликі зграї по 5-20 особин. У такому разі риб можна зустріти всього за кілька десятків метрів від берега, поблизу бровок та інших всіляких нерівностей дна. Тому рибалці за допомогою підгодовування слід створити штучну перешкоду, яка сповільнить пересування ляща і сконцентрує його увагу в потрібній точці.
У стоячій воді
Водоймище зі стоячою водою вважається найбільш "простим" місцем для вдалої риболовлі, саме тому з нього і рекомендується починати більшості новачків. У цьому разі знадобляться найлегші та найдрібніші снасті, які максимально чуйно реагують навіть на мінімальний кльов. Влітку, навесні і восени таку риболовлю починають із підгодовування риби, для цього потрібно не менше 30-60 хвилин. Тільки після цього проводять промір дна і пробне закидання снастей із приманкою.
На течії
Водойми з течією вирізняються досить характерним дном, що являє собою багатоступеневе утворення з невеликими стаціонарними каскадами, в яких і зупиняється риба. Це, неодмінно, позначається і на тактиці лову, тому влітку, навесні й восени піймання ляща починають із виявлення снастями таких ділянок. Після цього проводять точкову підгодівлю, а потім - пробну закидку приманки.
Ловля ляща на поплавкову вудку - це не тільки вигідне, але й досить цікаве заняття. Воно вимагає від рибалки не тільки відповідних снастей, а й певних навичок, а також дотримання особливої техніки. При цьому основну увагу рекомендується приділити підбору спорядження відносно типу водойми, оскільки тільки це дасть змогу максимально швидко визначити кльов і зловити багато риби.
