Ячмінь

Додати в обране

Facebook Telegram

Ячмінь належить до тих культур, які у багатьох постійно на слуху, але при найближчому розгляді виявляється, що мало хто знає сферу його застосування. Для того щоб ближче ознайомитися з його властивостями і характеристиками, слід передусім дізнатися, що собою являє насіння цієї рослини, а також як його вирощують і як воно проходить обробку у виробництві. Це та багато іншого розглянуто в цій статті.

Що таке ячмінь

Ячмінь належить до однорічних трав'янистих рослин родини злакових. Завдяки своїм характеристикам, він являє собою не тільки цінну кормову, використовувану у свинарстві та птахівництві, а й продовольчу культуру. Ячмінь славиться своїм унікальним складом і вмістом великої кількості корисних речовин. Його зерна надають загальнозміцнювальний, очисний, обволікаючий, протизапальний і спазмолітичний ефект, а також значно прискорюють метаболізм і покращують стан шкірного покриву.

• Крім цього, ця культура має такі переваги:
• високу продуктивність;
• стійкість до посухи;
• скоростиглість;
• низьку вимогливість до складу ґрунту;
• хорошу переносимість різних погодних умов.

Історія появи та окультурення

Ячмінь є однією з найдавніших культур, а тому має багату історію. Подібно до пшениці, його окультурення відбулося в епоху неолітичної революції на території Близького Сходу, більш ніж 10 тис. років тому. Також ячмінь був широко поширений у Палестині 17 тис. років тому. Посівом ячменю займалися не тільки стародавні євреї, а й сусідні з ними народи. Найдавнішими зразками є виявлені зерна ячменю на території нинішньої Сирії. За підрахунками, вони належать докерамічному періоду. Цю культуру не раз виявляли і в гробницях єгипетських фараонів, а також у пальових будівлях, що були зведені в період кам'яного та бронзового століть.

Приблизно в III ст. до н. е. цю культуру було завезено з Малої Азії на територію Європи, а вже в середні віки ячмінь був поширений повсюдно. А ось у США ця рослина з'явилася порівняно нещодавно (імовірно, у XVI ст.) і потрапила завдяки переселенцям з Європи. У Росію культура була завезена з азіатських країн, через Сибір або Кавказ і практично відразу завоювала провідні місця як основний харчовий продукт, особливо в тих областях, де вирощування інших видів зерна було справою скрутною або взагалі неможливою.

Ботанічний опис

Ячмінь має мочкову кореневу систему, основна частина якої розташовується в шарі обробленого ґрунту (зяблевою оранкою), а окремі фрагменти можуть досягати глибини до 1 м. Стебло являє собою порожнисту соломину, висота якого може варіюватися від 30 до 135 см. Листя ширше, порівняно з іншими злаками, вузьколінійне, на закінченнях якого розташовуються серповидні вушка. Суцвіття являють собою колосся. Плодами ячменю є зернівка, яку зазвичай називають зерном. Може бути плівчастою або голою, жовтих, сірих або коричневих відтінків.

Загалом існує 3 основні види цієї культури:

• культурний - росте на всіх континентах;
• ефіопський - зустрічається в Північно-Східній Африці;
• низькорослий - Східна Азія.

Усі 3 представлені види можуть бути об'єднані в один - посівний.

Характеристики рослини

Посівний ячмінь може бути розділений на 2 основні форми: яру та озиму. Додатково він має кілька підвидів: багаторядний (звичайний), дворядний і проміжний. Однак найкращими характеристиками володіють саме звичайний ячмінь і дворядний, а тому їх найчастіше можна зустріти в різних регіонах. Вегетаційний період може дещо змінюватися залежно від сорту і кліматичних, а також погодних умов конкретного регіону, але в середньому становить 55-110 днів. При цьому ячмінь є самозапилювачем із закритим цвітінням.

Перші сходи ярого ячменю можуть з'явитися вже за температури +5...+6°С і відрізняються високою морозостійкістю. Однак для подальшого росту і розвитку потрібен температурний режим +15...+22°С. Що стосується ярого ячменю, то він не такий стійкий до заморозків, зате має високу здатність переносити спеку і посуху. Оптимальним для ячменю ґрунтом є суглинні родючі ґрунти з нейтральним рН.

Рівень врожайності може дещо варіюватися від середнього показника в 20-30 ц/га, до вищого в 50-60 ц/га.

Сорти ячменю

На сьогодні існує безліч сортів ячменю, що мають високі показники якості.

До основних видів ярого ячменю, характеристики яких допускають можливість вирощування в різних регіонах, відносять:

1. Віконт - кормовий підвид, який зазвичай використовується в приготуванні комбікорму і різних сумішей для сільськогосподарських тварин. Додатково зерно цього сорту придатне для застосування в пивоварінні. Період дозрівання варіюється в межах 73-127 днів (залежно від погодних і кліматичних умов). Вага одного зерна може становити від 0,042 до 0,054 г, а кількості білка в ньому - від 11 до 13%. Показники врожайності високі - близько 70 ц/га.
2. Вакула - відрізняється високою стійкістю до змін клімату. Вага одного зерна може варіюватися від 0,046 до 0,051 г, однак при високій вологості (часті дощі або велика кількість поливів), маса може збільшуватися до 0,062 г. Показники рівня білка і плівчастість низькі. Урожайність становить від 50 до 90 ц/га, проте вона може суттєво знизитися за високої загущеності посівів.
3. Геліос - сорт, що дає багатий і якісний врожай, який, однак, залежить від кількості та обсягу поливів. Вегетація зазвичай триває близько 90 днів, а маса отриманого зерна становить від 0,048 до 0,050 г. При цьому рівень урожайності може досягати 90 ц/га.
4. Дункан - сорт, отриманий селекціонерами з Канади. Стебло цього сорту ячменю вирізняється рослістю і силою, а також високою стійкістю до пролягання і перестою. Середній показник маси зерна становить 0,049 г, а врожайності - 80 ц/га. Однак він може істотно знизитися за умови загущеності.
5. Приазовський 9 - належить до найкращих сортів ярого ячменю. Відрізняється високою посухостійкістю, а також імунітетом до таких поширених захворювань, як борошниста роса та іржа. Також рідко спостерігаються набіги шкідників. Період вегетації нетривалий - не більше 82 днів. Показники врожайності невеликі - близько 60 ц/га, проте вони з лишком окупаються високою якістю отриманого зерна, маса якого варіюється в межах 0,045-0,055 г.

Серед озимих сортів ячменю найпоширенішими вважаються:

1. Гідний - вегетаційний період триває від 266 до 273 днів. Сорт має середні показники врожайності - близько 60 ц/га, в окремих випадках - до 90 ц/га. Має невисоку зимостійкість, проте добре переносить посуху, не схильний до осипання. Вага одного зерна становить 0,045 г. Відсотковий вміст протеїну - 12%, крохмалю - до 60%.
2. Селена Стар - володіючи середньою зимостійкістю, цей сорт практично не схильний до бурої іржі, а також вирізняється високою стійкістю до вилягання та осипання. Стебла можуть досягати 1 м у довжину. Період вегетації варіюється від 277 до 284 днів. Маса одного зерна - від 0,045 до 0,047 г, рівень врожайності - не більше 78 ц/га. Відсоток вмісту білка становить 10,9-11,9%.
3. Борисфен - період дозрівання становить у середньому від 280 до 288 днів. Маса одного зерна - близько 0,043 г, а рівень вмісту білка в ньому - 11-12%. Сорт характеризується високою стійкістю до вилягання та осипання, також добре переносить посуху. Рівень урожайності, залежно від правильно проведених агротехнічних заходів, може варіюватися від 60 до 88 ц/га.
4. Труженик - відрізняється середніми показниками врожайності, які не перевищують 60 ц/га. Маса одного зерна становить 0,042-0,043 г, рівень вмісту крохмалю в ньому - 59%. Вегетаційний період - від 279 до 288 днів.

Також існують окремі сорти ячменю, що використовуються для пивоваріння.

Серед них особливою популярністю користуються:

1. Авалон - врожайність сорту може дещо змінюватися залежно від регіону зростання і становить від 30 ц/га до 70 ц/га. Вага одного зерна - 0,042-0,051 г. Час дозрівання - 67-83 дні. Має помірну стійкість до кам'яної сажки, а також сприйнятливість до гельмінтоспоріозу. Також стійкий до вилягання і посухи.
2. Гладіс - вирізняється підвищеним рівнем урожайності, який становить близько 90 ц/га, незалежно від регіону вирощування. Середня маса одного зерна - 0,047 г. Також проявляє високу стійкість до більшості захворювань, серед яких сажка, бура іржа та інші.
3. Філадельфія - середньопізній сорт із періодом вегетації близько 90 днів. Середня маса зерна становить 0,043 г. Рівень урожайності варіюється в межах 62-102 ц/га. Має високу стійкість до вилягання і характеризується рівномірністю визрівання, а також продуктивністю кущистості.

Вирощування та виробництво

Попри те, що ячмінь належить до зернових культур із високою пристосованістю, все ж є кілька основних вимог до технології його вирощування:

1. Полив - незважаючи на високу посухостійкість, ячмінь потребує багато вологи в період виходу зерен у трубку та на початку колосіння. Відсутність вологи в цей час негативно впливає на пилок рослини та може суттєво підвищити кількість безплідних квіток і зменшити продуктивність.
2. Кількість світла - дана зернова культура є рослиною довгого світлового дня. Зазвичай період дозрівання становить від 60 до 110 днів, проте нестача природного освітлення суттєво затягує настання колосіння.
3. Ґрунт - ячмінь досить вимогливий до складу ґрунту і практично не росте в землі з підвищеною кислотністю, а також на легкому піщаному ґрунті. Оптимальною умовою зростання є рівень кислотності в межах 6,8-7,5 рН.
4. Добрива - вирощування цієї культури передбачає обов'язкове внесення всіх необхідних для росту і розвитку ячменю мікроелементів. Особливо це стосується перших етапів росту, оскільки надалі компенсація стає неможливою. Оскільки рослина погано переносить органіку, оптимальним вибором стануть мінеральні підживлення: фосфорно-калійні (в осінній період, перед оранкою) і азотні - до початку передпосівної культивації. Крім цього, в ґрунт часто вносять фосфорні добрива, які позитивно впливають на розвиток кореневої системи рослини і формування колоса.
5. Підготовка ґрунту - залежно від сезону, вирощування ячменю може вимагати: два прийоми обробітку землі (лущення стерні, тобто обробіток за допомогою спеціального обладнання на невелику глибину, та оранка) в осінній період, снігозатримання взимку та боронування зябу, що допомагає зберегти вологу в ґрунті, з настанням весни.
6. Посів - використовують велике, не менше 0,040 г вагою, насіння, яке попередньо (за кілька місяців) протруюють хімічними препаратами, щоб уникнути перенесення різних грибкових захворювань.

Після посіву ячмінь також потребує догляду, який складається з:

• пізнього підживлення при колосінні, що складається з сечовини (20-25 кг/га);
• застосування ретардантів, що запобігають виляганню колосків;
• боротьби з бур'яном за допомогою обробки гербіцидами;
• боротьби з хворобами, з використанням обробки фунгіцидними препаратами;
• боротьби зі шкідниками, застосовуючи інсектициди.

У виробничих масштабах збирання ячменю проводиться прямим комбайнуванням за рівня вологості зерна 14-16%, що дає змогу уникнути травмування під час обмолоту. При цьому строки збирання досить стислі - після досягнення повної зрілості якість врожаю залишається на одному рівні приблизно 5-6 днів, після чого стрімко починає падати. У процесі перестою залежно від погодних умов щодня падає не тільки якість, а й кількість врожаю (близько 1% на день).

Хімічний склад зерна

Необроблені зерна ячменю містять у собі досить широкий спектр різних вітамінів і мікро-, макроелементів, необхідних для здоров'я організму людини. Так, у 100 г ячменю міститься 288 кКал, з яких 10,3 г - білки, 2,4 г - жири, 56,4 г - вуглеводи. Додатково в складі присутні зола (2,4 г) і харчові волокна (14,5 г).

Крім усього іншого, ячмінь містить:

• вітаміни групи В (В1 - 0,33 мг, В2 - 0,13 мг, В4 - 110 мг, В5 - 0,7 мг, В6 - 0,47 мг, В9 - 40 мкг), а також вітамін С - 3,8 мг, Е - 1,7 мг, Н - 11 мкг, РР - 6,5 мг;
• макроелементи: K (калій) - 453 мг, Ca (кальцій) - 93 мг, Si (кремній) - 600 мг, Mg (магній) - 150 мг, Na (натрій) - 32 мг, S (сірка) - 88 мг, Ph (фосфор) - 353 мг, Cl (хлор) - 125 мг;
• мікроелементи: Al (алюміній) - 520 мкг, B (бор) - 290 мкг, V (ванадій) - 172 мкг, Fe (залізо) - 7,4 мкг, I (йод) - 8,9 мкг, Co (кобальт) - 7,9 мкг, Mn (марганець) - 1,48 мкг, Cu (мідь) - 470 мкг, Mo (молібден) - 13,8 мкг, Ni (нікель) - 26,1 мкг, Sn (олово) - 72,2 мкг, Se (селен) - 22,1 мкг, Ti (титан) - 141,7 мкг, F (фтор) -- 106 мкг, Cr (хром) - 10,6 мкг, Zn (цинк) - 2,71 мкг, Zr (цирконій) - 38,7 мкг.

Корисні властивості

• Завдяки своєму багатому складу ячмінь має безліч корисних властивостей, благотворно впливаючи на:
• Кишечник - завдяки високому вмісту клітковини, зерна очищають організм від токсинів, а також беруть участь у процесах утворення масляної кислоти, яка стимулює роботу клітин стінок кишечника.
• Кісткову тканину - фосфор, кальцій і мідь у складі ячменю не лише зміцнюють кістки, перешкоджаючи розвитку остеопорозу, а й значно покращують стан зубів.
• Імунну систему - високий вміст вітаміну С значно зменшує ймовірність розвитку застудних захворювань та грипу. А мідь і залізо запобігають анемії та значно підвищують рівень гемоглобіну в крові.
• Шкірний покрив - селен, що міститься в достатній кількості в ячмені, виступає головним елементом для підтримання або відновлення еластичності шкіри. Додатково він позитивно впливає на функціонування серця та підшлункової залози. Його нестача часто стає причиною розвитку раку кишківника, печінки та молочних залоз.
• Артерії - завдяки вітамінному комплексу вітамінів В, а також високому вмісту волокон ячмінь значно знижує рівень холестерину в крові, запобігаючи розвитку атеросклерозу.

Застосування ячменю

Завдяки тому що ячмінь є джерелом вітамінів, а також необхідних організму макро- і мікроелементів, його зерна дуже часто застосовують у найрізноманітніших галузях. Так, крім кулінарії та народної медицини, цей продукт можна повсюдно зустріти в косметології, де він виступає головним засобом у процедурах омолодження шкіри і відновлення волосся. Крім цього, зерна використовують у разі шкірних запалень.

У кулінарії

У широкому списку різних зернових культур, що застосовуються постійно в їжу, ячмінь користується невеликою популярністю. Зазвичай крупу використовують як гарнір до основної м'ясної страви. Для того щоб надати більше насиченості смаку каші, до неї додають додаткові інгредієнти, якими можуть виступити різні овочі, гриби, а також використовують спеції та зелень. Також цей продукт часто кладуть у перші страви, надаючи їм насиченості. Мало кому відомо, що цю крупу в перемеленому вигляді можна додавати у випічку, застосовувати як сполучну речовину для начинки, а також робити різні напої.

Головною ж перевагою ячменю є його чудове поєднання практично з будь-якими продуктами, а також можливість отримувати нові смаки та надавати звичним стравам оригінальності.

Лікувальні властивості та використання в народній медицині

Зазвичай ячмінь у народній медицині застосовують для лікування хвороб ШКТ, органів дихання, шкірних покривів, а також кровоносної системи.

Серед найпоширеніших рецептів відзначаються:

1. Відвар - призначається за будь-яких захворювань шлунково-кишкового тракту, зокрема коліту, гастриту або виразки. Для приготування беруть 100 г зерен, заливають 1 л води і настоюють протягом 6-7 годин. Після закінчення часу крупу додатково проварюють протягом 15 хвилин, після чого отриманий відвар відстоюють і проціджують. Приймають отриманий лікарський засіб 3 рази на день до їди по 50 г.
2. Настій у разі діатезу - для приготування беруть 400 г крупи та 25 г дубової кори, подрібнюють у кавомолці й проварюють у 8 л води 5-10 хвилин. Після цього відвару дають настоятися, а після - додають його у ванну.
3. Для лікування проносу - 10 г ячменю заливають 150 г води і настоюють протягом 4-5 годин. Після цього варять на слабкому вогні протягом 15 хвилин, а потім проціджують. Схема прийому - 5 ст. л. на день.

Відео: відвар із ячменю

Протипоказання

Ще однією перевагою цієї зернової культури є практично повна відсутність протипоказань. Ці зерна можуть негативно вплинути на організм лише за наявності індивідуальної непереносимості продукту або наявності алергії на глютен. Також з великою обережністю до ячменю слід поставитися людям із хронічними захворюваннями травного тракту. Загалом же він підходить у їжу всім, хто здоровий і веде активний спосіб життя.

Незважаючи на свою малу популярність, ячмінь належить до однієї з найкорисніших зернових культур. Його систематичне вживання в їжу дасть змогу не тільки запобігти багатьом проблемам зі здоров'ям і позбутися їх, а й значно поліпшити свій зовнішній вигляд.