Додати в обране

Facebook Telegram

З куща гортензії рожевої, яка цвіте, неможливо відірвати погляд. Рослина, яка була таємно завезена з Японії в XVIII столітті, зараз є королем садів і парків, привертаючи увагу яскравими пелюстками. Розкішні гілки і пишні крони великоквіткового виду стануть прикрасою будь-якої ділянки, доповнюючи ландшафт атмосферою затишку та романтики. Про те, як не знищити красу куща, а розкрити її в повній мірі, розповідається в статті.

Ботанічний опис

Гортензія (з лат. «Hydrangea») належить до роду квіткових рослин родини Гортензієві. Вона може бути деревоподібною, лазить, але частіше зустрічається кущеподібною. Розлогий кущ може досягати від 1 до 3 м у висоту і бути вічнозеленим або листопадним. У помірному кліматі поширеним є другий тип, до якого належить рожевий вид. Цвітіння триває від весни до пізньої осені. За цією характеристикою рослину часто використовують в ландшафтному дизайні, адже вона цвіте практично весь сезон. Суцвіття відносяться до повіткострунчастого типу, утворюючи на кінці стебла пишні кулі.

Квіти, як правило, поділяються на два типи:

• плідні (дрібні і розкриваються у центрі суцвіття);
• стерильні (великі, розміщуються по краях).

Цікаво, що рослина не завжди цвіте рожевим. Забарвлення пелюстків у великолистової гортензії залежить від рівня показника водневого показника в ґрунті та рівня вологості. У лужному ґрунті квіт буде ніжно-рожевим, у нейтральному — кремовим, а в кислому — синім. Таким чином, залежно від кількості мінералів у ґрунті, частоти та типу добрив за сезон рослина може дивувати вас багатогранним переходом з малинового у червоний, потім блакитний, синій і фіолетовий.

Плоди гортензії утворюють до 5 окремих коробочок до 3 мм у довжину з дрібними насінинами. Коріння не проникає глибоко в ґрунт, а їх діаметр значно перевищує площу куща. Великі листки еліпсоїдні зеленого або темно-зеленого кольору.

Види рожевої гортензії

Енциклопедична номенклатура налічує 52 види гортензії і тисячі нескінченних сортів. Тільки великолистяне рослина має понад 600 видів, оскільки кожний садівник або селекціонер може вивести свій сорт з унікальною барвою.

Найпоширенішими видами рожевої гортензії є:

• метельчаста;
• древовидна;
• великолистяна;
• ґрунтопокривна;
• кістякова;
• відхилена;
• шершава;

Також існує гортензія Бретшнейдера, китайська, попільна, покривальцева, дуболиста, Сарджента, пилколиста та інші, проте для них не характерні рожеві відтінки квіток.

Всі види неможливо перелічити, але найпопулярніші з них, що мають ніжний або насичений рожевий колір, це:

• Червоний Барон — багаторічна рослина з чотирьохпелюстковими квітами. Відрізняються соковитим малиновим відтінком і активним цвітінням;
• Рожевий Діамант — великі квіткові суцвіття з ніжно-сиреневим або рожевим відтінком. Вони віддають перевагу кислим ґрунтам і гарно виглядають один поодинці;
• Папільон — махрові квіткові суцвіття з витонченими квітами, зігнутими у бутон. Росте компактно, не розлого, має дивовижний солодкий аромат;
• Ваніль Фрайз — впізнаваний сорт з плавним переходом від білого до рожевого. Має пірамідальні квіткові суцвіття та високі, розвідисті гілки.

Як правильно посадити

Кожен зі сортів має свої особливості вирощування та вимоги до клімату, тому надалі розглянемо загальні характеристики для рожевої метелічатої та великолистої гортензії, які найчастіше зустрічаються на ділянках. Багаторічні кущі вимагають уваги до умов, що не дивно, адже краса вимагає постійної уваги. Якщо ви хочете виростити на ділянці пишноквітучий та здоровий кущ, потрібно достатньо попрацювати, аби потім отримати щедру винагороду.

Час посадки

Досвідчені садівники радять висаджувати гортензію ранньою весною, після зникнення зимових морозів. Важливо це робити після розтанення снігу, але ще до розпускання перших бруньок. Або в теплу осінь — у вересні. Для холодного клімату посадку слід проводити тільки весною. Але не чекайте пишної крони від молодої рослини, адже вона зацвітає лише на 4–5 рік.

Вибір місця та підготовка ґрунту

Гортензія любить багато світла і з його вдостальності дає великі квіти, але прямі сонячні промені слід уникати. Найкраще вибирати затінені ділянки з розсіяним світлом - в такому випадку кущ покаже себе "в усій красі". Рослину можна садити і у тіні, але це вплине на розмір суцвіть, зробить їх меншими і компактнішими. Рекомендується уникати місць з сильно поглибленими воду деревами, оскільки гортензія віддає перевагу природній вологості ґрунту, що також зекономить ваші сили на полив. Ділянку слід захищати від протягів і сильного вітру.

Чим кислотніша грунт, тим яскравіші будуть суцвіття, відповідно, чим менше кислотність, тим колір квітів нейтральніший. Грунт для посадки повинен бути рихлий, помірно вологий та повітропроникний. У тверду землю вносять річковий пісок, торф'яну крихту і перегной. Оптимальний рівень кислотності становить pH 5,2-6,0. Підкислити грунт можна сечовиною, хелатом заліза, листовою землею, опилками, хвоєю. Для дренажу можна використовувати товчений цеглини. Слабкий розвиток куща можливий на вапнякових і піщаних ґрунтах, ідеально підійдуть глинисті, багаті гумусом ділянки.

Підготовка саджанців

Якщо у вас є саджанець гортензії і ви проживаєте в теплому кліматі, можна зробити посадку восени. Якщо ж ви сумніваєтеся, що кущ приживеться через прохолодний нестабільний клімат, краще зачекати до весни. Для висадки беруть матеріал з вже сформованою корінною системою. За добу до посадки слід помістити саджанець у воду. Коріння повинно бути не сухими, а достатньо вологими. Для стимуляції кореневої системи рекомендується додати у воду "Корневін" або "Гетерооксин". Розчин змушує рости навіть найслабші черенки і розвиває кореневу систему.

Детальні правила посадки

Гортензію слід висаджувати на відстані не менше 120 см від інших рослин та 230 см від дерев. Через поверхневу та розрастаючу вширь кореневу систему посадкова яма повинна бути широкою (50–60 см) і не глибокою (35–45 см). Кореневий ком саджанця має залишатися на глибині не більше 2 см або фіксується на рівні землі, інакше він може почати гнити.

Під час висадки квітки слід дотримуватися крокової інструкції:

1. За два дні до посадки викопати широку яму.
2. Викласти дренаж та грунтову суміш, повністю покривши посадкове місце.
3. Додати комплексне добриво з сечовиною, сірчанокалієм та суперфосфатом.
4. Перемішати суміш, дати осістся й витриматися протягом двох днів.
5. Викопати яму в земляній суміші, розташувати в ній саджанець з розправленими корінцями.
6. Засипати землею навколо стовбура й щільно її утрамбовувати.
7. Висаджений кущ полити так, щоб корені обильно насичувались водою (близько 8 л).
8. Засипати прикореневу частину опилками, торфом або корою.

Як доглядати

Дотримання правил агротехніки під час посадки недостатньо для повноцінного догляду, адже подальші кроки включають в себе регулярний полив, підтримання кислотності ґрунту, санітарне обрізування та внесення корисних речовин. Ґрунт необхідно періодично розрушувати, під корінь вносити мульчу та слідкувати за збереженням вологи. Гортензії, як справжній красуні, властива вимогливість і каприсність, тому для отримання обільного цвітіння необхідно прикласти зусилля.

Полив та підживлення

Волога для гортензії - основний критерій здорового розвитку, тому поливають кущ обильно і часто, не допускаючи шкідливої посухи. Воду вносять в приствольне коло у кількості не менше 15 л води на одне доросле рослина. Полив слід виконувати в помірний період - один раз на два тижні, в суху погоду - один раз на тиждень, в дощливе літо - 4-5 разів за сезон.

Процедуру можна поєднувати з оприскуванням, що піде рослину тільки на користь. Додавання до води кількох крапель марганцівки буде служити профілактикою від утворення гнилі, а лимонний сік та оцет захистять рослину від утворення хлорозу. Оскільки Hydrangea пишно цвіте і швидко розвивається, вона обильно вбирає з ґрунту запаси корисних речовин. Для відновлення балансу кислотності і вітамінів необхідно періодично вносити підживлення.

Загальне правило для підживлення має сезонну схему:

• квітень - липень - кислі добрива (сульфат калію, сульфат амонію);
• липень - жовтень - калієво-фосфорні (кісткове борошно, калійна селітра).

Починати підживлення можна з квітня, коли температура повітря встигла прогрітися до +10...+12°C. У цей період вносять кислі та азотні добрива. Можна приготувати розчин з кальцієвої селітри, розчинивши 1 ст. л. в 10 л води. У травні і червні настає час органічних підживлень. Рекомендується вносити суміш з курячого помету та води в співвідношенні 1:10 кожні два тижні.

Для буйного цвітіння в середині червня кущ поливають розчином із суперфосфату і сульфату калію в пропорціях 65 г і 45 г на 10 л води. Також періодично можна вносити під кущ залізо і магній, які увійшли до складу готових препаратів «Агреколь», «Компо», «Екоплант», «Агрикола Аква».

Мульчування та рихтування

Рихтування — це дрібна обробка невеликої площі ділянки землі, що передбачає збільшення надходження повітря у кореневу систему. В результаті цієї процедури руйнується верхній тугий грунтовий шар і знищуються бур'яни. Для гортензій рекомендується рихтування виконувати після кожного поливу на вологій землі.

Рихтування допоможе:

• очистити землю від коренів бур'яну;
• відкрити доступ для отримання кисню;
• посилити розкладання органічних залишків;
• краще поглинути вологу.

Мульчування представляє собою підкореневе покриття органічними компонентами для підтримки необхідного рівня температури ґрунту, запобігання утворенню ґрунтової корки. Кущ Hydrangea потребує мульчі весною, до початку розпускання пагонів. Ця процедура не дозволить кореням пересохнути та захистить від активного росту бур'янів. В якості компосту використовують свіжокосившуся траву, перегнилі листя, хвою, опилки, кору, солому. Її вносять на стовбурний кільце товщиною до 7 см. Мульчування можна проводити щомісяця перед поливом.

Стрижка

Перші два роки краще спрямувати сили рослини на розвиток кореневої системи, у зв'язку з цим суцвіття на стадії бутону необхідно відрізняти. Це дозволить активно зміцнити кореням і надземну частину, радуючи пишним цвітінням у майбутньому. Обрізку починають проводити з трьохрічного віку, проте кожна види гортензії передбачає свої правила стрижки.

Для крупнолистового рожевого виду проводиться «косметична процедура», яка передбачає видалення старих, мертвих, слабких і тонких пагонів, а також гілок, завернутих всередину. Це підвищить декоративність рослини і омолодить його для подальшого активного росту.

Пухирчастий кущ щорічно потребує формуючого підготовки, завдяки якій соцвіття стануть більшими. У цьому випадку всі пагони минулого року скорочують на третину, видаляються конкуруючі пагони. Найкращий час для стрижки обох видів - початок весни до набухання бруньок (березень) або осінній період, коли закінчується сокодвиження (жовтень).

Підготовка до зими

Гортензія чутлива до холодів, і навіть зимостійкі сорти необхідно укривати на зиму. Це робиться восени (у жовтні - листопаді) до настання заморозків. Для теплих регіонів, де температура зимою не опускається нижче 0°С, досить зробити окучування та замульчувати стовбурний коло.

Для місцевостей з помірним кліматом кущ необхідно утеплити, слідуючи таким крокам:

1. Відрізати з куща усі листя, щоб не дати утворювати гнилі.
2. Розділити гілки на декілька груп і зв'язати їх пучками.
3. Похилити пагони до землі, закріпивши дротом чи пов'язкою.
4. Основу куща засипати торфом, а гілки лапником.
5. Зверху укрити плівкою або нетканим матеріалом (матовиною, агроволокном).
6. Краї прижати цеглою.

Така конструкція дозволить рослині витримати стійкі морози і не піддатися впливу сильних вітрів. У регіонах з суворими зимами молоді кущі викопують, пересаджують у горщики і заносять в будинок. Одревеснілі старі екземпляри важко похилити до землі, тому їх гілки обгортають агроволокном або лутрасілом вручну, фіксуючи вервтками або скотчем. Навколо квітки встановлюють металеві сітки, а в проміжку між ними накидують сухі листя. Потім конструкцію повністю укривають плівкою.

Способи розмноження

Якщо кущ подякував вам за дбайливий догляд розкішним насиченим цвітінням, важко утриматися, щоб не розмножити його красу. Розмножити рослину можна насінням, черенками, відводками, прикопуванням сажанця. Густо розгалужені екземпляри можна висадити діленням куща. Проте найпопулярнішими залишаються перші три способи, кожен з яких має свої переваги, недоліки та агротехнічні особливості. Виконавши їх правильно, ви отримаєте в своєму саду нові неперевершені гортензії.

Насінням

Сам процес висівання насіння не займає багато часу, але отриманий результат можна очікувати роками, тому цей метод рідко практикують на садових ділянках на користь інших способів.

Розмноження рослини насінням зазвичай використовують селекціонери, але якщо ви вирішили випробувати долю, тоді необхідно дотримуватися наступних етапів:

1. У лютому підготувати насіння і замочити їх у марганці або розчині мідного купоросу 2–3 години.
2. Викласти сівецький матеріал на вологу марлю і дочекатися набрякання.
3. Контейнер для пророщування наповнити ґрунтовою сумішшю з землі, торфу і піску.
4. Зверху розкинути насіння, не занурюючи їх.
5. Посипати шаром піску.
6. Накрити контейнер склом або плівкою.
7. Періодично зволожувати ґрунт пульверізатором.
8. З появою других листочків пересадити рослини в горщики.
9. Через два роки після пророщування висадити в відкритий грунт відповідно до описаної вище технології.

При виборі насінного способу краще вибирати крупнолистові сорти гортензії Hydrangea. Рослина, вирощена із насіння, більше потребує додаткових добрив.

Відводками

Якщо ви бажаєте отримати молоду рослину вже на наступний рік, можна скористатися відводками. Для цього до середини літа з центру куща потрібно віднести необхідну кількість відводків. Краще вибирати молоді пагони з двома парами листків і відщипувати їх на 1 см нижче почок. Кінці відщипаних під кутом рослин для стимуляції росту обробити "Фітоклоном", "Кендалом", "Корневіном", "Мега Вегою".

Відводки розсадити у горщики з сумішшю торфу, піску та перегною, поглиблюючи на рівень двох почок. Потім полити і обгорнути горщик поліетиленом. Поставити ємності на сонячне місце для запревлення. Також не слід забувати про контроль над вологістю ґрунту та періодично вливати воду. Висаджувати молоді пагони у відкритий ґрунт потрібно навесні, після домашньої зимівки.

Відводками

Багато садівників віддають перевагу саме цьому методу через його простоту та швидкість. Для розмноження вибирають молодий пагін не старший одного року. Якщо ви хочете отримати багато відводків, можна вибрати 3-4 гілки.

Процедуру рекомендується проводити весною або на початку літа, дотримуючись схеми:

1. Нахилити гілку до землі й відмітити її довжину.
2. По лінії викопати борозну глибиною 15 см.
3. Покласти у канаву пагін і причіпити металевими шпильками.
4. Край гілки залишити відкритим, вона повинна «дихати».
5. Місця навколо почок обсипати землею або торфом.
6. Поливати разом із основним кущем, за необхідності підсипати ґрунт.
7. На зиму укрити лапником і листям.
8. Висадити на постійне місце навесні.

[слайдер] [зображення]ід:149680[/img] [зображення]ід:149679[/img] [зображення]ід:149678[/img] [зображення]ід:149677[/img] [зображення]ід:149676[/img] [зображення]ід:149675[/img] [зображення]ід:149674[/img] [зображення]ід:149673[/img] [/слайдер]

Утворені відводки можна висадити вже через три тижні за принципом черенку. У цьому випадку для зимівлі їх пересаджують у горщики та вносять у будинок.

Хвороби та шкідники

Отримуючи необхідну дозу добрив та правильно здійснюючи полив, гортензія стійка до хвороб, але й з нею трапляються неприємності. Головна причина - неправильний догляд, непідходящий склад ґрунту та кліматичні зміни.

Усі захворювання трояндового куща можна розподілити на групи:

1. Хвороби в результаті поганих умов. До них відноситься хлороз, обпалення і потемніння листя. Проблеми можуть виникнути через нестачу заліза і магнію, зайвої вапняку в ґрунті. Листя жовтіють, випадають. Любий із недугів зачіпає лист цілком або проявляється у вигляді плям. Для вирішення ситуації необхідно пом'якшити та укислити ґрунт, відстоювати воду для поливу, внести розчин з води та мідного купоросу (у співвідношенні 1 л - 2 г).
2. Грибкові хвороби. Проявляються у вигляді білої та сірої гнилі, перонозпорозу, мучниці, ржавини. Викликані хвороботворними грибками, що утворюються через перезволожену ґрунт або її зараження. Серед симптомів помічено потемніння пагонів, біле нальот на листках, поступове гниління та відмирання частин. Грибок має властивість поширюватися, тому одразу після виявлення хвороби необхідно вирізати заражені місця, обробити зрізи марганцовкою, оприскувати рослину розчином мідного купоросу.
3. Вірусні хвороби. Це може бути кільцева плямистість, рак. Викликані інфекціями, перенесеними садовими інструментами, тваринами або новими рослинами. В результаті захворювань рослина втрачає форму, листки зморщуються, з’являються плями у вигляді коліс або бурі ділянки з язвами. При ураженні кущ,мінімум, загине, потрібно знищити екземпляр та оглянути сусідні рослини.
4. Шкідники. Найпоширенішими "мисливцями на гортензію" є тля, павутинний кліщ, слизень. Паразити в основному живляться соком і в невеликих кількостях не вважаються небезпечними. Признаки ураження проявляються в зеленінні листя, їх висиханні та відпаданні, прогризених ділянках зелені, появі липкої павутини. Для боротьби з комахами використовуються інсектициди "Іскра", "Акарин", "Блискавка", "Актара".

Рожева гортензія в квіті не залишить байдужого навіть найвишуканішого естета. Вона є улюбленкою селекціонерів і садівників, адже можна експериментувати з її фарбуванням і виводити нові сорти. За віддане до себе увагу і ретельну догляд вона винагородить господаря пишними кронами. Скористайтеся практичними рекомендаціями і примножуйте красу на своєму ділянці!