Якщо правильно приготувати пшеничний самогон у домашніх умовах, він матиме не тільки м'який смак, а й приємний зерновий і хлібний аромат. Багато експертів стверджують, що саме завдяки своїм смаковим властивостям, цей продукт настільки популярний серед населення Росії. Важливим етапом приготування напою є попереднє пророщування зерна. І саме цьому процесу слід приділити особливу увагу.
Навіщо пророщувати пшеницю для самогону
Для того щоб зрозуміти, навіщо пророщувати пшеницю для виготовлення домашнього самогону, слід зрозуміти суть цього процесу.
Створення будь-якого алкогольного продукту базується на головному біологічному процесі - бродінні. У ньому беруть участь одноклітинні дріжджові гриби. Харчуються вони вуглеводами, а натомість віддають етиловий спирт. Побічними продуктами їхньої життєдіяльності є також вуглекислий газ і деяка кількість тепла.
Проте є і невелика складність. Вона полягає в тому, що вуглеводи в цій зерновій культурі представлені полісахаридом крохмалю. Саме ці молекули дріжджі не можуть вживати в їжу безпосередньо. Тільки коли в зернах з'являється паросток, починається процес вивільнення ферментів. Саме вони розщеплюють весь крохмаль на прості вуглеводи - фруктозу та глюкозу.
Багато фахівців у самогоноварінні стверджують, що важливим етапом пророщування пшениці вважається точне визначення часу, коли крохмаль почав перетворюватися на прості вуглеводи. При цьому важливо не упустити цей момент. В іншому разі корисні для міцного напою речовини починають витрачатися, даючи змогу паростку збільшуватися в розмірах. Саме тому важливо дотримуватися термінів, зазначених у рецептах, і суворо їх дотримуватися.
Зерно, яке проросло, називають зелений солод. Цей продукт потребує негайного використання, оскільки він практично не зберігається. Якщо ж необхідно створити його річний запас, то продукцію висушують.
Відео: Зелений солод своїми руками
Пророщування пшениці для браги
Брага - найважливіший компонент для виготовлення цього міцного напою.
Головною метою самогонника є максимально грамотно та якісно відтворити умови пророщування зерна в землі. Тому слід уважно стежити одразу за кількома параметрами:
- вологістю;
- відсутністю прямих сонячних променів;
- температурою навколишнього середовища.
Відмінним показником стане відсутність у момент пророщування температури вище +18°С. Якщо ж цю цифру ще зменшити, то дріжджові гриби почнуть менш активно розвиватися. Це дає змогу знизити ймовірність псування якісного продукту до мінімуму.
Правила вибору пшениці
Головною характеристикою підходящої для створення самогону пшениці вважається її життєздатність. Це дозволить зернам проростати одночасно і в найкоротші терміни. При цьому процесі практично в 100% випадків формується здоровий паросток.
Для її вибору є ціла низка суворих правил:
- У продажу слід вибирати зерна пшениці, які призначені для проведення посівних робіт. Кормовий або фуражний злак, після збирання піддається процесу температурної обробки. Ця технологія дає змогу не тільки довше зберігати посівний матеріал, а й знезаразити його від різних захворювань і мікроорганізмів. Відповідно, кормова пшениця має не життєздатний паросток. Проростити його не вдасться за жодних умов.
- Особливу увагу слід приділити розміру зерна. Якщо воно надто дрібне, то, найімовірніше, цей урожай було зібрано завчасно. Очікувати гарної схожості від нього не варто.
- Слід відмовитися від придбання пшениці, в якій є інші домішки. Це може бути насіння бур'янів, бруд, пил, роздроблені зерна. Якщо ж такий продукт пропонується, то, найімовірніше, продавець намагається збути фуражний посадковий матеріал.
- Зовнішній вигляд пшениці відіграє важливу роль. Її поверхня повинна завжди залишатися гладенькою і рівною. Її забарвлення має бути рівномірним. Якщо ж на зерні є зморшки або плями, то це свідчить про низьку якість продукції.
- Якщо пшениця, що продається, належить до вищого класу, то на розломі зерна має з'явитися щільна й однорідна структура. Якщо продукція кормова, то всередині можна часто виявити повітряні кишені. Саме завдяки цим порожнинам, зерно під час промивання спливає на поверхню води.
- Слід розуміти, що зерно, яке тільки-но пройшло стадію обмолочування, ще не достигло. Тому воно не здатне прорости. Після збирання врожаю пшениця має зберігатися не менше 2 місяців. І тільки після закінчення цього терміну її можна перетворити на чудовий продукт для варіння самогону. Також варто пам'ятати про те, що якщо зерно зберігається понад 2 роки, то ймовірність його проростання вкрай низька.
Підготовчі роботи
На будь-якій придбаній пшениці є велика кількість несприятливих для подальшого процесу приготування браги мікроелементів. Це можуть бути різні бактерії, грибки цвілі та звичайний пил. Якщо вони потрапляють у живильне середовище, то починають конкуренцію з дріжджовими грибами. При цьому спостерігається процес поглинання вуглеводів, але відсутність етилового спирту на виході.
Щоб уникнути такої долі, самогонник зобов'язаний провести цілий комплекс підготовчих робіт, а саме:
- Усю пшеницю поміщають у спеціально приготовлену глибоку ємність. У неї додають воду кімнатної температури. При цьому слід відмовитися від посуду, виготовленого з нержавіючої сталі. Краще скористатися виробами зі скла, пластику або кераміки.
- Зерна ретельно перемішують. З поверхні видаляють лушпиння, що спливло, неякісне насіння, бруд, пил і залишки бур'янів.
- Потім воду зливають. Цю процедуру проробляють доти, доки вода не буде абсолютно чистою. Рідину з останнього промивання також необхідно злити.
- Далі готують розчин із перманганату калію, використавши 2 г речовини на 10 л води. Цей склад поміщається в той самий посуд, де залишилися промиті зерна пшениці. У такому вигляді вони проходять дезінфекцію протягом 3 годин. Вважається, що такої кількості часу достатньо для повного видалення бактерій і злоякісних мікроорганізмів.
- Далі марганцівку зливають, а продукцію промивають кілька разів у воді кімнатної температури.
- Тепер можна залити пшеницю чистою водою так, щоб рівень рідини перевищував кількість зерен на 2-3 см. Необхідно використовувати виключно м'яку воду, оскільки жорстка загальмовує процес проростання і може підвищити ймовірність скисання. Не можна використовувати і кип'ячену рідину, оскільки в ній відсутній кисень, необхідний для протікання біологічних процесів. Якщо береться вода із загального трубопроводу, то її слід відстояти протягом доби перед використанням або відфільтрувати в спеціальному обладнанні.
- У такому стані пшеницю залишають у місці без сонячного світла на 6-8 годин. Температура тут має залишатися в межах +14...+16°С. Щойно час, виділений для цього процесу, мине, воду зливають. Зерна залишають ще на 6-8 годин у добре провітрюваному місці без світла для просушування.
- Такі шести-восьмигодинні цикли замочування і просушування повторюють ще двічі. Ця технологія дасть змогу пшениці насититися вологою перед пророщуванням, але не дасть скиснути.
Процес пророщування
Пшениця - єдиний злак для самогону, що росте повільно. Такий неспішний процес може спричинити формування непотрібних другорядних мікроорганізмів. Вони істотно погіршують майбутнє сусло. Тому необхідно чітко дотримуватися часових рамок і дотримуватися рекомендованих температурних показників.
Весь процес пророщування ділять на кілька важливих кроків:
- Підготовлені зерна пшениці розкладають рівномірним шаром на будь-якій відповідній металевій поверхні. Для цього можна використовувати будь-яке деко. Товщина має дорівнювати 3-5 см. Якщо є можливість використовувати решітчасті вироби, то вони забезпечать відтік зайвої рідини.
- На поверхню дека укладають чисту бавовняну тканину таким чином, щоб вона покрила всю поверхню зерен. Таке укутування дасть змогу уникнути не тільки пересихання, а й зводить до мінімуму ймовірність закисання солоду. Матерія вбирає в себе залишкову вологу і, за ймовірності пересихання зерна, віддає її пшениці.
- У такому вигляді металеве деко потрібно ставити в добре вентильоване темне приміщення, підтримуючи температуру в межах +14...+16°С. Необхідно звести до мінімуму ймовірність потрапляння прямих сонячних променів на підготовлюваний матеріал. Тому, якщо в кімнату заходить світло, рекомендують задерти штори.
- Близько 3-4 разів за добу слід акуратно, щоб не пошкодити паростки, перемішувати пшеницю. Найбільш придатними приладами для цієї мети є будівельний шпатель або дерев'яна лопатка для приготування їжі.
- Під час цього процесу слід на дотик перевірити пророщений продукт на вологість. За необхідності їх слід окропити водою з пульверизатора.
- Якщо процедуру виконано правильно, на другу або третю добу почнуть з'являтися крихітні білі паростки. У природному середовищі вони б стали кореневищем і надземною частиною рослини.
Крім пророщування зерен, важливо своєчасно виявити готовність солоду. Якщо припинити цей процес раніше, то крохмаль не встигне перетворитися повністю. Це призведе до збільшення часу в момент бродіння. Коли пророщування пшениці закінчують занадто пізно, з'являється ймовірність повного поглинання вуглеводів.
Тому багато досвідчених самогонників навчилися визначати важливі критерії оптимального стану пророщених зерен:
- довжина паростків не перевищує 1,5 см;
- аромат, що виходить від дека, повинен нагадувати запах нещодавно зібраних з грядки огірків;
- паростки розташованого поруч насіння починають сплітатися, утворюючи переплутані пагони.
Що робити, якщо не проростає
Досить часто недосвідчені самогонники повідомляють про те, що пшениця так і не проросла протягом вищевказаного часу. Така ситуація може виникнути з кількох причин.
По-перше, низька якість пшениці, як повідомлялося вище, може стати причиною відсутності паростків. Тому слід правильно вибрати відповідні для цього процесу зерна. По-друге, неякісне виконання підготовчих робіт може призвести до пошкодження продукту. Уникнути такої ситуації допоможе тільки чітке і грамотне дотримання правил, описаних у пункті "Підготовчі роботи".
Якщо ж процес пророщування був виконаний грамотно, то ймовірність відсутності паростків мінімальна. Якщо протягом наступних 2-3 діб після закінчення термінів, зазначених у технології, пшениця не проросла, то її можна сміливо викидати. Цей міцний напій готувати з неї не рекомендують.
Як отримати сусло з пророслої пшениці
Щоб отримати сусло з пророслої пшениці, знадобиться пройти кілька головних процедур. Серед них:
- розварювання;
- оцукрювання;
- охолодження;
- внесення дріжджів.
Кожен із цих процесів потребуватиме суворого дотримання загальноприйнятих правил і норм.
Розварювання
Процедура розварювання протікає під впливом пари. Відкритий вогонь може викликати пригорання пшениці, що неприйнятно при виготовленні самогону. Щоб реалізувати цей процес, знадобиться особливе обладнання - парогенератор і ємність для сусла.
Проросле зерно пшениці заливають гарячою водою. Її температура має бути приблизно +50°С. При цьому суміш ретельно вимішують, запобігаючи формуванню грудок. На кожен кілограм сировини додається 4 л рідини. Далі температура поступово підвищується до +55...+60°С. На 15 хвилин її фіксують. За цей час ферменти, що виділяються, починають взаємодіяти.
Після цього вмикають парогенератор на повну потужність. Температуру сусла знову підвищують на 5°С і фіксують на 15 хвилин. Далі потрібно кожні 10 хвилин перемішувати суміш і довести її до кипіння. Варіння триває приблизно 1,5-2 години. Що гірша сировина, то довше триватиме цей процес.
Оцукрювання
Отримане сусло підлягає процедурі охолодження. Бажано робити це швидко. Знизити температуру потрібно до +65°С. У цей час необхідно додати солодове молоко. Тепер суміш ретельно вимішують.
Ємністьіз цією сумішшю необхідно укутати, зберігши тепло, і постійно помішувати кожні 30 хвилин. За 1,5-2 години процес оцукрювання буде закінчено. Важливим моментом є підтримування постійної температури. Її небажано знижувати або підвищувати.
Охолодження
Отримана суміш підлягає охолодженню для подальшого процесу зброджування. Процедура має проводитися швидко. Температура має різко впасти до +28...+30°С. Ідеальним варіантом у цьому випадку є вигнута мідна трубка. Її поміщають у ємність. Один кінець під'єднують до холодної води, інший - виводять у місце зливу.
Як використовувати пшеницю як сидерат 
Опис і характеристики пшениці сорту Лідія Внесення дріжджів
Заключним етапом процесу отримання сусла є стадія внесення дріжджів. Протягом цієї процедури важливо підтримувати температуру в межах +28...+30°С. Якщо знизити показники, бродіння протікатиме повільніше. У деяких випадках процес і зовсім припиняється. Це призводить до зниження кількості спирту на виході. Підвищення хоча б на 1°С збільшує формування диких дріжджів (вони знижують кількість спирту в готовій продукції) у 2 рази.
Уміння правильно проростити пшеницю вважають одним із найголовніших у всьому процесі самогоноваріння. Проте, не знаючи технології та рецептури, отримати якісну продукцію також не вийде. Тому бувалі самогонники часто шукають секрети цієї справи в різних ЗМІ. Отримувати рекомендації можна і зі старих записів дідів та прадідів. Щоб домашній самогон вийшов високої якості, рекомендують радитися з більш досвідченими колегами.
