Вирощування овочевих рослин вимагає від сільськогосподаря різних методів для поліпшення ґрунту, насичення культур поживними речовинами. З цієї статті ви дізнаєтеся про метод сидерації за допомогою пшениці, всі нюанси процесу, плюси та мінуси.
- Не має такої стійкості до шкідників і бур’янів, як озима пшениця.
- Погано розвивається на кислих ґрунтах.
- Для твердих сортів виду потрібна живильна ґрунт.
- Її можна сіяти взимку, оскільки всходи виростають при +2°C.
- Під час вирощування виду потрібний обильний полив.
- Ярова пшениця не підходить для абсолютно "диких" земель, де раніше нічого не вирощувалося.
Особливості озимого виду:
- Найбільше підходить для відновлення земель у південних регіонах та там, де погода може різко змінюватися.
- Не вимагає підсиленої підготовки ґрунту перед посівом.
- Процент озимих всходів вище, ніж у ярової культури.
- Не має ефекту сидерация озимих, якщо їх посаджено весною: всходи будуть бідними й слабкими.
- Не садять вид у регіонах з малою кількістю опадів узимку.
Вирощування разом із іншими культурами
Пшеничний злак є ідеальним попередником для основної маси рослин у саду.
Після нього садять такі культури:
- пасовищні — помідор, тютюн, баклажан, перець, картопля;
- бобові — горох, спаржа, квасоля, боби, соя;
- хрестоцвітні — всі види капусти, буряк, редис, ріпа, хрін.
Щоб покращити якість сидерації, застосовують комбінований посів пшениці з іншими аналогічними рослинами.
Наприклад:
- фацелія — має міцний імунітет проти грибків і вірусів;
- люпин — насичує ґрунт азотом, прискорює ріст пшениці;
- бобові — провітрюють і вирівнюють ґрунт, насичують азотом і киснем;
- гірчиця — дезінфікує ґрунт від грибкових спор, очищує від шкідників.
Коли краще сіяти
Озиму пшеницю сіють восени, щоб пройшла цикл яровизації протягом зими. У разі виконання цієї умови культура добре проросте й буде прекрасно розвиватися.
Конкретна дата посіву залежить від регіону:
- у теплому кліматі, в середній смузі та на півдні — остання декада жовтня, початок листопада;
- у холодних умовах — початок жовтня.
Яровий вид рослин можна сіяти весною та влітку. Основна умова для посіву — зігріта до +2°C земля. Посіяні восени чи вересні ярові ростуть до перших морозів на 25 см. Зазвичай їх або відрубують і закапують у ґрунт, або лишають на поверхні для перегнивання.
Особливості процесу сидерації
Щоб покращити стан ґрунту, його насиченість поживними речовинами, важливо правильно проводити сидерацію.
Рекомендації досвідчених аграріїв щодо збирання пшениці:
- Для створення якісного гумусу не варто засипати зелень у ґрунт. Під час росту коренева система рослини створює рихлу, аеровану структуру, яка руйнується під час вимірювання. Більша частина користі втрачається.
- Відсікати зелену масу потрібно до початку формування колосків, інакше корені будуть виділяти поживні елементи з ґрунту для формування зерен. Крім того, пожовклі стебла грубі, їм потрібно більше часу на розкладання.
- Для відсічки використовують плоскоріз, частину зеленої маси відправляють у компостний яму.
- Для створення насиченого добрива потрібно багато вологи. Розподілену по грядці масу поливають, залишаючи на пару днів. Щоб прискорити процес розкладання, накривають тонким шаром компосту.
- Перед посадкою культурних рослин після злакового сидерата витримують інтервал у 2 тижні. За цей час опади вимиять коліно з верхніх шарів ґрунту.
- Посадковий матеріал поміщають прямо в готову мульчу.
Процес посіву
Сім'я пшениці ярої та озимої потрібно сіяти у підготовлений ґрунт. Ділянку очищають від рослинного сміття, перекопують і вирівнюють граблями. У середньому для посіву на м² знадобиться 30–50 г насіння. В домашніх умовах посадковий матеріал пропарюють у розчині марганцеваного калію.
Глибину посіву визначає склад і структура ґрунту:
- піщана та пісчано-глиниста — 7–10 см;
- глиниста та глинисто-суглиниста — 3–4 см.
У щільному ґрунті сходи можуть загинути, так і не проростаючи на поверхню, тому глибина посіву важлива. Через 3–5 днів поверхню ділянки прокатують і поливають за потреби. Сходи з'являються через 9–12 днів.
Догляд за ростлинами
Оскільки йдеться не про врожай зернових, а лише про якісну зелену масу, то догляд за культурою мінімальний. Полив проводять у сухі періоди, коли немає опадів. Потрібно на стадії активної вегетації оглядати посіви на наявність хвороб і шкідників.
Пшениця може бути уражена такими шкідниками:
- шкідники — жук-хлібороб, зерногриб, муха;
- хвороби — ржавчина, мілдью, коренева гниль.
Якщо будуть помічені проблеми, обробіть рослини за допомогою спеціальних препаратів:
- «Агравертин» використовують проти зерногриба, мух та жуків. Робочий розчин готують у співвідношенні 6–8 мл/1 л води. Для оприскування 100 м² вистачає 1 літра.
- «Аллірин-Б» ефективний препарат широкого спектру дії, справляється з гнилями та іншими грибковими інфекціями. Для оприскування готують розчин у пропорції 2 таблетки/1 л води.
Переваги та недоліки пшениці як сидерату
Пшениця у сидерації використовується не часто, оскільки підходить для внесення добрив на вже окультурені землі.
- Недоліки злаку:
- Не є підходящим сидератом для підзолистих ґрунтів.
- Не підходить на землях, де помічені вибухи грибкових хвороб, на відміну від гірчиці.
- Не відлякує личинки жуків, як клевер білий.
Тим часом, злак може чудово поліпшити стислу, важку та обідню землю.
- Детально про переваги:
- Коренева система глибоко рихлить грунт.
- Розкладаючись зелена маса насичує ґрунт азотом, калієм та фосфором.
- Зелень чудово підходить не лише в ґрунт, а й у корм для худоби.
- Солому можна використовувати як підстилку для сільськогосподарських тварин.
- Частину стебел після вирізки вкладають у компостну яму.
Зелена пшениця використовується як сидерат для боротьби з бур'янами та грибками, руйнівниками на городі. Це заходи для покращення структури та якості ґрунту, що сприяють збільшенню зборів.