Назад
Рецепт смачного жюльєну з печериць

Рецепт смачного жюльєну з печериць


Навігація по розділу
back
Назад
Рецепт смачного жюльєну з печериць

Закуска, як відомо, може бути не тільки холодною, а й гарячою. Класичний приклад такої страви - жюльєн, без якого сьогодні не обходиться жодне велике ресторанне застілля. Про те, як готувати цей простий, але водночас надзвичайно ніжний і смачний рецепт у домашніх умовах на основі звичайних печериць, покроково розказано нижче.


Вибір і підготовка інгредієнтів

Почати варто з того, що з терміном "жюльєн" (або "жульєн" - залежно від обраної транскрипції) у господинь і навіть професійних кухарів сьогодні існує справжня плутанина. Вважається, що страва має французьке походження, хоча насправді це не зовсім так.

Чи знаєте ви? У французькій кухні слово "julienne" означає не самостійну страву, а всього лише технологію нарізання овочів дуже дрібною соломкою, що дає змогу готувати з них супи та соуси максимально швидко. За однією версією, термін походить від назви літньогомісяця juillet (липень), оскільки велика кількість овочів, що дозріває в цей період, дає змогу їх швидко і дрібно нарубати і приготувати, за іншою - від популярного у Франції жіночого імені.

Таким чином, жюльєн по-французьки - це або салат, або суп зі свіжих овочів, подрібнених особливим способом. У слов'янській же кухні цим терміном заведено називати гарячу закуску з відвареної курки або грибів, залитих білим соусом (приготованим на основі сметани, вершків або молока) під хрусткою сирною скоринкою, запеченої в особливій порційній посудині - кокотниці, в якій страва і подається на стіл.

Жюльєн із печериць

При приготуванні "російської" варіації жюльєна з печериць потрібно мати на увазі кілька кулінарних секретів, головним чином тих, що стосуються вибору самих грибів. Проблема полягає в тому, що печериці, які продають у магазинах і супермаркетах і які використовують кухарі та господині, вирощують штучним методом - у мішках або ящиках. Такі гриби абсолютно безпечні з погляду потенційного отруєння, але при цьому практично позбавлені яскравого смаку і характерного грибного запаху.

Важливо! У лісового печериці є смертельно небезпечний двійник - бліда поганка. У молодому віці ці види розрізнити дуже складно, тому навіть досвідчені грибники вважають за краще обходити стороною дрібні й поодинокі гриби, зовні схожі на печериці.

Для того, щоб страва вийшла по-справжньому вишуканою й ароматною, можна:

  • готувати її з натурального продукту, придбаного у професійних грибників: лучна печериця (agarius campestris) є одним із найсмачніших грибів, які ростуть у зоні помірного клімату, і страви, що готуються з неї, виходять просто божественними;
  • додати до сирих печериць хоча б кілька сухих білих грибів: їх потрібно попередньо замочити в невеликій кількості води, потім порізати і змішати з подрібненими печерицями. Воду, в якій вимочувалися боровики, вилити в сковороду одразу після додавання в неї борошна - так закуска вбере весь грибний аромат, сконцентрований у сушених білих грибах;
  • якщо доступу до лісових грибів немає - обирати для приготування жюльєна максимально великі печериці, вагою не менш як 35 грамів кожна, оскільки саме в них, як стверджують досвідчені кухарі, встигає накопичитися максимальна кількість смаку й аромату (дрібні гриби є сенс купувати для тих рецептів, де їх використовують у цілому вигляді, наприклад, для маринування).

Лугова печериця

Рецепт №1

легко

Рецепт грибного жюльєну з печериць

440 хвилин
Кроки
12 інгредієнтів
Видео-рецепт
  • печериці (свіжі)

    400 г

  • вершки (жирність не менше 20 %)

    200 г

  • цибуля ріпчаста

    2 штуки середніх розмірів

  • сир твердий

    200 г

  • перець чорний мелений

    1 ч. л.

  • сіль

    1-2 щіпки

  • яйце

    1 штука

  • борошно

    1 ст. л.

  • олія рослинна

    5-6 ст. л.

  • масло вершкове

    30 г

  • мускатний горіх

    на кінчику ножа

  • сухі трави (орегано, чебрець, розмарин)

    за смаком.

Харчова цінність на 100 г:
Калорійність
124 ккал
Білки
4,5 г
Жири
10 г
Вуглеводи
4,4 г
  1. Гриби нарізати якомога дрібніше.
  2. Цибулини очистити від шкірки та нашаткувати.
  3. Розтопити на розпеченій пательні вершкове масло й обсмажувати на ньому гриби, не зменшуючи вогонь, доти, доки рідина, що виділилася з них, повністю не випарується. У процесі смаження додати сіль, перець і сухі трави, щоб гриби увібрали в себе аромат прянощів на першому етапі приготування.
  4. На окрему сковорідку налити трохи олії й обсмажити цибулю до золотистого кольору.
  5. Додати до цибулі борошно, прогріти при постійному помішуванні, за необхідності, долити трохи теплої води, щоб соус "затягнувся". Висипати в сковороду обсмажені гриби, зменшити вогонь і готувати ще 5-7 хвилин.
  6. В окремому посуді зробити соус лезьон. Для цього яйце, попередньо витягнуте з холодильника і доведене до кімнатної температури, ретельно збити віночком, додати трохи солі і, продовжуючи збивати, влити в отриману суміш розігріті на водяній бані вершки.
  7. Сир натерти на дрібній тертці.
  8. Викласти суміш грибів, цибулі та борошна в порційні форми - металеві або керамічні, залити отриманим білим соусом, зверху рясно присипати натертим сиром.
  9. Поставити форми з грибним жюльєном у духовку, розігріту до +180°C і запікати протягом 15 хвилин.
  10. Подавати страву до столу гарячою у формах для випічки.
  11. Видео-рецепт

    Рецепт грибного жюльєну з печерицьРецепт грибного жюльєну з печерицьВидео-рецепт: Рецепт грибного жюльєну з печериць

Найсмачніші страви тієї чи іншої національної кухні мають властивість приходити в інші країни і ставати дуже популярними, при цьому нерідко змінюючи свій "споконвічний" склад і смак практично до невпізнання. Крім традиційного новорічного олів'є, який в усьому світі іменується не інакше як "російський салат", прикладом такого дивного перетворення став жюльєн, який є супом у Франції і порційною гарячою закускою в Росії. Але варто спробувати цю ніжну страву, яку до того ж можна приготувати вдома власноруч буквально за лічені хвилини, використовуючи при цьому доступні та недорогі продукти, - і про історичні тонкощі її походження міркувати вже не хочеться.

Ця стаття була корисною?
Немає коментарів
Останні коментарі