Щоб який-небудь продукт приніс користь, він повинен трансформуватися в хімічні елементи, які зможуть наситити не тільки шлунок, але і весь організм. Різна їжа вимагає від травної системи різне кількість робочих годин». Це залежить від «сили» травлення конкретної людини, а також від обсягу і виду споживаної їжі.
Пророщена зелена гречка
Зерна зеленої гречки відрізняються тим, що уникли обжарювання. Завдяки цьому вона не тільки має більш ніжним смаком, але і зберігає максимальну кількість мікроелементів, вітамінів і натуральних харчових волокон (клітковини).
Уникнувши впливу високих температур, вдається зберегти практично всі корисні властивості гречки:
- Містить антиоксиданти.
- Стабілізує рівень глікемії, т. к. насичена повільними вуглеводами.
- Включає в себе корисні амінокислоти, що є джерелом енергії.
- Харчові волокна і клітковина позитивно впливають на роботу кишечника.
- Сприяє природному очищенню від токсинів і шкідливих речовин.
- Бере участь у нормалізації ваги, впливаючи певними мікроелементами у своєму складі на метаболізм.
- Стимулює імунітет.
- Забезпечує організм вітамінами.
Найбільш корисна пророщена зелена гречка, що володіє повною мірою всіма цими достоїнствами. За своїми характеристиками вона відноситься до «концентрованим» вуглеводів, тому є продуктом з тривалим часом перетравлення. В середньому вона займає близько трьох годин.
Варена гречка
Коричнева гречка — це крупа, яка піддалася термічній обробці. У зв'язку з цим час, який буде потрібно організму для перетравлення вареної гречки, скоротилася майже вдвічі і становить приблизно 80-90 хв. Гречка багата залізом і вітамінами групи Ст. Вона в лідерах серед круп за вмістом білка і здатна надовго втамувати голод.
При цьому дієтологи вважають гречану кашу досить «важкою» їжею. Щоб уникнути надлишку корисних речовин і не перевантажувати травну систему, потрібно вживати її окремо від інших продуктів. Також не слід поєднувати продукти, які будуть перетравлюватися різний період часу. Це може викликати відчуття тяжкості в шлунку, стати причиною утворення шлаків.
Так, наприклад, поєднання гречаної каші з молоком не рекомендують з цілого ряду причин:
- Молоко і гречка відносяться до абсолютно різних видів їжі. Відрізняються вони не тільки часом перетравлення (молоко можна переварити за 2 години), але і ферментами, які беруть участь в цьому процесі.
- Залізо у складі крупи перешкоджає засвоєнню організмом «молочного» кальцію.
- В сумі корисні речовини двох продуктів можуть виявитися в надлишку і негативно позначитися на загальному стані.
- Різний термін перетравлення може стати причиною розладів ШКТ.
Без шкоди для травної системи це улюблене багатьма молочну страву можна їсти не частіше одного разу в тиждень.
Що впливає на час засвоєння
Травлення — це переробка їжі в шлунково-кишковому тракті як механічним, так і хімічним способами. Найактивнішу участь у цій роботі беруть травні ферменти (ензими), які розщеплюють складні сполуки на більш прості компоненти. Саме ці «подрібнені» частинки і зможе засвоїти організм. На всіх етапах час засвоєння їжі залежить від безлічі різноманітних факторів.
У ротовій порожнині
Процес травлення починається ще у роті, де зуби подрібнюють і перемішують їжу, а слина сприяє розм'якшенню її. Чим ретельніше буде пережована їжа, тим якісніше і швидше її буде перетравлювати шлунок. Це пов'язано з тим, що в результаті жувальних рухів виділяються необхідні ферменти. Також тривале перебування їжі в роті запускає процес розщеплення складних вуглеводів на прості.
Причинами порушення жування, а значить і погіршення засвоєння їжі на початковому етапі, можуть бути:
- поспіх під час їжі;
- захворювання зубів;
- дефекти прикусу;
- спазм або параліч жувальних м'язів;
- запальні процеси ротової порожнини.
На час засвоєння їжі впливає якість роботи слинних залоз. Слини повинно бути «потрібне» кількість: однаково погано, коли її занадто мало або занадто багато. Також не повинно бути проблем з ковтанням, наприклад, з-за ангіни або пошкодження ковтальних м'язів.
У шлунку
Подрібнена їжа потрапляє в шлунок, де піддається дії шлункового соку. Найважливішим компонентом цієї «рідини» є ферменти. Саме їх кількість впливає на те, як довго затримається харчова маса в шлунку.
Негативно на виробленні ферментів позначається:
- переїдання;
- нерегулярні прийоми їжі;
- зловживання алкоголем;
- паління;
- вживання жирних і «шкідливих» продуктів.
Негативними наслідками для травлення небезпечні і стресові ситуації.
У тонкому кишечнику
Завершується процес травлення в кишечнику. Як тільки харчова маса переміщається з шлунку в тонкий кишечник, надходить відповідний сигнал підшлунковій залозі. Саме вона починає виділяти панкреатичний сік, необхідний для подальшого переварювання.
Деякі з ферментів, що входять до складу соку:
- амілаза, яка скорочує вуглеводну ланцюжок;
- ліпаза і фосфоліпаза, що розщеплюють жири;
- трипсиноген і трипсин, які необхідні для розщеплення білків.
У дванадцятипалій кишці тонкого кишечнику їжа змішується з соком підшлункової залози, а також з жовчю і з ферментами кишкової стінки. Після цього їжа починає засвоюватися, тобто відбувається процес всмоктування утворилися кінцевих речовин. Важливим виступає стан підшлункової залози. Якщо вона не здорова, у процесі засвоєння їжі однозначно виникнуть проблеми і труднощі.
У товстому кишечнику
Не перетравлені рештки переміщуються в товстий кишечник. На даному етапі дії по розщепленню залишкових продуктів забезпечує мікрофлора кишечника. Особливо важливо підтримувати її працездатність.
Причинами відмови можуть бути:
- бактеріальні або вірусні інфекції;
- отруєння;
- прийом деяких ліків;
- вагітність та ін.
Особливості засвоєння
На швидкість і якість засвоєння їжі впливає безліч найрізноманітніших чинників.
Серед них можна виділити:
- хімічний склад продуктів;
- кулінарна обробка;
- обсяг порцій;
- режим харчування;
- умови прийому їжі;
- стан травної системи.
У дитини
У перші роки життя травна система дітей відрізняється від дорослої і має ряд особливостей. В силу віку вона ще недостатньо зріла, тобто органи, задіяні у травленні, не можуть максимально ефективно виконувати покладені на них завдання. Тому особлива увага приділяється типом харчування та складу їжі.
Важливо пам'ятати:
- До дворічного віку, поки не завершений процес прорізування зубів, жування малоефективно.
- Формування слинних залоз, а значить і виділення «правильного» кількості слини завершується лише до семи років.
- Шлунок продовжує формуватися приблизно 10 років — набуває «дорослу» форму і об'єм.
- Поступово збільшується кількість, і змінюються характеристики шлункового соку.
- З віком підвищується активність всіх задіяних у травленні ферментів.
- Відбувається «дозрівання» печінки і підшлункової залози.
Всі ці особливості дитячого організму потрібно враховувати при годуванні, щоб уникнути збоїв в роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
У дорослих
На засвоєння їжі у дорослому віці, крім зовнішніх факторів, що можуть впливати індивідуальні особливості людини, наприклад, непереносимість будь-яких продуктів. Велике значення набувають хронічні захворювання. Якщо є патології внутрішніх органів, на це слід звертати увагу при складанні меню. Певна дієта дозволить запобігти погіршенню здоров'я. Знаючи час, який буде потрібно травній системі для перетравлення і засвоєння певного продукту, можна уникнути перевантажень, а значить зробити процес травлення більш ефективним. Облік особливостей роботи ШКТ самим позитивним чином позначиться на стані всього організму.