Щоб будь-який продукт приніс користь, він має трансформуватися в хімічні елементи, які зможуть наситити не тільки шлунок, а й увесь організм. Різна їжа вимагає від травної системи різну кількість "трудогодин". Це залежить від "сили" травлення конкретної людини, а також від обсягу та виду споживаної їжі.
Пророщена зелена гречка
Зерна зеленої гречки відрізняються тим, що уникли обсмажування. Завдяки цьому вона не тільки має ніжніший смак, а й зберігає максимальну кількість мікроелементів, вітамінів і натуральних харчових волокон (клітковини).
Уникнувши впливу високих температур, вдається зберегти практично всі корисні властивості гречки:
- Містить антиоксиданти.
- Стабілізує рівень глікемії, оскільки насичена повільними вуглеводами.
- Містить корисні амінокислоти, які є джерелом енергії.
- Харчові волокна і клітковина позитивно впливають на роботу кишечника.
- Сприяє природному очищенню від токсинів і шкідливих речовин.
- Бере участь у нормалізації ваги, впливаючи певними мікроелементами у своєму складі на метаболізм.
- Стимулює імунітет.
- Забезпечує організм вітамінами.
Відварена гречка
Коричнева гречка - це крупа, яка піддалася термічній обробці. У зв'язку з цим час, який знадобиться організму для перетравлення відвареної гречки, скоротився майже вдвічі і становить приблизно 80-90 хв. Гречка багата на залізо і вітаміни групи В. Вона в лідерах серед круп за вмістом білка і здатна надовго вгамувати голод.
При цьому дієтологи вважають гречану кашу досить "важкою" їжею. Щоб уникнути надлишку корисних речовин і не перевантажувати травну систему, потрібно вживати її окремо від інших продуктів. Також не слід поєднувати продукти, які перетравлюватимуться різний період часу. Це може спричинити відчуття важкості в шлунку, стати причиною утворення шлаків.
Так, наприклад, поєднання гречаної каші з молоком не рекомендують з цілої низки причин:
- Молоко і гречка належать до абсолютно різних видів їжі. Відрізняються вони не тільки часом перетравлення (молоко можна перетравити за 2 години), а й ферментами, що беруть участь у цьому процесі.
- Залізо в складі крупи перешкоджає засвоєнню організмом "молочного" кальцію.
- У сумі корисні речовини двох продуктів можуть виявитися в надлишку і негативно позначитися на загальному стані.
- Різний термін перетравлення може стати причиною розладів ШКТ.
Що впливає на час засвоєння
Травлення - це переробка їжі в шлунково-кишковому тракті як механічним, так і хімічним способами. Найактивнішу участь у цій роботі беруть травні ферменти (ензими), які розщеплюють складні сполуки на простіші компоненти. Саме ці "подрібнені" частинки і зможе засвоїти організм. На всіх етапах час засвоєння їжі залежить від безлічі різноманітних чинників.
У ротовій порожнині
Процес травлення починається ще в роті, де зуби подрібнюють і перемішують їжу, а слина сприяє її розм'якшенню. Що ретельніше буде пережована їжа, то якісніше і швидше її перетравлюватиме шлунок. Це пов'язано з тим, що внаслідок жувальних рухів виділяються необхідні ферменти. Також тривале перебування їжі в роті запускає процес розщеплення складних вуглеводів на прості.
Причинами порушення жування, а значить і погіршення засвоєння їжі на початковому етапі, можуть бути:
- поспіх під час їжі;
- захворювання зубів;
- дефекти прикусу;
- спазм або параліч жувальних м'язів;
- запальні процеси ротової порожнини.
У шлунку
Подрібнена їжа потрапляє в шлунок, де піддається впливу шлункового соку. Найважливішим компонентом цієї "рідини" є ферменти. Саме їхня кількість впливає на те, як довго затримається харчова маса в шлунку.
Негативно на виробленні ферментів позначається:
- переїдання;
- нерегулярні прийоми їжі;
- зловживання алкоголем;
- куріння;
- вживання жирних і "шкідливих" продуктів.
Негативними наслідками для травлення загрожують і стресові ситуації.
У тонкому кишечнику
Завершується процес травлення в кишечнику. Щойно харчова маса переміщається зі шлунка в тонкий кишечник, надходить відповідний сигнал підшлунковій залозі. Саме вона починає виділяти панкреатичний сік, необхідний для подальшого перетравлення.
Деякі з ферментів, що входять до складу соку:
- амілаза, яка скорочує вуглеводний ланцюжок;
- ліпаза і фосфоліпаза, що розщеплюють жири;
- трипсиноген і трипсин, які необхідні для розщеплення білків.
У товстому кишечнику
Неперетравлені залишки переміщуються в товстий кишечник. На цьому етапі дії з розщеплення залишкових продуктів забезпечує мікрофлора кишківника. Особливо важливо підтримувати її працездатність.
Причинами збою можуть бути:
- бактеріальні або вірусні інфекції;
- отруєння;
- приймання деяких ліків;
- вагітність тощо.
Особливості засвоєння
На швидкість і якість засвоєння їжі впливає безліч найрізноманітніших чинників.
Серед них можна виділити:
- хімічний склад продуктів;
- кулінарна обробка;
- обсяг порцій;
- режим харчування;
- умови прийому їжі;
- стан травної системи.
У дитини
У перші роки життя травна система дітей відрізняється від дорослої та має низку особливостей. Через вік вона ще недостатньо зріла, тобто органи, задіяні в травленні, не можуть максимально ефективно виконувати покладені на них завдання. Тому особлива увага приділяється типу харчування та складу їжі.
Важливо пам'ятати:
- До дворічного віку, поки не завершено процес прорізування зубів, жування малоефективне.
- Формування слинних залоз, а значить і виділення "правильної" кількості слини завершується лише до семи років.
- Шлунок продовжує формуватися приблизно до 10 років - набуває "дорослої" форми та об'єму.
- Поступово збільшується кількість і змінюються характеристики шлункового соку.
- З віком підвищується активність усіх задіяних у травленні ферментів.
- Відбувається "дозрівання" печінки і підшлункової залози.
Усі ці особливості дитячого організму потрібно враховувати під час годування, щоб уникнути збоїв у роботі ШКТ.
У дорослих
На засвоєння їжі в дорослому віці, крім зовнішніх чинників, можуть впливати індивідуальні особливості людини, наприклад, непереносимість будь-яких продуктів. Великого значення набувають хронічні захворювання. Якщо є патології внутрішніх органів, на це слід звертати увагу під час складання меню.
