При благоустрої власної ділянки слід звернути особливу увагу на склад і якість його ґрунту.
Ґрунт – ціла екосистема, наповнена великою кількістю мікроорганізмів, які виконують життєво важливі функції. Його родючість залежить від хімічного складу та фізичних властивостей верхнього шару, який утворився під впливом певних факторів: рельєфу місцевості, вологи, тепла, рослинного покриву, клімату.
Типи ґрунтів
Основними складниками ґрунту є:
- гумус,
- пісок,
- глина.
В залежності від вмісту піску або глини, їх поділяють на:
- важкі,
- легкі.
Найлегші ґрунти – пісчані, далі йдуть супісчані (в них більше гумусу та трохи глини). У суглинах найбільший вміст глини. Вони найважчі.
Верхній родючий шар ґрунту утворюється дуже повільно — від 0,5 до 2 см за 100 років.
Від складу ґрунту залежить дуже багато речей:
- рівень залежання підґрунтових вод,
- вміст у ньому поживних речовин,
- складність меліорації,
- різноманіття рослин, які будуть рости на даній ділянці.
Точний склад ґрунту вашої ділянки визначать лише в агрохімічній лабораторії. У домашніх умовах можна дослідити склад ґрунту так: зволожену ґрунт скатати тонку стрічку.
Якщо:
- Виходить її скрутити в кільце, і при цьому вона не тріскається, то це глинистий ґрунт.
- З'являються тріщини при скручуванні – середній суглинок.
- Зовсім розсипається, то перед вами – пісчаний ґрунт.
Піщаний ґрунт
Піщаний ґрунт – найпоширеніший ґрунт на ділянці. Він швидко нагрівається, що дозволяє вирощувати овочі ранніх сортів. За рахунок цього добре пропускає повітря, але швидко висихає, містить мало поживних речовин. Для поліпшення піщаних ґрунтів при обробці слід вносити компост, торф або косошену траву.
Глинистий ґрунт
Глинистий ґрунт менше всього підходить для вирощування культур. В такий ґрунт погано проникає кисень і волога, отже, корені рослин не отримують живлення і відмирають. Для його поліпшення додають пісок, торф, дроблений цегляний камінь, кору, навоз.
Суглини і супіщані ґрунти
Суглини і супіщані ґрунти – найплідородніші, добре структуровані, вважаються найлегшими в обробці. Корені рослин в такому ґрунті дихають легко і вільно.
Кислотність
Важливим показником будь-якого виду ґрунту є також його кислотність, від рівня якої залежить плодючість ґрунту та врожай.
Кислотність – відсоток вмісту іонів водню в ґрунті, який визначається одиницями рН. В залежності від цього ґрунт буває лужний або кислий.
У визначенні кислотності ґрунту допоможе лакмусовий папір, який занурюють у воду з додаванням землі.
Якщо:
- Вона покрасніла – ґрунт кислий.
- Стала рожевою – середньо кислий.
- Пожовтіла – слабокислий.
- Нейтральний стане зеленим.
Кожна рослина віддає перевагу певній кислотності ґрунту. Більшості сподобався слабокислий, нейтральний (часник, буряк, капуста, цибуля), але є й ті, які люблять кислий (шавлія, кріп, чорниця, рододендрон).
Для того, щоб знизити кислотність ґрунту, необхідно вапнувати його. Це потрібно робити рівномірно і в певній дозі, щоб рослини не отримали опіків.
Для того, щоб знизити кислотність, також рекомендують посівати після збору врожаю сидерати (гірчицю, ячмінь, вівса, фацелію, тритикале, ріж). Здійснюйте правильний догляд за ґрунтом і отримайте максимум користі кожному.
